Січе́ник[1], товче́ник, сіканець[2], котле́та[3], шни́цель[4] — м'ясний виріб із посіченого м'яса або риби, який обсмажують, надаючи йому круглої або довгастої подоби. Традиційна страва української кухні.
М'ясо чи рибу, дрібно рублене, або товчене, змішували зі смаженою цибулею, перцем, невеликою кількістю білої булки чи білого борошна, вимішували з сирим яйцем до утворення однорідної в'язкої маси. Викачавши у борошні невеличкі ковбаски, підсмажували їх на сковороді, а потім дотушковували у печі з набілом чи без[5]. Січеники можна також готувати із риби, печінки, квасолі: Рибні січеники, Січеники з печінки, Січеники з квасолі
Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.- 256с.; іл.
↑Січеник // Українські назви з куховарства й харчування. Слівник з поясненнями. Близько 3.500 назв / Наталія Чапленко. — Нью-Йорк, 1980. — C. 89. — 115 с.
↑Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.- 256с.; іл.
Січеники українські м'ясні з смаженою картоплею // Страви української кухні / За ред. В. П. Запорожця. Укл.: Шалімов С. А. та інш. — Київ: Державне видавництво технічної літератури, 1951. — С. 48—49. — 207 с.
Товченыки; Товченыки скоромные // Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян: Извлечено из нынешнего народнаго быта / сост. Н. Маркевич. — Киев: в Тип. И. и А. Давиденко, 1860. — С. 163—164. — 171, [2] c. (рос. дореф.)