Жабокруки
| село Жабокруки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Громада | Обертинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040230050036836 |
| Основні дані | |
| Населення | 473 |
| Площа | 7,115 км² |
| Густота населення | 66,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78050 |
| Телефонний код | +380 03479 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′09″ пн. ш. 25°09′35″ сх. д.H G O |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78050, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Хотимир |
| Карта | |
  Жабокруки | |
 Жабокруки | |
| Мапа | |
| |
Жабо́круки — село в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Обертинської селищної громади.
Історія[ред. | ред. код]
Знаходяться поселення Жабокруки І та Жабокруки ІІ пізнього палеоліту, Жабокруки ІІі та Жабокруки IV невизначеної приналежності, Жабокруки V та Жабокруки V пшеворської культури. Знайдено скарб Жабокруки VII культури Ноа.[1]
Згадується в королівському записі від 21 листопада 1421 року шляхтичу Петру Цебровському. Згідно з документом, король Владислав ІІ Ягайло надавав села Стоки і Жабокруки в постійне користування П. Цебровському аж до моменту викупу їх за 100 гривень в майбутньому.[2]
Також село згадується 3 березня 1463 року в книгах галицького суду[3].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 468 | 98.94% |
| російська | 1 | 0.21% |
| білоруська | 1 | 0.21% |
| болгарська | 1 | 0.21% |
| вірменська | 1 | 0.21% |
| інші/не вказали | 1 | 0.22% |
| Усього | 473 | 100% |
Церква[ред. | ред. код]
- Церква Преподобного Онуфрія Великого, належить до ПЦУ
Священики
- о. Іван Стефанків
- о. Іван Юречко
- о. Іван Мельник 1996—2000 рр.
- о. Іван Грицьків 2000—2007 рр.
- о. Іван Назарук з 2007 р.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
- ↑ ймовірно, мова про Квітневе, яке розташоване ближче
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.308, № 3279 (лат.)
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела[ред. | ред. код]
- Kuraś S. Zbiór dokumentów małopolskich. — 1974. — Cz. 7. (пол.)
- Żabokruki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 719. (пол.) — S. 719—720. (пол.)
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
