Журман Василь Матвійович
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/30 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
| Журман Василь Матвійович | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1712 — 1729 | |||
| Народження: | невідомо | ||
| Смерть: |
1729 село Івайтенки | ||
| Країна: |
 Гетьманщина | ||
| Рід: | Журмани | ||
| Батько: | Журман Матвій Дмитрович | ||
| Шлюб: | Губчиц Єфросинія Іванівна | ||
| Діти: | Журман Ілля Васильович (бл. 1720—1783) | ||
Журман Василь Матвійович (? — 1729) — батько Генерального судді (1756—1781 рр.) Глухівського періоду в історії України Іллі Васильовича Журмана (бл. 1720—1783), стародубський полковий старшина (1710—1724 рр.)
Діяльність[ред. | ред. код]
Завдяки впливовості свого діда Дмитра Андрійовича, вже у 1710 році отримав звання військовий товариш Стародубського полку. Потім більше десятиліття виконував доручення полкової старшини в ранзі значковий товариш Стародубського полку[1].
Володіння[ред. | ред. код]
Від діда йому дісталось село Задубіння (біл. вёска Задубенье) — нині Мядельського району Мінської області Білорусь. Однак, спочатку його розділив з дружиною діда Марією Дячихою. А потім в результаті тяжб з другим чоловіком кравцем Германом Синякою отримав лише 1/3 частину дідівського спадку.
Тільки 24 січня 1718 р. В. Журман діждався Універсалу гетьмана Івана Скоропадського про підтвердження прав на все село Задубення. Згодом він придбав двір у Стародубі, житловий двір в с. Гарцеве (нині Стародубський район Брянської області), з землями, сінокосами, млином[2].
Родина[ред. | ред. код]
У них з дружиною Єфросинією Іванівною Губчиц (донькою почепського сотника) народився лише один син Ілля. В.Журман саме їм у тестаменті від 19 травня 1724 р. призначав с. Задубення.
Помер у 1729 році в селі Івайтенки (Івантенки) Бакланської сотні Стародубського полку[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
- Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАНУ, 2008. — С. 330.
- ↑ Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 133.
- ↑ Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки / В. М. Заруба. — Дніпропетровськ. : ЛІРА, 2011.- 931 с.
