Колодненський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колодненський палац
Колодненський палац. Карта розташування: Україна
Колодненський палац
Колодненський палац
Колодненський палац (Україна)
Країна  Україна
Територіальна одиниця Колодне
49°45′34″ пн. ш. 25°42′50″ сх. д. / 49.75966666669444294° пн. ш. 25.71397222224999979° сх. д. / 49.75966666669444294; 25.71397222224999979Координати: 49°45′34″ пн. ш. 25°42′50″ сх. д. / 49.75966666669444294° пн. ш. 25.71397222224999979° сх. д. / 49.75966666669444294; 25.71397222224999979
Спорудження 1782—1783
Сучасний стан втрачений
Мапа

Колодненський палац — втрачена історична будівля в селі Колодному Збаразької громади Тернопільського району Тернопільської области. Увічнений на малюнках Наполеона Орди.

Історія[ред. | ред. код]

У 1782—1783 роках на місці замчиська власниками Колодного Свейковськими було збудовано палац.

…від древнього замку князів Острозьких в Колодні не залишилося й сліду. На вцілілих від нього валах височіє палац поміщика, збудований Свейковським. До нього веде широка, тіниста і велична каштанова алея. Є хороший сад

Микола Теодорович з посиланням на Тадеуша Єжи Стецького

У садибі до 1914 року в спеціальному сховку зберігалася гетьманська булава та приватна кореспонденція польського короля Яна III Собеського.

1939 року в давній будівлі відкрили п'ятирічну школу, сільську раду та дорожнє відділення. 1941-го року її власником був німець. У серпні 1943 року палац спалили.

Опис[ред. | ред. код]

Маєток налічував 36 кімнат і три входи. Довкола нього був посаджений парк, збудовані оранжерея і теплиця.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Уніят, В. Колодне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 272. — ISBN 978-966-457-228-3.
  • Підставка Р., Мазуранчик, З. Володіння князів Острозьких: Колодно // Острозький краєзнавчий збірник / Державний історико-культурний заповідник м. Острога; Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких. — Випуск 8. — Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2015. — С. 32—35.
  • Мар'яна Мавдюк (19 листопада 2015). Давній фортифікаційний осередок Волині. Вільне життя.

Посилання[ред. | ред. код]