Задубіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Задубіння
біл. вёска Задубенье


Координати 54°45′38″ пн. ш. 27°16′51″ сх. д.H G O

Шаблон:Картка/рядки: забагато параметрів!
Країна Білорусь Білорусь
Область Мінська область
Район Мядельський
Громада Кривицька селищна рада
Населення 153 осіб (1997)
Національний склад білоруси
Телефонний код +375-17-97
Поштовий індекс 222376
Транслітерація назви Zadubieńnie
OSM 70719 ·R (Мядельський район, Wilno powiat, Q9270751)
Офіційна адреса 222376 Менска вобласьць,
Мядзельскі раён,
Крывіцкі пасялковы савет
Вёска Задубенье
Задубіння. Карта розташування: Білорусь
Задубіння
Задубіння
Задубіння (Білорусь)
Задубіння. Карта розташування: Білорусь Мінська область
Задубіння
Задубіння
Задубіння (Білорусь Мінська область)
Мапа

Задубіння (біл. вёска Задубенье) — село в складі Мядельського району Мінської області, Білорусь. Село підпорядковане Кривицькій селищній раді, розташоване в північній частині області.

Історія[ред. | ред. код]

З 1688 р. селом з млином-вешняком володіла родина Журманів. Гетьман Іван Мазепа 31 березня 1688 р. видає відповідний Універсал «до ласки нашої» про передачу села обозному Стародубського полку Дмитру Андрійовичу Журману (? - 1714).

В 1714-1718 рр. за село судяться онук першого власника Журман Василь Матвійович та дідова дружина Марія Дячиха із своїм другим чоловіком Германом Синякою. В 1718-1729 рр. воно належало Василю Матвійовичу. А потім до 1783 року - його сину Генеральному судді (1756-1781) Іллі Журману (бл. 1720 - 1783)[1].

З 1793 після другого розділу Речі Посполитої Задубіння, як і вся Вілейщина, входила до складу Російської імперії, був утворений Вілейський повіт у складі спочатку Мінської губернії, а з 1843 - Віленської губернії.

У 1921–1945 роках фільварок знаходилось у Польщі, у Вільнюськім воєводстві, Вілейського повіту, у гміні Крывічы[2].

Населення[ред. | ред. код]

  • 1866 рік — 141 людини, 13 будинків[3]
  • 1921 рік — 247 людини, 46 будинків[4]
  • 1931 рік — 331 людини, 64 будинків[5].

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя.» Т.6, Менска вобласьць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: Белэн
  • Дані про населення сіл Княгининської сільської ради[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина. Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 133.
  2. Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1938, wolumin — 1, s. 28
  3. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 13 вересня 2023.
  4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom VII — Część II — Ziemia Wileńska — Powiaty: Brasław, Duniłowicze, Brasław i Wilejka, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1923, s 86.
  5. Wykaz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1938, wolumin — 1, s. 59