Храпачі
| село Храпачі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Білоцерківський район | ||||
| Громада | Білоцерківська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1311 | ||||
| Населення | 467 | ||||
| Площа | 10 км² | ||||
| Густота населення | 46,7 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 09134 | ||||
| Телефонний код | +380 4563 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°52′11″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 49.86972° пн. ш. 30.23222° сх. д.Координати: 49°52′11″ пн. ш. 30°13′56″ сх. д. / 49.86972° пн. ш. 30.23222° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
177 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 09100, Київська обл., м. Біла Церква | ||||
| Карта | |||||
  Храпачі | |||||
 Храпачі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Храпачі́ — село в Україні, в Білоцерківському районі Київської області. Входить до складу Білоцерківської міської громади. Населення становить 467 осіб.
Назва[ред. | ред. код]
В минулому місцина називалася Роток Горний. 1652 року в податковому реєстрі Білоцерківшини згадуються села «Rutek pod Miastem», «Pieszczana», та «Rutek Gorny alias Chrapacze». Назва польською мовою зустрічається як Hrapacze[1] або Chrapacze[2]. Назва Храпачі пішла від прізвища козацької родини, що мешкала тут[3], що перекладається як Викрадачі. За часів Б.Хмельницького цей рід був дуже численним. У реєстрі козаків Білоцерківського полку 1649 року значаться рядові козаки: Петро (Петро), Юсько, Іван, Васько (Василь) Хропачі, Петро Храпаченко, Іван Храпач у Чорнокамінській сотні. Остання згадка про представника роду Храпачів, які мешкали в селі, належать до 1652 року, коли там проживала «вдова Храпачиха»[4].
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
У «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся» відомий краєзнавець Лаврентій Похилевич пише, що Храпачі — село в 10-ти верстах від Білої Церкви в степу, по річці Роток. Село це складається з чотирьох частин або кутків, поділених невеликими смугами полів, які мають особливі найменування: Соколівка, Глушки, Скребиші і власне Храпачі. Жителів обох статей 1702 (в Храпачах і Скребишах, поділених тільки річкою 988, в Глушках вище по річці на 1 версту 291, в Соколівці, версти дві ще вище 423) і понад те римських католиків 92. Між кутками Соколівка і Глушко є стародавнє городище оточене з трьох сторін Ротком і болотами, а з четвертої земляним валом з ровом, довжиною в 340 сажнів. Всього простору в ньому 136 десятин 400 сажнів. На цьому місці, за переказами, знаходився колись місто Соколів. Поблизу із західного боку Соколова, де нині куток Соколівка, на крутому березі є інше невелике земляне укріплення, що укладає в собі тільки півтори десятини простору[5].
У 1896 році зведена дерев'яна церква святого Архістратига Михайла.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 259 жителів села[6]
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
19 липня 1941 року села Пологи, Глушки, Скребиші зайняли військові 6-й СК 159сд 6-ї армії, які відступали з напрямку Білої Церкви [7].
20 липня 1941 року 6-й СК 159сд тримає оборону на рубежі Лосятин, Олійникова Слобода, маючи перед фронтом до полку мотопіхоти ворога з танками [8].
22 липня 1941 року 6-й СК 159сд обороняв рубіж Олійникова Слобода, Антоновка[9].
24 липня 1941 року радянські війська зайняли Скребиші, вели бій за Глушки[10].
26 липня 1941 року 6-й СК 159сд відступає під натиском ворога, займає рубіж Яцьки, Макіївка, Семенівка[11]. З цього часу Храпачі перебували під німецькою окупацією. Визволення від окупантів відбувалося під час Житомирсько-Бердичівської наступальної операції військами 86сп, 42сп, 21сп 180 сд 27 армії.
1 січня 1944 року сили 180 сд зайняли позиції у Черняхівці та на на схід від Саливонки на висоті 188,7 м для наступу на Лосятин. Під потужним вогнем ворога воїни відступили до Черняхівки.
2 січня 1944 року радянські воїни зайняли частину Лосятина та курган на схід від Лосятина, ворог відійшов на рубіж Олійникова Слобода-Скребиші.
3 січня 1944 року взяли західну частину Лосятина, атакували ворога на рубежі Олійникова Слобода. Ворог зустрів щільним кулеметним вогнем, та вогнем прямим наведенням з чотирьох танків Ferdinand. Підрозділи повернулись на початкові позиції.
4 січня 1944 року вночі після масованої артпідготовки на схід від Лосятина, радянські воїни пішли у наступ і взяли Олійникову Слободу та позиції за 800 м на північ від Антонівки.
5 січня 1944 року на світанку 86сп увійшов у Храпачі та висунувся у бік рубежу радгоспу імені Калініна. Інші підрозділи під потужним мінометним вогнем ворога підійшли до північно-західної частини Антонівки.
Пам'ятки, визначні місця[ред. | ред. код]
Церква святого Архістратига Михайла[ред. | ред. код]
Церква святого Архістратига Михайла згадується у візитах 1740 і 1746 років Білоцерківського деканату як така, що давно існувала; при чому побудова тодішньої дерев'яної церкви віднесено до 1730 року. Коли ця вона занепала, на її місці у 1847 році збудована нова дерев'яна з вживанням деяких придатних матеріалів від старої. За штатом вона належала до 5-го класу; землі мала 42 десятини. У 1896 році була зведена нинішня дерев'яна Свято-Михайлівська церква в єпархіальному стилі. Церква п'ятизрубна, хрещата в плані, будівлю якої увінчував купол.
У XIX столітті до церкви святого Архістратига Михайла були приписані села Храпачі, Соколівка, Глушки, Скребиші, які належали до Гребінківської волості Васильківського повіту Київської губернії[12].
У 1930-х роках більшовики знесли верхи та розмістили в будівлі сільський клуб. У 1992 році сільрада повернула церква вірянам. У 1992—2023 роках релігійна громада святого Архистратига Божого Михаїла належала до УПЦ МП. 26 червня 2023 року місцева релігійна громада перейшла з УПЦ МП до Православної церкви України. 25 грудня 2023 року у Свято-Михайлівському храмі спалахнула пожежа. Рятувальники гасили вогонь на площі 300 м² упродовж півтори години. Попередня причина займання — коротке замикання. Остаточні результати до поліції нададуть експерти[13].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Павлуша Сергій Валерійович (1987—2014) — солдат 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Плющ Марія Яківна — український мовознавець і методист, доктор філологічних наук.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2015. — 272 с. — (Джерела до історії Правобережної України)
- ↑ Chrapacze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 641. (пол.)
- ↑ Храпачі. ukrainaincognita.com. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 27 вересня 2022. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Архівована копія. khrapach.narod.ru. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Похилевич}, 2005.
- ↑ Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду: Храпачі. memorialholodomor.org.ua. Національний музей Голодомору-геноциду. Архів оригіналу за 30 вересня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ Юго-Западный фронт — 19 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Юго-Западный фронт — 20 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Юго-Западный фронт — 22 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU) . Процитовано 15 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Юго-Западный фронт — 24 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ Юго-Западный фронт — 26 июля 1941 года — Bdsa.ru (ru-RU) . Процитовано 15 березня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Храпачі, с. cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ На Київщині згоріла 127-річна церква. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 26 грудня 2023. Архів оригіналу за 27 грудня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 405—406. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Прогноз погоди в селі Храпачі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 4 лютого 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
