Конвой OG 69

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конвой OG 69
Convoy OG 69
Битва за Атлантику
Британський корвет «Санфлавер» типу «Флавер», що супроводжував конвой OG 69
Британський корвет «Санфлавер» типу «Флавер», що супроводжував конвой OG 69

Британський корвет «Санфлавер» типу «Флавер», що супроводжував конвой OG 69
Дата: 20 липня-1 серпня 1941
Місце: Північна Атлантика
Результат: перемога німецьких Крігсмаріне та італійських ВМС
Сторони
Союзники:
Велика Британія Велика Британія
Країни Осі:
Третій Рейх Третій Рейх
Королівство Італія
Командувачі
Велика Британія М. Форд Третій Рейх Рольф Мюцельбург
Третій Рейх Ернст Бауер
Військові сили
28 транспортних судна
17 кораблів ескорту
Третій Рейх 8 U-Boot
Італія 2 італійські ПЧ
Втрати
7 суден затоплені (11 303 тонни) + 2 судна після відокремлення від конвою (14 358 тонн)

Конвой OG 69 (англ. Convoy OG 69) — 69-й атлантичний конвой серії OG транспортних і допоміжних суден у кількості 28 одиниць, який у супроводженні союзних кораблів ескорту прямував від Британських островів до Гібралтару. Конвой вийшов 20 липня 1941 року з Ліверпуля. 25 липня був виявлений німецьким патрульним літаком Fw 200 «Кондор» KG 40 і в результаті скоординованої атаки німецьких підводних човнів 27-28 липня втратив дев'ять суден. Решта конвою прибула до Гібралтару 1 серпня 1941.

Історія конвою[ред. | ред. код]

Конвой OG 69 був виявлений німецькою розвідувальною службою B-Dienst 24 липня, а потім факт виходу союзного конвою у відкрите море був підтверджений літаком патрульним літаком Fw 200 «Кондор» KG 40. Спочатку на перехоплення OG 69 були спрямовані 8 підводних човнів, тоді як ще 6 човнів націлені на конвой SL 80, виявлений того ж дня розвідкою. Втім, SL 80 вдалося уникнути нападу кораблів та авіації противника, і 26 числа операція проти нього була припинена. О 17:45 26 липня стався перший фактичний контакт, коли U-68 вийшов на конвой після наведення Fw 200.

Між 19:30 і 20:40 U-79, U-371 та U-561 підійшли до похідного ордеру конвою. Рано вранці 27 липня U-79 атакував перший. У той же час U-331 також підійшов до суден, але був відігнаний кораблями ескорту. Через 2 години прибули U-126 і U-203, які потопили по одному судну. О 03:30 U-79 та U-203 були атаковані глибинними бомбами кораблів супроводу. Підводні човни продовжували вдень 27 числа переслідувати конвой суден і вночі знову атакували. Остання атака сталася увечері 28 липня, U-203 залпом чотирьох торпед G7e затопив британський суховантаж Lapland і шведський пароплав Norita. Уранці 29 числа U-331 Тізенгаузена вийшов востаннє на контакт, але нікого не потопив. Підводні човни вистрілили 25 торпед, якими потопили 7 суден конвою (11 303 тонни). Кораблі ескорту атакували ворожі човни 6 разів глибинними бомбами і 2 рази з гармат. Тільки U-562 був пошкоджений після атаки глибинними бомбами і був змушений повернутися на базу.

Кораблі та судна конвою OG 69[1][ред. | ред. код]

Транспортні судна[ред. | ред. код]

Позначення
   Судна, що затонули внаслідок атаки ПЧ
Назва Прапор Тоннаж (GRT) Прим.
Adjutant (1922) Велика Британія Велика Британія 1 931
Afghanistan (1940) Велика Британія Велика Британія 6 992 прослідувало далі до Кейптауна
Arabistan (1929) Велика Британія Велика Британія 5 874 прослідувало далі до Кейптауна
Charlbury (1940) Велика Британія Велика Британія 4 836 прослідувало далі до Ріо-де-Жанейро
City of Lyons (1926) Велика Британія Велика Британія 7 063 прослідувало далі до Кейптауна
Como (1910) Велика Британія Велика Британія 1 295 йшло тільки до Лісабона
Dayrose (1928) Велика Британія Велика Британія 4 113
Empire Dawn (1941) Велика Британія Велика Британія 7 241 прослідувало далі до Кейптауна
Empire Voice (1940) Велика Британія Велика Британія 6 828 прослідувало далі до Кейптауна
Erato (1923) Велика Британія Велика Британія 1 335 27 липня потоплено U-126[2]
Hawkinge (1924) Велика Британія Велика Британія 2 475 27 липня потоплено U-203[3]
Inga I (1921) Норвегія Норвегія 1 304 27 липня потоплено U-126[4]
Kellwyn (1920) Велика Британія Велика Британія 1 459 27 липня потоплено U-79[5]
Lapland (1936) Велика Британія Велика Британія 1 330 28 липня потоплено U-203[6]
Larchbank (1925) Велика Британія Велика Британія 5 151 прослідувало далі до Кейптауна
Norita (1924) Швеція Швеція 1 516 28 липня потоплено U-203[7]
Pelayo (1927) Велика Британія Велика Британія 1 345
Rhineland (1922) Велика Британія Велика Британія 1 381 йшло тільки до Лісабона
Romney (1929) Велика Британія Велика Британія 5 840 йшло далі до Александрії
Ruth I (1900) Норвегія Норвегія 3 531 йшло до Кадіса
Shahristan (1938) Велика Британія Велика Британія 6 935 перейшло до конвою OS 1 та попрямувало до Кейптауна. 30 липня було потоплено U-371[8]
Sheaf Crown (1929) Велика Британія Велика Британія 4 868 прослідувало до Уельви
Shuna (1937) Велика Британія Велика Британія 1 575 повернулося
Sitoebondo (1916) Нідерланди Нідерланди 7 049 перейшло до конвою OS 1 та попрямувало до Кейптауна. 30 липня було потоплено U-371[9]
Thistlegorm (1940) Велика Британія Велика Британія 4 898 прослідувало далі до Кейптауна
Tintern Abbey (1939) Велика Британія Велика Британія 2 471
Wrotham (1927) Велика Британія Велика Британія 1 884 28 липня потоплено U-561[10]
Yorkwood (1936) Велика Британія Велика Британія 5 401 прослідувало далі до Кейптауна

Кораблі ескорту[ред. | ред. код]

Назва Прапор Тип корабля Прим.
Кораблі ескорту
«Алісма»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 21-26 липня
«Бегонія»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 20-28 липня
«Блек Свон»  Військово-морські сили Великої Британії шлюп типу «Блек Свон» 19-20 липня
«Діанелла»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 21-26 липня
HMT Drangey (FY195)  Військово-морські сили Великої Британії протичовновий траулер 20 липня
«Фльор-де-лі»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 27 липня-1 серпня
HMS Goodwin  Військово-морські сили Великої Британії океанське доглядове судно 19-20 липня
«Джазмін»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 20 липня-1 серпня
«Кінгкап»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 21-26 липня
HMT Lady Hogarth (FY489)  Військово-морські сили Великої Британії протичовновий траулер 27 липня-1 серпня
HMT Lady Shirley (FY464)  Військово-морські сили Великої Британії протичовновий траулер 27-31 липня
«Ларкспур»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 20 липня-1 серпня
HMT Paynter (FY242)  Військово-морські сили Великої Британії протичовновий траулер 19-20 липня
«Пімпернель»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 20 липня-1 серпня
«Рододендрон»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 20-30 липня
HMT St Nectan  Військово-морські сили Великої Британії протичовновий траулер 20 липня-1 серпня
«Санфлавер»  Військово-морські сили Великої Британії корвет типу «Флавер» 21-27 липня

Підводні човни Крігсмаріне та Королівських ВМС Італії, що брали участь в атаці на конвой[11][ред. | ред. код]

Назва Тип Командир Результати атаки
Третій Рейх U-68 типу IXC корветтен-капітан Карл-Фрідріх Мертен не брав участі в атаці
Третій Рейх U-79 типу VIIC капітан-лейтенант Вольфганг Кауфманн 27 липня потопив Kellwyn
Третій Рейх U-126 типу IXC капітан-лейтенант Ернст Бауер 27 липня потопив Erato і Inga I
Третій Рейх U-203 типу VIIC капітан-лейтенант Рольф Мюцельбург 27 липня потопив Hawkinge; 28 липня — Lapland і Norita
Третій Рейх U-331 типу VIIC оберлейтенант-цур-зее Ганс Дідріх фон Тізенгаузен не брав участі
Третій Рейх U-561 типу VIIC оберлейтенант-цур-зее Роберт Бартельс 28 липня потопив Wrotham
Третій Рейх U-562 типу VIIC оберлейтенант-цур-зее Гервіг Колльманн не брав участі
Третій Рейх U-564 типу VIIC оберлейтенант-цур-зее Райнгард Зурен не брав участі
Італія «Агостіно Барбаріго» типу «Марчелло» капітан корвета Джуліо Гільєрі не брав участі
Італія «П'єтро Кальві» типу «Кальві» капітан корвета Джузеппе Каріді не брав участі

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Blair, Clay (1996) Hitler's U-Boat War Vol I Cassell ISBN 0-304-35260-8
  • Hague, Arnold (2000). The Allied Convoy System 1939—1945. ISBN 1-86176-147-3.
  • Edwards, Bernard (1996). Dönitz and the Wolf Packs — The U-boats at War. Cassell Military Classics. ISBN 0-304-35203-9.

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. Convoy OG.69. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
  2. Erato. www.uboat.net. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. Hawkinge. www.uboat.net. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  4. Inga I. www.uboat.net. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  5. Kellwyn. www.uboat.net. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  6. Lapland. www.uboat.net. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
  7. Norita. www.uboat.net. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  8. Shahristan. www.uboat.net. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  9. Sitoebondo. www.uboat.net. Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 24 жовтня 2021.
  10. Wrotham. www.uboat.net. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
  11. OG-69. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.