Турбаї
| село Турбаї | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Рада | Петрівської сільської ради |
| Основні дані | |
| Населення | 161 |
| Площа | 1,703 км² |
| Густота населення | 123,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39030 |
| Телефонний код | +380 5365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′11″ пн. ш. 33°38′21″ сх. д. / 49.48639° пн. ш. 33.63917° сх. д.Координати: 49°29′11″ пн. ш. 33°38′21″ сх. д. / 49.48639° пн. ш. 33.63917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
78 м |
| Водойми | Хорол |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
| Карта | |
  Турбаї | |
 Турбаї | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Турбаї́ — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Петрівської сільської ради. Окрім Турбаїв до сільської ради відносилося село Петрівка. Населення села на 1 січня 2011 року становить 161 особу[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Турбаї знаходиться на лівому березі річки Хорол за 36 км від райцентру та за 40 км від залізничної станції Глобине. Вище за течією за 2,5 км розташоване село Романівка, нижче за течією за 3 км розташоване село Майданівка. Навколо села багато іригаційних каналів.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Село Турбаї виникло у 30-40 роках XVII століття і називалось спочатку Ярубазівка, згодом поширилась назва Турбаї.[1]
До 1646 року село Турбаї входило до складу королівських маєтностей, а потім село перейшло у володіння Яреми Вишневецького, хоча офіційно увійшло до складу Остапівської сотні Миргородського полку[1].
З 1648 року село відпало від володінь Яреми Вишневецького, і вже повноцінно входило до складу Остапівської сотні Миргородського полку.
У 1711 році Данило Апостол виписав турбаївців з козацького реєстру і велів по ревізіях писати їх своїми підданими.[1]
У 1767 році Турбаї переходять у володіння внучки Данила Апостола Катерини Битяговської-Краміної, яка у 1776 році продала їх Базилевським.[1]
19 червня 1789 року турбаївці повстали, побили панів Базилевських. 3 червня 1789 року по червень 1793 року у Турбаях існувало козацьке самоуправління. Після придушення повстання турбаївців виселили у безводні степи Таврії. Село спалили. Назва була заборонена, натомість введено село Скорбне. Назву села Турбаї було відновлено 22 червня 1919 року.[1]
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення у селі змінювалась наступним чином[1]:
| Рік | Населення |
|---|---|
| 2001 | 210 |
| 2011 | 161 |
Економіка[ред. | ред. код]
ТОВ НВП «Глобинський м'ясомолочний комплекс» веде будівництво молочно-товарних ферм на 900 корів.[1]
Інфраструктура[ред. | ред. код]
На території села розташовуються[1]:
- Турбаївський фельдшерський пункт
- Історико-краєзнавчий музей
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На території села знаходяться[1]:
- пам'ятник 200-річчю Турбаївського повстання (1989)
- пам'ятник льотчикам, що загинули у роки Радянсько-німецької війни.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
В поселенні народився:
- Гончаров Юрій Вікторович (* 1947) — український економіст.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м Петрівська сільська рада [Архівовано 2014-02-21 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
