Новоайдарська волость
| Новоайдарська волость | ||||
| Центр | Новий Айдар | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 32 376 (1885) | |||
| Населення | 10 910 осіб (1885) | |||
| Густота | 30.8 осіб / км² | |||
Новоайдарська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Новий Айдар.
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 10 910 осіб (5450 чоловічої статі та 5460 — жіночої), 1675 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 26642 | 24242 |
| Приватної власності | 5367 | 3391 |
| Іншої власності | 367 | 253 |
| Загалом | 32376 | 27886 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Новий Айдар — колишня державна слобода при річці Айдар за 42 верст від повітового міста, 5456 осіб, 830 дворових господарств, 2 православні церкви, школа, 4 лавки, 3 ярмарки на рік.
- Безгинівка — колишня державна слобода при річці Айдар, 888 осіб, 164 дворових господарства, православна церква, школа, 6 ярмарків на рік.
- Свято-Дмитрівка (Капітанове) — колишня державна слобода при річці Євсуг, 3650 осіб, 570 дворових господарств, православна церква, школа, 2 лавка, 4 ярмарків на рік.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
