Броварки (Кременчуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Броварки
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Градизька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020050030022293
Основні дані
Населення 1449
Площа 6,585 км²
Густота населення 253 осіб/км²
Поштовий індекс 39026
Телефонний код +380 5365
День села 21 вересня
Географічні дані
Географічні координати 49°22′01″ пн. ш. 32°58′17″ сх. д. / 49.36694° пн. ш. 32.97139° сх. д. / 49.36694; 32.97139Координати: 49°22′01″ пн. ш. 32°58′17″ сх. д. / 49.36694° пн. ш. 32.97139° сх. д. / 49.36694; 32.97139
Середня висота
над рівнем моря
88 м
Водойми р. Дніпро
Відстань до
обласного центру
150 км
Місцева влада
Карта
Броварки. Карта розташування: Україна
Броварки
Броварки
Броварки. Карта розташування: Полтавська область
Броварки
Броварки
Мапа
Мапа

CMNS: Броварки у Вікісховищі

Брова́рки — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення на 1 січня 2011 року становить 1449 осіб. Колишній центр Броварківської сільської ради. День села — 21 вересня.

Географія[ред. | ред. код]

Село Броварки розташоване на північно-східному узбережжі Кременчуцького водосховища[1], вище за течією на відстані 1 км розташовано село Бугаївка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташовано село Мозоліївка. Поруч проходить автошлях Н08 та 150 км від обласного центру м. Полтава.[1]

Площа населеного пункту — 781,84 га.[1]

Назва[ред. | ред. код]

Назва села походить від земляних валів, буртів, що звалися броварками і влаштовувались для штучного добування селітри.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Засноване в середині XVII століття і входило до Чигирин-Дібрівської сотні Лубенського полку. З 2-ї половини XIX століття — волосний центр, пізніше в складі Мозоліївської волості Кременчуцького повіту.[1]

З 1923 року Броварки ввійшли до складу Градизького району Кременчуцької округи, пізніше в складі Харківської області, а з 1963 року — в складі Глобинського району Полтавської області.[1]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.[2] Встановлено імена лише 16 осіб:

  1. Кривонос Микола Ананійович.*
  2. Кривонос Вілена Ананієвна.*
  3. Кривонос Ананій Нестерович.*
  4. Малько Анатолій Андрійович.
  5. Малько Ганна Григорівна.
  6. Малько Григорій Григорович.
  7. Малько Григорій Степанович.
  8. Малько Марина.
  9. Малько Олександра Григорівна.
  10. Малько Параска Григорівна.
  11. Мітла Іван Васильович.
  12. Покотило Василь Іванович.
  13. Покотило Олексій Іванович.
  14. Січовий Павло Якович.
  15. Тимченко Володир Антонович.
  16. Тимченко Іван Іванович.
  17. Тимченко Іван Степанович.
  18. Тимченко Олексій Антонович.
  19. Тимченко Пріська Антонівна.
  •  — відомо з інших джерел

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1449 чоловік з кількістю дворів — 736.[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1589 95.38%
російська 49 2.94%
вірменська 13 0.78%
інші/не вказали 15 0.90%
Усього 1666 100%

Вулиці[ред. | ред. код]

вулиця Богдана Хмельницького

вулиця В'ячеслава Чорновола

вулиця Григорія Сковороди

вулиця Героїв АТО

вулиця Героїв - чорнобильців

вулиця Злагоди

вулиця Олександра Довженка

вулиця Олени Теліги

вулиця Різдвяна

вулиця Чумацька

вулиця Шевченка

вулиця Шкільна

вулиця Щаслива

Економіка[ред. | ред. код]

В селі розташована центральна садиба ПСП «Броварки».[1] Також є інші підприємства: птахо-товарна ферма, Броварський рибгосп, ПП «Агро-Броварки».

Господарство має автопарк, тракторну бригаду.[1]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

В селі розташовані[1]

  • приміщення сільської ради
  • працює аптека
  • Броварківська сімейна амбулаторія загальної практики сімейної медицини
  • Броварківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня (ім. П. Т. Тарана)
  • Броварківський будинок культури
  • Дитячий садок «Веселка»
  • сільська бібліотека
  • церква
  • магазини продовольчих та господарських товарів

Село газифіковане.[1]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

В центрі села встановлено меморіальний комплекс: братська могила двох радянських воїнів, пам'ятник воїнам — односельцям, які полягли на фронтах Другої Світової війни, Броварківська ЗОШ І-ІІІ ступенів носить ім'я Героя Радянського Союзу Петра Тарана.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н Броварківська сільська рада [Архівовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]