Котвіцький Володимир Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Котвіцький Володимир Вікторович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 20 липня 1994(1994-07-20)
Вироби, Поліянівська сільська рада, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Україна
Смерть 13 травня 2014(2014-05-13) (19 років)
Рівне, Генічеський район, Херсонська область, Україна
Військова служба
Роки служби 2013-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Ракетні війська та артилерія
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Зовнішні відеофайли
Герої не вмирають! Володимир Котвіцький

Володи́мир Ві́кторович Котві́цький (20 липня 1994, Вироби, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Україна — 13 травня 2014, Рівне, Генічеський район, Херсонська область, Україна) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився на Житомирщині в селі Вироби, що належить до Поліянівської сільської ради, у багатодітній селянській родині, де був наймолодшим поміж шістьох братів. Займався спортом, здобував призові місця в районних шкільних змагання. 2012 року закінчив Житомирський професійний ліцей харчових технологій за спеціальністю «оператор комп'ютерного набору, контролер-касир», заочно навчався у Вінницькому технічному коледжі. Весною 2013 року призваний для проходження строкової військової служби у лавах Збройних сил. У квітні 2014-го мав би повернутися до дому, але через російську збройну агресію проти України термін служби було подовжено.

Старший солдат, старший навідник гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2-го дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, в/ч А3091, м. Бердичів.

Навесні 2014 року підрозділи бригади були спрямовані на Херсонщину для посилення охорони адміністративного кордону з окупованим російськими військами Кримом.

13 травня 2014-го поблизу села Рівного Генічеського району, під час пересування підрозділу з однієї позиції на іншу в ході навчань, сталася пожежа й вибух в одній з самохідних гаубиць 2С19 «Мста-С». Загинули резервіст сержант Віктор Верещак та старший солдат строкової служби Володимир Котвіцький, двоє отримали опікові поранення різного ступеня тяжкості, — солдат Роман Огурківський зазнав важких опіків — 85 % шкіри, солдат Антон Піотровський — опіків 2 ступеню. П'ятий військовослужбовець зі складу екіпажу залишився неушкодженим. Поранених санітарним літаком доставили в одну з військово-медичних установ Міністерства оборони[1][2].

Похований у селі Вироби. Залишилися батьки Віктор і Галина, п'ять старших братів, наречена.

Нагороди[ред. | ред. код]

Наказом МО України № 243 від 22.05.2014 р. нагороджений відзнакою нагрудний знак «Знак пошани» (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

7 травня 2015 року на місці загибелі двох військовослужбовців 26-ї бригади біля с. Рівного Генічеського району відкрито та освячено пам'ятний знак[3].

У серпні 2015 року в Бердичеві на території військової частини 26-ї артилерійської бригади відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в ході проведення антитерористичної операції. На пам'ятнику викарбуване й ім'я Володимира Котвіцького[4].

27 листопада 2015 року на фасаді Житомирського професійного ліцею харчових технологій відкрито меморіальні дошки випускникам Олександру Атаманчуку та Володимиру Котвіцькому[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Херсонській області від вибуху САУ загинули два артилериста з бердичівської бригади [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Під час протистоянь на Сході України загинуло 9 військовослужбовців з Житомирської області, 4 — отримали поранення. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 13 червня 2017.
  3. В Генічеському районі встановили пам'ятний знак загиблим військовим 26 артбригади
  4. У Бердичеві відкрили пам'ятник воїнам, які загинули в АТО. Архів оригіналу за 11 вересня 2015. Процитовано 13 червня 2017.
  5. Герої не вмирають! У Житомирі відкрили меморіальні дошки ще двом бійцям АТО. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 13 червня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]