Свіршківці
| село Свіршківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Чемеровецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020290340051272 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1494 |
| Населення | 1284 |
| Площа | 2,781 км² |
| Густота населення | 461,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31621 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′16″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д. / 49.05444° пн. ш. 26.37083° сх. д.Координати: 49°03′16″ пн. ш. 26°22′15″ сх. д. / 49.05444° пн. ш. 26.37083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
263 м |
| Водойми | р. Жванчик |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 61600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
| Карта | |
  Свіршківці | |
 Свіршківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сві́ршківці — село в Україні, в Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Географія[ред. | ред. код]
Подільське село Свіршківці розкинулось на південному заході України, за 30 кілометра від Кам’янця-Подільського. Через село протікає річка Жванчик. Біля поселення проходить автотраса Р48.
Клімат[ред. | ред. код]
Демківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія[ред. | ред. код]
У складі Речі Посполитої[ред. | ред. код]
Відомості про заснування села відносяться до XIII століття. Пізніше пан Свірч заснував тут свій маєток, згодом село було названо на його честь. Свіршківці згадуються в джерелах 1493 року. Тоді село налічувало 37 хат (димів). Свіршківці згадуються і в давніх актах 1494 року. Тоді в ньому було до 73 господарств.
У 1530 р. Свіршківці і навколишні села захопили турки. В довгій долині (між Бережанкою і Андріївною, Чемерівцями) було спалено населення околишніх сіл. Згодом турки були вигнані з Поділля і село перебувало у складі Речі Посполитої до 1793 року. У XVII ст. Свіршківці перейшли до Калиновських, а потім до Потоцьких, в кінці ХVІІІ ст. власником став Самуїл Голяєвський, пізніше Вояковський (з 1832 р.) і Зеленярські (з 1849 р.), дочка якого вийшла заміж і одержала в посаг Свіршківці.
В 1786 р. селяни Свіршковець із селянами ближніх сіл повстали під керівництвом кріпака з села Бережанки Олекси Степчука. З учасниками повстання поляки жорстоко розправилися. Вони організували хрещення населення в Кутковецькому, Збризькому, Кугаєвецькому костелах. Населення, що прийняло католицьку віру, отримувало деякі привілеї.
Існувала в Свіршківцях стара дерев'яна Покровська церква. В окремих відомостях пишеться, що вона побудована в 1765 р., але по візитах минулого століття не видно, щоб вона була побудована тоді. Візит 1790 р. і відомість 1801 р. говорять, що невідомо, коли була побудована ця церква, освячена Василем Площанським, дияконом сатановським. В відомостях 1801 р. занесено такий факт: кругом церкви була побудована прихожанам огорожа із хороших різаних дощок, які поміщик Стадницький забрав для побудови в своєму домі підлоги. Але так як потрібна обов'язкова огорожа, було завезено новий матеріал, але в цей час прихожани приєднуються до православних, поміщик після цього на другий день прислав підводи і забрав все дерево, приготовлене для огорожі, так що прихожани повинні були огородити церкву плотом. В 1830 р. церква з трьохкупольної перероблена в купольну.
Після другого поділу Польщі 1793 р. землі Правобережної України, відійшли до Росії.
У складі Російської імперії[ред. | ред. код]
Протягом ХІХ-ХХ ст. в селі Свіршківці панували Калиновські, Потоцькі, Шидловські, Зеленовські. З 1849 р. по 1917 р. селом володів поміщик Дудолькевич, якому належало 1600 десятин землі, а селянам 655 десятин. Панську землю обробляли ручним примітивним способом. Жали 10-12 снопів, хліб за безцінь скуповували купці, які відправляли його через Гусятин за кордон.
В період першої російської революції 1905—1907 рр. населення села брало активну участь в революційному русі. У 1907 р. селяни піднялись на боротьбу проти пана Дудолькевича. Причиною повстання була низька оплата під час жнив. Пан платив за десятий сніп, селяни вимагали за восьмий, в результаті чого піднялось повстання. Пану довелося втекти. Лише при допомозі жандармерії повстання було придушено.
Революційні події[ред. | ред. код]
У серпні 1914 р. почалась Перша світова війна, в якій брали участь й жителі Свіршковець. В лютому 1917 р. в селі була організована демонстрація, в якій брали участь понад 1000 осіб. Вона проходила під червоним прапором з лозунгами «Геть війну», «Геть царизм!». Фронт проходив по річці Збруч з 1 серпня 1914 року по лютий 1917 рік.
У 1918-1921 рр. влада у Свіршківцях неодноразово змінювалась. У 1918 році село перебувало під владою УНР та Української держави. Літом 1919 року через село проходила 45 тисячна денікінська армія. Згодом у Свіршківці зайшло польське військо. Після вигнання денікінців і поляків Червоною армією у грудні 1920 р. було встановлено радянську владу.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.
В 1921 році в Свіршківцях було створено сільський комітет незаможних селян, головою якого був Черешенько І. Д., а потім Вишневський Й. М., нараховував цей комітет 120 селян. У 1925 р. в селі створена комсомольська організація.
Під час Голодомору у селі померло 60 осіб.
В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу». У 1921—1954 р. репресовано 21 особу.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Під час Німецько-радянської війни село було окуповане у серпні. Німецька військова адміністрація розформувала колгосп, замість нього створивши «Громадське господарство», або як вони називали «Загальний двір». Тут вони змушували колгоспників працювати без всякої оплати. Загальна сума збитків, завданих гітлерівцями, становила З млн. крб. 220 юнаків і дівчат було насильно вивезено на примусові роботи до Німеччини.
В селі була створена підпільна партизанська група. Пізніше вона влилася в партизанський загін ім. Чапаєва, який діяв на території Чемеровецького, Городоцького, Сатанівського, Камянець-Подільського і Оринінського районів. Партизанський загін нараховував 127 чоловік. 20 березня 1944 року він провів бій з німцями, де було вбито 7 чоловік.
Село Свіршківці було визволено 24 березня 1944 року.
Радянський період[ред. | ред. код]
За подвиги у Великій Вітчизняній війні 175 жителів села було нагороджено орденами і медалями. Після переможного закінчення війни зусилля свіршківчан були спрямовані на те, щоб швидше залікувати заподіяні війною рани. За короткий термін були приведені в порядок виробничі приміщення, відремонтовані сільськогосподарські машини та інвентар для виконання польових робіт.
В 1947 році колгосп ім. Кірова, як один з передових, був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві за вирощення високих урожаїв цукрового буряка (з 1 га по 550 цнт). У 1958 році колгосп ім. Кірова був знову учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки за вирощення високого урожаю цукрового буряка. Голову колгоспу Бортняка Ф. В. вдруге було нагороджено орденом Леніна, агронома колгоспу Загороднього Г. А. орденом «Знак пошани», а орденами та медалями — 73 колгоспники.
Сільський ставок займане площу 15 га, пасіка нараховує 200 бджолосімей, а сад займає площу 168 га.
У 1990 році відкрито пагорб Слави в пам'ять про загиблих у роки Німецько-радянської війни та пам'ятник репресованим.
Після відновлення незалежності України[ред. | ред. код]
З 1991 року в складі незалежної України.
У 1995 році Свіршківці газифіковано.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[2]
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 1284 особи.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,91% |
| російська | 1,09% |
Інфраструктура[ред. | ред. код]
В селі знаходиться середня школа І-III ступенів на 200 учнів. Будинок культури на 450 місць, бібліотека, книжковий фонд якої налічує велику кількість примірників, медична амбулаторія, яка відкрита у 1982 році.
Крім того в селі працює відділення зв'язку, два магазини, кафе, ДНЗ «Малятко». Музей Бойової Слави (в приміщені школи), краєзнавчий музей в Будинку культури (зберігають історію рідного краю).
Футбольний клуб «Свірч» Свіршківці[ред. | ред. код]
Спільнота ФК Свірч с. Свіршківці в соціальній мережі Facebook.
Команда заснована у 2017 році групою молодих людей сіл Свіршківці, Демківці, Івахнівці і Залісся.
Представляють с. Свіршківці на районних змаганнях з футболу.
Одним з найбільших досягнень команди є вихід до 1/4 фіналу кубку ім. Л. Скринчука у 2018 р.
Склад команди:
Воротарі: Чемеч Дмитро, Богдан Роман, Дрезналь Дмитро.
Захисники: Джигун Дмитро, Богдан Валентин, Якубовський Микола, Топільчук Андрій, Півовар Юрій, Бортняк Валентин.
Півзахисники: Шутий Артем, Петришин Олександр, Вальків Роман, Нейверт Сергій, Худик Назар, Бортняк Богдан, Миколаїв Віталій, Пасєка Сергій.
Нападники: Сабадаш Дмитро, Перов Олександр, Пасічник Дмитро, Кайдановський Святослав.
2017 рік — 8 місце
2018 рік — 5 місце
2019 рік — 3 місце
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква Святого Серафима Саровського -
Церква Святого Василія Великого -
Школа -
Старостат -
Пам'ятник Небесній сотні -
Автобусна зупинка -
Став біля села -
Нагородження команди за зайняте 3 місце у сезоні 2019 р. с. Гусятин
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |