Жук-Гришкевич Вінцент Антонович
| Жук-Гришкевич Вінцент Антонович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 лютого 1903 Будслав, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія |
| Помер |
14 лютого 1989 (86 років) Беррі, Онтаріо, Канада |
| Поховання | East Brunswick Belarusian Cemeteryd |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | педагог, політик, журналіст |
| Alma mater | Q4098203?, Вільнюська білоруська гімназія (1922) і Карлів університет (1926) |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Заклад | Вільнюська білоруська гімназія, Віленська духовна семінарія і Радыё Свабода |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | Association of Belarusians in Great Britaind і Білоруське наукове товариство |
| Посада | президент |
| Конфесія | католицтво |
| У шлюбі з | Raisa Zhuk-Hryshkevichd |
| Нагороди |
 |
| Жук-Гришкевич Вінцент Антонович | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 1970 — 1982 | ||
| Попередник: | Микола Абрамчик | |
| Наступник: | Язеп Сажич | |
| Народження: |
10 лютого 1903 Будслав, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: |
14 лютого 1989 (86 років) Беррі, Онтаріо, Канада | |
| Поховання: | East Brunswick Belarusian Cemeteryd | |
| Країна: | СРСР | |
| Релігія: | католицтво | |
| Освіта: | Q4098203?, Вільнюська білоруська гімназія (1922) і Карлів університет (1926) | |
| Ступінь: | доктор філософії | |
| Шлюб: | Raisa Zhuk-Hryshkevichd | |
| Нагороди: | | |
Вінцент Антонович Жук-Гришкевич (біл. Вінцэнт Антонавіч Жук-Грышкевіч;(10 лютого 1903, с. Будслав,— 14 лютого 1989, м. Беррі, Канада) — білоруський громадсько-політичний діяч, педагог. Голова Ради БНР (1970–1982). Дружина - Раїса Жук-Гришкевич[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 10 лютого 1903 року в Будславі.
В 1922 році закінчив Віленську білоруську гімназію. У 1926 році закінчив факультет слов'янської філології та історії Карлового університету. У грудні 1932 року підтвердив свій диплом у Вільнюському університеті імені Стефана Баторія.
З юних років був активним учасником білоруського національного руху. У 1927-39 рр. викладав історію, білоруську мову та літературу у Віленській білоруській гімназії[2] та був викладачем білоруської мови в православній духовній семінарії та у Вищій школі політичних наук у Вільнюсі[3].
30 вересня 1939 року, через два тижні після приєднання Західної Білорусії до БРСР, був заарештований НКВД. Утримувався в різних тюрмах: Лукішській, Білостоцькій, Вілейській, Мінській, Полоцькій та Оршській. У 1940 р. засуджений на 8 років концтаборів. У таборах працював на будівництві залізниці від Білого моря до Північного Уралу[4].
Звільнений у 1942 році після польсько-радянської угоди про визволення польських громадян з таборів. У 1942 році він приєднався до польської армії генерала Андерса, яка входила до складу 8-ї британської армії. Воював в Іраку, Палестині, Єгипті. Брав участь у знаменитій битві під Монте-Кассіно.
Після війни емігрував до Англії, де організував та очолив З’їзд білорусів Великої Британії у 1947—1948рр. У 1947 році увійшов до керівництва Ради БНР. У 1950 році переїхав до Торонто (Канада). Отримав ступінь доктора філософії в Оттавському університеті. Захистив докторську дисертацію «Лірыка Янкі Купалы»[5]. Довголітній очільник білоруської громади в Канаді[6].
У 1954 році був одним із засновників радіо «Вызваленьне»[7] та його першим редактором.
У 1970 році був обраний Головою Ради БНР, потім знову переобраний на цю посаду і обіймав її до 1982 року.
Помер 14 лютого 1989 року в Беррі. Похований на Білоруському кладовищі Жировицької Божої Матері в США.
Література[ред. | ред. код]
- Міцкевіч М. М. Жук-Грышке́віч Вінцэнт Антонавіч // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 6: Дадаізм — Застава (белор.) / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1998. — С. 445—446. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0106-0.
- Юрэвіч, Л. Шматгалосы эпісталярыум : гісторыя людзей і ідэй на эміграцыі ў ліставанні / Прадм. і рэд. Н. Гардзіенка. — Мінск: Кнігазбор, 2012. — 660 с. — (Бібліятэка Бацькаўшчыны ; кн. 20). — ISBN 978-985-7007-43-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Прэзідэнт і яго жонка. Наша Ніва (біл.). 30 червня 2012. Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Вінцэнт Жук-Грышкевіч. zbsb.org (рос.). Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ 115 гадоў таму нарадзіўся старшыня Рады БНР Вінцэнт Жук-Грышкевіч. charter97.org (рос.). Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Вінцэнт Жук-Грышкевіч – Рада Беларускай Народнай Рэспублікі (біл.). Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Свабода, Радыё (7 грудня 2007). Імёны Свабоды: Вінцэнт Жук-Грышкевіч (23.2.1903 – 14.2.1989). Радыё Свабода (біл.). Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Ніва, артыкул. www.niva.bialystok.pl. Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Андрей Муковозчик: 69 лет назад восстала из небытия “Рада БНР в изгнании”. www.sb.by (ru-RU) . 4 січня 2017. Процитовано 6 квітня 2024.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка)