Гусятин (село)
село Гусятин | |
---|---|
Колонада Гусятині | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Закупненська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1559 |
Населення | 1311 |
Площа | 3,134 км² |
Густота населення | 418,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31617 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°04′13″ пн. ш. 26°13′22″ сх. д. / 49.07028° пн. ш. 26.22278° сх. д.Координати: 49°04′13″ пн. ш. 26°13′22″ сх. д. / 49.07028° пн. ш. 26.22278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
278 м |
Водойми | р. Збруч |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9 |
Карта | |
Мапа | |
|
Гуся́тин — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Гусятин розташоване на подільській височині в південно-західній частині України. Розміщене на березі річки Збруч, на іншому боці річки межує з селищем Гусятин.
Історія[ред. | ред. код]
В районі Гусятина виявлені поселення пізнього палеоліту та трипільської культури, 2 ранньослов'янські поселення черняхівської культури. Крім того, поблизу Гусятина знайдено 2 кам'яні слов'янські ідоли. Один з них — унікальна скульптура бога Рода-Святовита.
В історичних документах згадка про Гусятин належить до першої половини XVI століття.
У Гусятині народився керівник селянсько-козацького повстання 1594—1596 рр. Северин Наливайко (? — 1597).
Під час селянсько-козацького повстання 1594—1596 рр. повстанці розгромили замок магнатів Калиновських гербу Калинова і вигнали шляхетський гарнізон. Жителі Гусятина брали участь у повстаннях подільських селян, які відбувалися в період визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. За активну допомогу селянсько-козацьким загонам польсько-шляхетські війська в 1649 році вчинили розправу над місцевим населенням.
У 1772 р. містечко було розділене на дві частини: західна частина Гусятина опинилася під владою Австро-Угорської імперії, а східна - під владою Російської імперії.
26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду в Гусятині зупинялася на відпочинок Подільська група (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. Сюди до командувача прибули представники розвідчої роти Павла Сумарокова і подарували йому 3-х коней та зброю із захоплених у Голенищеві. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Місцева артіль була учасником довоєнних Всесоюзних сільськогосподарських виставок. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 лютого 1940 року артіль нагороджено орденом Леніна.
У 1971 році кількість населення села становила 1655 осіб. В Гусятині знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Свердлова, який обробляв 2,1 тис. га орної землі, вирощував зернові та цукрові буряки, розводив велику рогату худобу, свиней, птицю.
З 24 серпня 1991 року село Гусятин в складі незалежної України.
13 жовтня 2013 року митрополит Антоній УКЦ КП у співслужінні священиків Чемеровецького та Ярмолинецького благочинь звершив освячення храму на честь Пантелеймона в селі Гусятин[1].
12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 1311 осіб станом на 2001 рік.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Релігія[ред. | ред. код]
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Гусятин лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Межує з горами Медобори — унікальною геолого-ботанічною пам'яткою природи державного значення.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Ткач Борис Іванович (1935—2010) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, у 1980—1982 роки — командувач 40-ї армії в Демократичній Республіці Афганістан.
- Пасовський Леонід Захарович — член Української Центральної Ради, представник Української трудової партії, краєзнавець, священик.
- Мацидонський Федір Гнатович — український радянський діяч, голова Чернівецького облвиконкому.
Галерея[ред. | ред. код]
-
В'їзд у село
-
Школа
-
Статуя Божої Матері
-
Пам'ятний знак захисникам України
-
Автобусна зупинка
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Хмельниччині освячений храм на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Василь В. Листопадовий рейд 1921 року. — К. : Видавництво «Стікс», 2011.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область.
- Husiatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 222. (пол.) — S. 222. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Гусятин [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.].
- Світлина
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |