Вільшанка (Звягельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вільшанка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130110014130
Основні дані
Населення 30 (2001)
Площа 0,486 км²
Густота населення 61,73 осіб/км²
Поштовий індекс 13701[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°43′04″ пн. ш. 27°38′46″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
204 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201
Карта
Вільшанка. Карта розташування: Україна
Вільшанка
Вільшанка
Вільшанка. Карта розташування: Житомирська область
Вільшанка
Вільшанка
Мапа
Мапа

Вільша́нка (до 1960 року — Кука-Гута) — село в Україні, в Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 30 осіб (2001). У 1923—54 роках — адміністративний центр колишньої Куко-Гутянської сільської ради.

Населення[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття в селі проживало 54 мешканці, дворів — 15[2][3], у 1906 році — 90 осіб, дворів — 21[4], у 1923 році — 239 жителів, дворів — 40[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 67 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 30 осіб[6].

Історія[ред. | ред. код]

У другій половині 19 століття — поселення Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Селян було 21 душа, чиншових хат — 26, була шкляна гута. Належало до Ново-Звягельських добр, власність Мезенцевої з Уварових[7][8]. Входило до православної парафії в Сербах, за 12 верст[9].

Наприкінці 19 століття — село Романовецької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Належало до православної парафії у Сербах, за 12 верст[2][3].

У 1906 році — сільце Сербівської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 16 верст, від волосного центру, с. Серби — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Емільчині[4].

У 1923 році включене до складу новоствореної Куко-Гутянської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Городницького району Житомирської округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалося за 28 верст від районного центру, містечка Городниця[5]. 22 лютого 1928 року, в складі сільської ради, передане до Емільчинського (згодом — Ємільчинський) району Коростенської округи[10].

В період репресій проти українського народу в 30-і роки минулого століття органами НКВС заарештовано і позбавлено волі на різні терміни 21 мешканця села, з яких 16 розстріляно. Всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[11].

11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Зосимівській сільській раді Ємільчинського району Житомирської області. 5 березня 1959 року село передане до складу Сербівської сільської ради Ємільчинського району. 5 серпня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 790 «Про уточнення назв і перейменування деяких населених пунктів в районах області», с. Кука-Гута перейменоване на Вільшанка[10].

29 березня 2017 року увійшло до складу новоутвореної Ємільчинської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[12]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Новгоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  2. а б Huta, H. Kuka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 604. (пол.)
  3. а б Цинкаловський О. Гута Кука // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 332.
  4. а б Гута-Кука // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
  5. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 138. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
  7. Kuka, al. Kuka-Huta… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 852. (пол.)
  8. Цинкаловський О. Кука // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 583.
  9. Теодорович Н. (1888). с. Сербы // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 207. Процитовано 27 травня 2024.
  10. а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 233, 568. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2024.
  11. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  12. Сербівська сільська рада Житомирська область, Ємільчинський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  13. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 28 травня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]