Стальчук Олег Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Стальчук
Народився 2 березня 1967(1967-03-02) (57 років)
Яворів, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність актор, телеведучий
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України
"Київська пектораль"

Олег Миколайович Стальчук (2 березня 1967, Яворів, Львівська область) — український актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий. Заслужений та народний артист України (2004, 2015)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Олег Стальчук народився 2 березня 1967 року у місті Яворів Львівської області.

Навчався в Учбово-театральній студії при Академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької.

У 1991 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (викладачі І. О. Молостова та О. М. Шаварський).

Після закінчення інституту — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка[2].

У середині 90-х Олег Стальчук почав займатися дубляжем і озвученням українською та російською мовами.

Олег Стальчук був ведучим програм «Випадковий свідок» та «Народний суд» на телеканалі Інтер[3].

Бренд-войс телеканалів «Перший», «Інтер», «ICTV» та «ICTV2»[4].

Ролі у театрі[ред. | ред. код]

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1992 — У початку було слово — Остафій
  • 1995 — Двійник — Стас
  • 2005 — Подруга особливого призначення — Андрій Білий
  • 2006 — Таємниця Маестро — Олексій Орлов[7]
  • 2008 — Зачароване кохання — Діма
  • 2009 — Розлучниця — новий начальник
  • 2009 — Акула — Петро Чихун
  • 2009 — Легенди чаклунського кохання — Діма
  • 2011 — Здрастуй, мамо! — Лука
  • 2011 — Платон Ангел — Сич
  • 2011 — Великі мрійники — Констянтин Ціолковський
  • 2012 — Порох і дріб — Петро Корнійчук
  • 2012 — Брат за брата-2 — Микола Звєрєв, полковник
  • 2014 — Останній москаль — епізод
  • 2014 — Будинок з ліліями — Всеволод, головний редактор
  • 2014 — Гордіїв вузол — Іван Григорович, капітан судна
  • 2014 — Брат за брата-3 — Микола Звєрєв, полковник
  • 2015 — Останній яничар — Башкурт
  • 2017 — Ментівські війни. Одеса — Семен Сергійович Удальцов
  • 2018 — Бабка — Владлен Петрович
  • 2018 — Два життя — прокурор
  • 2018 —2020 — Папаньки — Степан Іванович
  • 2019 — Як довго я на тебе чекала — голова районної адміністрації
  • 2019 — Медфак — Професор Коновал
  • 2019 — Чужа — Степан Іванович
  • 2019 — Пристрасті по Зінаїді — Директор Жиров
  • 2019 — Несолодка пропозиція — Олег Петрович
  • 2019 — Сильна жінка — Сергій Семенович Задорожний
  • 2020 — У кожного свій обман — Микола Михайлович, прокурор
  • 2020 — Батько рулить
  • 2021 — У полоні минулого — Максим Петрович
  • 2021 — Мій коханий друг — Михайло Петрович
  • 2021 — Провінціал — Прилепін
  • 2021 — Кава з кардамоном — Павло

Озвучення реклами[ред. | ред. код]

  • Свобода
  • Vanish
  • Siesta
  • Amour
  • Carling
  • CocaCola
  • Ariel
  • Ломбард-Партнер
  • Old Spice
  • Винодел
  • Inkerman
  • Zubrowka
  • Балтика
  • Фокстрот
  • FoxMart
  • ПриватБанк
  • UMC Business
  • Київстар
  • AXA
  • Назол
  • Чумак
  • Pedigree
  • Domestos

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 березня 2015 року № 181/2015 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»
  2. Олег Стальчук: П'єси Шекспіра завжди актуальні «Україна Молода»
  3. «Народний суд» на «Інтері» вестиме Олег Стальчук
  4. Я чую твій голос «Україна Молода»
  5. До Вінниці їде «Річард ІІІ»: легендарну п'єсу Шекспіра покаже театр Франка. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  6. «Урус — Шайтан»
  7. Маестро Березовський. Лариса Івченко
  8. Найкращим театральним майстрам вручили «Київську Пектораль». Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 6 жовтня 2017.
  9. Указ Президента України від 26 березня 2004 року № 371/2004 «Про нагородження діячів театрального мистецтва»
  10. Указ Президента України від 27 серпня 2020 року № 359/2020 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка»

Посилання[ред. | ред. код]