Провулок Тайберів (Житомир)
провулок Тайберів Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Чулочка — Кокоричанка |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | родини Тайберів |
| Колишні назви | Колгоспний провулок, 1-й Колгоспний провулок |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 470 м |
| Координати | 50°16′49″ пн. ш. 28°38′08″ сх. д. / 50.28034790002777754° пн. ш. 28.635661000027777590° сх. д.Координати: 50°16′49″ пн. ш. 28°38′08″ сх. д. / 50.28034790002777754° пн. ш. 28.635661000027777590° сх. д. |
| Поштові індекси | 10020 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Інфраструктура | |
| Забудова | садибна житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r13094460 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
 | |
Провулок Тайберів — провулок в Богунському районі Житомира. Названий на честь родини житомирських підприємців польсько-німецького походження 19-20 ст., підприємство котрих було поряд з провулком[1][2][3].
Розташування[ред. | ред. код]
Знаходиться у місцевості, відомій за неофіційною назвою Чулочка[4]; на теренах історичної місцевості Кокоричанка.[5]
Історія[ред. | ред. код]
До середини ХХ століття землі за місцем розташування провулка були переважно вільні від забудови, де також знаходився господарський двір та споруди колгоспу «Друкар-Колективіст», створеного у 1930-х роках за ініціативою житомирських поліграфістів на території колишнього хутора Кокоричанка.[6][7][8]
Провулок та його садибна забудова формувалися протягом 1950 — 1960-х рр.
До 19 лютого 2016 року називався 1-й Колгоспний провулок. Відповідно до розпорядження Житомирського міського голови від 19 лютого 2016 року № 112 «Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у м. Житомирі», перейменований на провулок Тайберів[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нові вулиці Житомира: провулок 1-й Колгоспний стане провулком Тайберів. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ Краєзнавець Мокрицький пояснив логіку перейменування вулиць та провулків Житомира. https://www.zhitomir.info/. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Урбанонімія Житомира в контексті декомунізації (PDF). http://ekmair.ukma.edu.ua/. с. 57. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 423. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Дубман, Борис. История Житомира. Кокоричанка или как строили микрорайон «Хмельники».
- ↑ Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 21 березня 2024.
- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 96. ISBN 966-690-084-X.
- ↑ Дубман, Борис. История Житомира. Кокоричанка или как строили микрорайон «Хмельники».
Чтобы не погибнуть от голода, по инициативе работников Житомирской типографии на территории Кокаричанки городские жители Житомира создали колхоз. Выращивали овощи, фрукты, а потом и хмель. Эта инициатива спасла жизнь многим житомирянам. В народе его называли Еврейским колхозом (большинство колхозников в нем тогда были евреи), а официально – колхоз имени XVII партсъезда. Потом его переименовали в XVIII партсъезда, а после войны - в колхоз имени Мичурина.
- ↑ Сергій Сухомлин підписав розпорядження про перейменування вулиць у Житомирі. http://old.zt-rada.gov.ua/. Процитовано 27 травня 2021.
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||