Литовці в Білорусі
Литовська меншість у Білорусі офіційно налічує 5087 представників і складає дев'яту за чисельності національна меншину в країні[1][2]. Тільки 1 597 з них (31,4 %) рідною мовою вважає виключно литовську мову; тоді як — 1999 (39,3 %) — подала російську мову[1].
Найвища частка литовців спостерігається у Островецькому районі Гродненської області та інших північно-західних районах, що межують з Литвою.
Історія[ред. | ред. код]
Перші організації білоруських литовців виникли в 1994 році. Тоді були зареєстровані громади литовців в Гервятах, Пелесі і організація центрального характеру — Республіканське об'єднання литовців. У 1995 році заснована гродненська громада литовців та Асоціація литовців Гродненської області, а в 1998 році — громада литовців Браславського краю[3].
У 1994 році в Римдюнах була відкрита перша в Білорусі повоєнна литовська школа, там само 1996 року почала діяти литовська середня школа. Крім цього, діють декілька недільних шкіл: у Мінську, Гродно, Палек (Паляцкішкі) і Радуні. У декількох місцях у державних школах викладається литовська мова[3]. У 1999 році побачив світ перший номер бюлетеня білоруських литовців"Mūsų žodis "[4].
Команда білоруських литовців брала участь у спортивних ігор литовців світу і отримала кілька медалей[3].
Проводяться збори білоруських литовців. Відзначаються річниця знищення литовців загонами НКВС в Ігумені, а також річниця коронації князя Міндовга[4].
Сучасність[ред. | ред. код]
Динаміка чисельності литовців у Білорусі за даними переписів[5]:
- 1959 — 8 363 — 0,10 %
- 1970 — 8 092 — 0,09 %
- 1979 — 6 993 — 0,07 %
- 1989 — 7 606 — 0,07 %
- 1999 — 6 387 — 0,06 %
- 2009 — 5 087 — 0,05 %
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Перепис населення 2009 Вихідні регламентні Таблиця. Національний склад населення, громадянство: населення за національністю та рідної мови. Архівовано з джерела 3 лютого 2012. Процитовано 28 жовтня 2010.
- ↑ Загальна чисельність населення, його склад за віком, статтю, станом у шлюбі, рівнями освіти, національностями, мовою і джерелами засобів до існування (Республіка Білорусь). Архівовано з джерела 17 вересня 2010. Процитовано 28 жовтня 2010.
- ↑ а б в Steponas Maculevičius, Doloresa Baltrušiene. Znajomość z Litwą. Księga tysiąclecia. Tom pierwszy. Państwo. — Kaunas : Kraštotvarka, 1999. — С. 384. — ISBN 9986-892-34-1.
- ↑ а б Steponas Maculevičius , Doloresa Baltrušiene. Znajomość z Litwą. Księga tysiąclecia. Tom pierwszy. Państwo. — Kaunas : Kraštotvarka, 1999. — С. 385. — ISBN 9986-892-34-1.
- ↑ «Национальный состав населения Республики Беларусь» (Том 3)
Література[ред. | ред. код]
- Steponas Maculevičius, Doloresa Baltrušiene. Znajomość z Litwą. Księga tysiąclecia. Tom pierwszy. Państwo. — Kaunas : Kraštotvarka, 1999. — 416 с. — ISBN 9986-892-34-1.