Станіславчик (Білоцерківський район)
село Станіславчик | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Ставищенська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1665 |
Перша згадка | 1665 (359 років)[1] |
Населення | 748 |
Площа | 3,715 км² |
Густота населення | 201,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09442 |
Телефонний код | +380 4564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′17″ пн. ш. 30°22′41″ сх. д. / 49.33806° пн. ш. 30.37806° сх. д.Координати: 49°20′17″ пн. ш. 30°22′41″ сх. д. / 49.33806° пн. ш. 30.37806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
193 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09442, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Станіславчик, вул. Садова |
Карта | |
Мапа | |
|
Станісла́вчик — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на обох берегах річки Красилівка (притока Гнилого Тікичу) за 18 км на південний схід від смт Ставище. Населення становить 748 осіб.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця Садова
-
Сільська рада і ФАП
-
Школа
-
Будинок культури
-
Ставок
-
Пам'ятник воїнам–односельцям
Історія[ред. | ред. код]
Станіславчик (давня назва — Братчикова Гребля), яку село отримало ймовірно тому, що тут був заснований на початку XVIII ст. хутір невідомим на ім'я Братчик, що був почесним прихожанином Ставищенської церкви, який збудував на річці Красючці (Красилівці) греблю. Іншу назву присвоєно шляхтичем Станіславом з невідомим прізвищем, який поселився з часом біля Братчика. При збільшенні населення, обидва хутори об'єднались в одне поселення.
Ґрунт чорнозем вищого ґатунку. Ліси знищені.
По полях навколо села розкидано декілька древніх могил. Деякі з них з цікавості розкопали мимохідні війська, і за словами місцевих жителів, в них було знайдено різну зброю турецької роботи і людські кістки.
Жителі села брали активну участь у Київській козаччині. Час від часу на території села знаходили козацьку зброю та речі. Російські карателі вчинили жорстоку розправу над селянами.
На 1864 рік в східній частині села (Братчикова Гребля) в основному жили селяни, а в західній (Станіславчик) — шляхта. Православних — 946, латин — 61, польської шляхти — 200. В селі знаходились обширный владельческий фольварокъ, в якому постійно знаходився хліб різних сортів в скиртах до 40,000 коп. Винокурня збудована в 1818, а в 1842 році перебудована, з будівництвом кам'яних побудов.
Церква дерев'яна, в ім'я Різдва пресвятої Богородиці; збудована в 1770 році, силами прихожан і завдяки додатковим коштам дворянки Катерини Жураковської, для внутрішнього оздоблення. Благодійниця була похована при вході в церкву, на місці, позначеному кам'яним хрестом. Згодом церква розпоширена і оправлена 1841—1851 року, при священику Павлу Левицькому, поступившому в монастир. За штатом вона знаходиться в 6-му класі; землі має вказану пропорцію[2].
З 1917 — у складі УНР. Після окупації села російськими комуністами, останні організували 1932 року Голодомор. Жертвами стали переважно старі та діти.
На 1971 рік населення становить 1517 чоловік. У Станіславчику містився колгосп ім. Калініна, земельні угіддя якого становили 2055 га, в тому числі орної землі — 1923 га. Основний напрям господарства — вирощування зернових культур і м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуте рибне господарство (є два ставки площею 90 га). За трудові успіхи урядових нагород удостоєно 9 колгоспників. У селі були середня школа, бібліотека, клуб, пологовий будинок[3].
Відомі люди[ред. | ред. код]
В селі народився знаменитий шахіст та шаховий теоретик Боголюбов Юхим Дмитрович.
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
- Історія села СТАНІСЛАВЧИК: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)
- Станіславчицька школа 1915 року побудови | проєкт Опанаса СЛАСТІОНА
Джерела та література[ред. | ред. код]
- 1. (укр.) Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864. — С. 429—430.
- 2. (укр.) В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — Х., 1971. — С. 618.
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |