Вулиця Вільський Шлях (Житомир)
Вулиця Вільський Шлях Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Кокоричанка — Каракулі, Видумка, Соколова Гора |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | села Вільськ |
| Колишні назви | Старо-Вільська поштова дорога, Старо-Вільська поштова вулиця, Старопоштова вулиця (Каракулі) та вулиця Дружби, вулиця Боженка (Соколова Гора), вулиця Максютова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 7 км |
| Координати | 50°17′50″ пн. ш. 28°36′40″ сх. д. / 50.29732830002777177° пн. ш. 28.61125400002777752° сх. д.Координати: 50°17′50″ пн. ш. 28°36′40″ сх. д. / 50.29732830002777177° пн. ш. 28.61125400002777752° сх. д. |
| Поштові індекси | 10020, 10028 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Інфраструктура | |
| Поштові відділення | № 28 Укрпошта, № 11 Нова пошта |
| Забудова | садибна житлова, багатоповерхова житлова, нежитлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r10837991 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Вільський Шлях — вулиця в Богунському районі міста Житомир. Назва вулиці походить від села Вільськ, дорогою до якого і була вулиця.
Розташування[ред. | ред. код]
Початок вулиці розташований на Каракулях (частині Кокоричанки)[1][2][3][4]; ця місцевість також відома за неофіційною назвою Чулочка[5]. Далі вулиця пролягає на теренах Соколової Гори, у тому числі на лівому березі річки Кам'янки — на Видумці.
Від вулиці беруть початок вулиці Індустріальна, Василя Максютова, Набережна, Миру, Фізкультурна, провулки 3-й Кар'єрний, 4-й Вільський, 1-й Богунський, 2-й Богунський, 2-й Старопоштовий, Свободи, 1-й Соколовський, Археологічний, Вузький, 2-й Соколовський, 3-й Соколовський, 4-й Соколовський, 5-й Соколовський, 6-й Соколовський, 7-й Соколовський та Грибний проїзд, перетином з вулицею закінчуються вулиці Тараса Бульби-Боровця, Видумка.
Вулицю перетинає річка Кам'янка. Рух через Кам'янку відбувається по Соколовському мостові.
Історія[ред. | ред. код]
Являє собою частину стародавнього шляху від Житомирського замку в напрямку Звягеля через Соколову Гору, Вільськ, Чортоліси. Внаслідок будівництва в 1850-х роках ділянки шосе «Київ — Брест-Литовськ», що в межах міста нині являє собою проспект Миру, старий поштовий шлях до Звягеля втратив своє значення й відтоді слугує як дорога до села Вільськ.[6]
На початку другої половини ХІХ століття забудова шляху на Вільськ почала формуватися в районі слободи Каракулі (орієнтовно між нинішніми майданом Визволення та Індустріальною вулицею), а також вздовж шляху в селі Соколова Гора Житомирського повіту.[7][8]
У другій половині ХІХ століття — на початку ХХ століття вздовж шляху на Вільськ здійснювалася садибна забудова хутору Видумка — на землях Левківської волості Житомирського повіту, між дорогою на Крошню (нині вулиця Тараса Бульби-Боровця) й Соколовським мостом.[9][10] Продовжила формуватися забудова на початку шляху, де, зокрема, постала цегельня братів Бевензе на земельних ділянках, придбаних у старообрядців — мешканців хуторів Каракулі й Видумка.[11]
У 1915 році шлях на Вільськ відомий як Старопоштова дорога.[12][13]
До 1971 року частина вулиці на теренах Видумки та Соколової Гори розташовувалася за межами міста, на території Соколовогірської сільської (пізніше — селищної) ради, де була розділена дві вулиці: на лівому березі річки Кам'янки (на Видумці) мала назву вулиця Дружби; на правому березі річки Кам'янки — вулиця Боженка.[14]
Станом на 1941 рік переважно сформувалася садибна житлова забудова вулиці у селі Соколова Гора, забудова північної сторони вулиці на Видумці та частково забудова в межах міста, на теренах колишнього хутора Каракулі.
У 1941 —1942 рр. в межах міста (нинішній початок вулиці) вулиця відома як Старо-Вільська поштова вулиця; у 1958 році за нею закріплена назва Старопоштова вулиця.
У 1965 році Старопоштова вулиця перейменована на вулицю Максютова.
Станом на 1968 рік забудова вулиць Максютова (в межах міста), Дружби (на лівому березі Кам'янки в смт Соколова Гора) та Боженка (на правому березі Кам'янки в смт Соколова Гора) переважно сформована.
У 1971 році з включенням смт Соколова Гора до межі Житомира, вулиці Дружби та Боженка приєднані до вулиці Максютова.
У 2016 році відповідно до розпорядження голови Житомирської ОДА вулиця Максютова була перейменована на вулицю Вільський Шлях[15].
Установи[ред. | ред. код]
- Дитяча аптека — буд. № 5
- Відділення № 11 «Нова пошта» — буд. № 14
- ВПЗ № 28 м. Житомира «Укрпошта» — буд. № 201
- Державна організація «Комбінат Рекорд» — буд. № 281
Транспорт[ред. | ред. код]
- Автобус № 18.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 48, 365, 553. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ Дубман, Борис. Кокоричанка.
В это время часть Кокаричанки выделяется в отдельное поселение, известное как "Каракулина слобода", или проще – "Каракули". На картах города начала XIX века хутор имел двойное название – "Кокаричанка-Каракулина" (по названию речки и фамилии землевладельца).
- ↑ Трьохверстовий лист № 7 ряд № XХIII. Ситуація на 1867-1875рр.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96, 422. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 90, 117, 119, 151, 183—184. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 407. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Двохверстовий лист Південного поясу № XXXI-26(Левков). Ситуація на 1909-1913рр.
- ↑ Wydumka 14.) W., wś… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 705. (пол.)
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 48. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ План Житомира 1915 року.
- ↑ Опис поліцейських дільниць міста Житомира, 1915 рік
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 140. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Розпорядження голови обласної адміністрації № 140 від 20 травня 2016 року «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 12 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 148, 183-188, 139, 365, 368, 435-436, 541-543. — ISBN 966-690-084-X.
- Петро Ричков. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира.
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||