Піщанська волость (Старобільський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Піщанська волость | ||||
| Центр | Піски | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 18 079 (1885) | |||
| Населення | 6909 осіб (1885) | |||
| Густота | 35 осіб / км² | |||
Піщанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Піски.
Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 5 сільських громад. Населення — 6909 осіб (3434 чоловічої статі та 3475 — жіночої), 956 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 14519 | 8600 |
| Приватної власності | 158 | 70 |
| Казенної власності | 3319 | 3319 |
| Іншої власності | 83 | 83 |
| Загалом | 18079 | 12072 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Піски — колишня державна слобода при річці Айдар за 60 верст від повітового міста, 2232 особи, 312 дворових господарств, православна церква, школа, лавка, 2 ярмарки на рік.
- Булавинівка — колишня державна слобода при річці Айдар, 1630 осіб, 269 дворових господарств, православна церква, школа, 2 ярмарки на рік.
- Проїзжий — колишній державний хутір, 1187 осіб, 165 дворових господарства.
- Рибенців — колишній державний хутір при річці Айдар, 1190 осіб, 162 дворових господарства.
- Тишків — колишній державний хутір, 670 осіб, 108 дворових господарств.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Піски — 3854 мешканці;
- слобода Закотне — 5099 мешканців;
- слобода Булавинівка — 2046 мешканців;
- слобода Тишківка — 1110 мешканців;
- хутір Рибящев — 1790 мешканців.
Старшиною волості був Василь Андрійович Рибянців, волосним писарем — Іона Іванович Яровий, головою волосного суду — Антон Кузьмич Полубатько.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
