Старі Серби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старі Серби
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Ємільчинська селищна громада
Облікова картка Старі Серби 
Основні дані
Населення 23
Площа 0,225 км²
Густота населення 102,22 осіб/км²
Поштовий індекс 11237
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°47′20″ пн. ш. 27°45′03″ сх. д. / 50.78889° пн. ш. 27.75083° сх. д. / 50.78889; 27.75083Координати: 50°47′20″ пн. ш. 27°45′03″ сх. д. / 50.78889° пн. ш. 27.75083° сх. д. / 50.78889; 27.75083
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Водойми р. Гать
Місцева влада
Адреса ради 11237, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Серби
Карта
Старі Серби. Карта розташування: Україна
Старі Серби
Старі Серби
Старі Серби. Карта розташування: Житомирська область
Старі Серби
Старі Серби
Мапа
Мапа

Старі Серби́ (Альт-Серби, Старо-Нові серби, Серби) — село в Україні, в Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 23 особи (2001). Входить до складу Ємільчинської селищної громади.

За повідомлення місцевих ЗМІ, у 2015 році помер останній мешканець села. Відтак у 2016 році у селі вже не проживало жодного мешканця[1].

Історія[ред. | ред. код]

Колишня назва Старі-Нові Серби,[2] німецька колонія Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового міста 28 верст, від волості 2 версти. Дворів 33. мешканців 252[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Села й далі вимирають // Народна трибуна
  2. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795– 2006 Довідник. – Житомир: Волинь, 2007 – с.455 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць Волинської губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]