Український конґресовий комітет Америки

Ukrainian Congress Committee of America
Український Конґресовий Комітет Америки
Абревіатура	УККА
Тип	Неприбуткова організація США
Засновано	1940
Країна	США
Штаб-квартира	Нью-Йорк
Президент	Андрій Футей
Дочірня(і) організація(ї)	Світовий Конґрес Українців
Вебсайт: ucca.org

Український Конґресовий Комітет Америки (УККА; англ. Ukrainian Congress Committee of America, UCCA) — безпартійна неприбуткова організація, яка репрезентує українську громаду Сполучених Штатів Америки. Член-засновником Світового конґресу українців (1967) як і Центральної і східньо-європейської коаліції (1994). Крайова канцелярія з 1940 знаходиться в місті Нью-Йорк, а бюро Української Національної Інформаційної Служби (УНІС) з 1977 у Вашингтоні. Через перші 2 десятиліття відновлення незалежності України, було бюро УККА також в Києві. Маючи десятки місцевих відділів і загально-крайову мережу добровольців по всій території США.

Історія заснування

Заснований на І-му Конґресі Американських Українців у Вашингтоні 24 травня 1940 р. за участі понад 800 делегатів від 188 місцевостей.

УККА заснований на ширшій основі, ніж його попередник — Об'єднання Українських Організацій Америки (1922–1940), ослаблене за останні роки існування внутрішніми непорозуміннями.

УККА створений за ініціативою братсько-забезпеченевих союзів: Український Народний Союз, Український Робітничий Союз, Асоціація Українців-Католиків в Америці «Провидіння», і Українська Народна Поміч. Крім них, до УККА належать близько 30 крайових об'єднань чи централі суспільно-політичних, професійних, господарчих, жіночих, молодечих, ветеранських, наукових, культурних, церковних і місцевих організацій. Так само діють місцеві відділи УККА (об'єднання таких самих місцевих організацій (у 1980 р. їх було 65; у 1955 р. — 134; їхнє число зменшилося через ліквідацію відділень у малих осередках).

У 1947 було співорганізовав Панамериканську українську конференцію, яка об’єднала організаційні зусилля УККА, Конґресу Українців Канади, Української Центральної Репрезентації в Аргентині та Товариства Приятелів Української Культури в Бразилії.

У 1967 році, УККА співпрацював з іншими громадськими організаціями для створення Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ), найбільшої міжнародної координаційної надбудові Українських громадських організацій в історії Української діяспори. З 2003, СКУ визнаний як неурядова організація зі спеціяльним консультативним статусом при Організації Об'єднаних Націй (ООН), де представники УККА з того часу беруть участь у щотижневих інформативних засіданнях та різних комітетах з рамени СКУ.  

Керівні органи

Керівними органами УККА є: Конґреси Українців Америки (до 1969, Конґреси Американських Українців; з 1969–1980, Конґреси Українців ЗДА), що відбуваються що 4 роки (до 1972, що 3 роки), президія і крайова екзекутива (разом 15 членів), крайова рада (раніше — політична рада), крайова контрольна комісія і крайовий громадський суд.

Конґреси Українців Америки

Об'єднання Українських Організацій Америки (1922–1940) створили концепцію загальнодержавної конвенції США під назвою «Конґрес Українців Америки». Конґреси Об'єднання відбулися у 1922, 1923, 1924 і 1927 у Філадельфії, як і 1930, 1933, 1936 і 1939 у місті Нью-Йорку. Так само, не можна оминути 2 попередні з'їзди українців у «Злучених Державах» або «З'єднаних Стейтах» Америки: Перший Український Сойм в Америці відбувся у місті Нью-Йорку, 30-31 жовтня 1915, при якому була заснована Федерація Українців у Злучених Державах (1915-1919), як і «Народний З'їзд» 16-17 січня 1919, скликаний Українським Національним Комітетом у місті Нью-Йорку.

Конвенція всіх членів УККА відбувається щочотири роки, в роках виборів Президента США, в часі і місці, визначених Крайовою Радою УККА, також під назвою Конґрес Українців Америки.

• Перший Конґрес Американських Українців відбувся у місті Вашингтоні, 24 травня 1940
  • 804 делегати зі 168 різних місцевостей, а також понад 200 запрошених гостей зібралися в історичному готелі «Вашингтон». Окрім тих, хто представляли великих братсько-забезпеченевих союзів які ініціювали з'їзду, були присутні делегати представляли Організація державного відродження України (ОДВУ), Союз українок Америки, Товариство Українських Січових Стрільців, Українські Американські Ветерани, Українські греко-католицькі як і православні парафії та братства, «Соєдиненіє» Греко-Католицьких Руських Братств, різні політичні та українсько-американські клуби, Українські народні доми, хорові, танцювальні та драматичні гуртки та ін. Делегати прибули зі штатів Делавер, Західної Вірджині, Іллінойс, Каліфорнії, Коннектикут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Массачусетс, Меріленд, Мічиган, Міннесота, Міссурі, Огайо, Пенсільванії, та Род-Айленд. Серед доповідачів були сенатори Джозеф Гаффі (демократ з Пенсільванії), Джеймс Девіс (республіканець з Пенсільванії) та Френсіс Мелоні (демократ з Коннектикут), конгресмени Патрік Боланд (демократ з Пенсільванії), Адольф Сабат (демократ з Іллінойс), Дж. Гарольд Фланнері (демократ з Пенсільванії), Льюїс Рокфеллер (республіканець з Нью-Йорку), Джеррі Ворхіс (демократ з Каліфорнії), Френсіс Уолтер (демократ з Пенсільванії) та Керолайн О'Дей (демократ з Нью-Йорку), перша жінка-демократка обрана до Конгресу США. На завершення конґресу відбувся гала-концерт за участю українського хору під керівництвом відомого українського маестра Олександра Кошиця.
• Другий Конґрес Американських Українців відбувся у Філадельфії, 22–23 січня 1944
  • Після вторгнення Третього Рейху проти СРСР, комуністи та русофіли у США, заохочувані радянськими лідерами та агентствами, намагалися паплюжити українців в Америці. Антиукраїнська пропаганда поширилася через американської ЗМІ, включно з редакційними статтями на радіомовлення та в антиукраїнських книг. Ця ворожа атмосфера ускладнювала планування Другого Конґресу Американських Українців, особливо з огляду на обмеження на подорожі під час війни. 235 делегати зібралися в готелі Бенджаміна Франкліна і проголосували за амбітну програму діяльності: протягом другого конґресу схвалили американсько-українську акцію військових облігації, заснували Злученого Українсько-Американський Допомогового Комітету щоби надати допомогу українським жертвам та біженцям з Другої світової війни, і також заснували англомовного наукового журналу про Україну – «The Ukrainian Quarterly». Після закінчення війни, делегація українсько-американських представників, обрана на Другому Конгресі, вилетіла до Сан-Франциско, щоб виступати в ім'я вільного і демократичного українського народу під час утворення Об’єднаних Націй.
• Третій Конґрес Американських Українців відбувся у місті Вашингтоні, 31 травня 1946
  • 322 делегати та запрошені гості зібралися в готелі Храм Алмаса де схвалили єдину національну українсько-американську платформу яка підтримала неізоляціоністську зовнішню політику Сполучених Штатів в опозиції «тоталітарно-імперіалістичному СРСР». Більше того, ідеали, закладені в Атлантичній хартії 1941 року, викладені президентом Рузвельтом і прем’єр-міністром Черчіллем, були офіційно прийняті делегатами Третього Конґресу, а також «чотири свободи» президента Рузвельта: свободи слова, свободи віросповідання, право на достатній рівень життя, і свобода від страху. Після завершення третього Конгресу, Президент УККА Стефан Шумейко брав участь у Паризькій мирній конференції, де поширював меморандуми УККА. УККА зосередив свою увагу на мільйонах переміщених осіб у Європі, більше половини з яких перебували у зоні США. Новостворений Об’єднаний Українсько-Американський Допомоговий Комітет (заснований на другому Конгресі) координував українсько-американські зусилля щодо введення в дію Закону про переміщених осіб 1948 року, який передбачав в’їзд понад 200 000 переселенців до США протягом наступних двох років, 85 000 з яких були українців.
• Четвертий Конґрес Американських Українців відбувся у місті Нью-Йорку, 5–6 листопада 1949
  • Післявоєнна хвиля імміграції брали активну участь серед запрошених гостей та 308 делегатів які представляли близько 475 організаційі в готелі Храм Алмаса. Нові іммігранти представили доповіді про стан переміщених українців, розкиданих по всій Європі, а також зачитали привітання від українських лідерів з східної, західної, та Карпатської України та інших регіонів. Ці «нові прибулі» принесли з собою організаційне мислення, яке призвело до розквіту таких організацій, як Спілка Української Американської Молоді (CУМ-А), Спілка Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА), Об'єднання Демократичної Української Молоді (ОДУМ) та Наукове Товариство Шевченка (НТШ). На відміну двох попередніх Конґресів (ІІ та ІІІ), урядовці США повернулися до присутності і доповідах, починаючи з привітання телеграмою від щойно переобраного президента США Гаррі Трумена. У своєму слові до делегатів, сенатор Г. Александер Сміт (республіканець з Нью-Джерсi) зазначив, що це великий привілей і відповідальність Сполучених Штатів очолити та допомогти в зусиллях України «скинути кайдани імперіалізму», і привітав «похмуру рішучість мужніх людей забезпечити свою свободу, а не піддатися спокусливим спокусам фашистсько-нацизму чи комуністично-марксизму". Також до делегатів звернувся заступник держсекретаря США, Герберт Фірст, редактор газети «Свобода» Лука Мишуга, перший президент Комітету Українців Канади (КУК), о. Василь Кушнір, перша голова новоствореної Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) Олена Кисілевська, Микола Лебедь був присутнім в імені з Української Головної Визвольної Ради (УГВР), а також Едвард Шонесі, директор Служби імміграції та натуралізації США, який закликав американських українців ділитися правдою про життя за межами залізної завіси зі своїми друзями та родиною, які залишилися в Європі.
• П'ятий Конґрес Американських Українців відбувся у місті Нью-Йорку, 4–6 липня 1952
• Шостий Конґрес Американських Українців відбувся у місті Нью-Йорку, 28-30 травня 1955
• Сьомий Конґрес Американських Українців відбувся у місті Вашингтоні, 21–23 лютого 1959
• Восьмий Конґрес Американських Українців відбувся у місті Нью-Йорку, 12–14 жовтня 1962
• Дев'ятий Конґрес Американських Українців відбувся у місті Нью-Йорку, 7–9 жовтня 1966
• Десятий Конґрес Українців ЗДА відбувся у місті Нью-Йорку, 24–26 жовтня 1969
• Одинадцятий Конґрес Українців ЗДА відбувся у місті Нью-Йорку, 6–8 жовтня 1972
• Дванадцятий Конґрес Українців ЗДА відбувся у місті Нью-Йорку, 8–10 жовтня 1976
• Тринадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у Філадельфії, 10–12 жовтня 1980
• Чотирнадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у місті Нью-Йорку, 23–25 листопада 1984
• П'ятнадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у місті Вашингтоні, 16–18 вересня 1988
• Шістнадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у Іст-Гановер (Нью-Джерсі), 16–18 жовтня 1992
• Сімнадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у Іст-Гановер (Нью-Джерсі), 18–20 жовтня 1996
• Вісімнадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у Чикаго, 13–15 жовтня 2000
• Дев'ятнадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у Філадельфії, 24–26 вересня 2004
• Двадцятий Конґрес Українців Америки відбувся у Клівленді (Огайо), 17–19 жовтня 2008
• Двадцять Перший Конґрес Українців Америки відбувся у Йонкерс (Нью-Йорк), 28–30 вересня 2012
• Двадцять Другий Конґрес Українців Америки відбувся у Гартфорд (Коннектикут), 23–25 вересня 2016

14 травня 2020, Крайова рада проголосувала за перенесення вже запланованого 23-го Конгресу УККА через пандемію коронавірусу. Натомість святкування 80-річчя УККА відбулося онлайн.

14 серпня 2022, Крайова рада проголосувала за перенесення свого планованого 23-го з’їзду після початку повномаштабного вторхнення у лютому 2022. Наступна конвенція повернеться відповідно до чотирирічної традиції, зазначеної в статуті УККА, «в роках виборів Президента США, в часі і місці, визначених Крайовою Радою УККА». Як раніше було озвучено під час голосування та обговорення у 2020 та 2021 роках, Президент УККА Андрій Футей на засіданні 14 серпня повторив, що в рамках пропозиції Президії Українського Конгресового Комітету Америки не проводити з’їзд до 2024 року, залишається домовленість про те, що поточний список членів Крайової Екзекутиви залишатиметься на посаді до конвенції 2024 року, а термін повноважень чинного президента УККА закінчиться на конвенції 2024 року.

23 січня 2024, відповідно до cтатуту УККА, Крайова Рада затвердила пропозицію Президії Крайової Екзекутиви УККА про призначення дату Двадцять Третього Конґресу Українців Америки на 11-13 жовтня 2024 року. Конґрес відбудеться за межами Філадельфії.

Крайова Екзекутива УККА

Крайова Екзекутива УККА складається із Президента, Голови Крайової Ради, Заступник Президента, Секретаря, Скарбника і 10 додаткових членів обрані на Конґресі Українців Америки. Президенти були такими:

• Микола Мурашко (1940–1944)
• Степан Шумейко (1944–1949)
• Лев Добрянський (1949–1954, та 1962–1983)
• Дмитро Галичин (1954–1962)
• Ігнат Білинський (1983–1992)
• Аскольд Лозинський (1992–2000)
• Михайло Савків, мол. (2000–2008)
• Тамара Ґалло-Олексій (2008–2016)
• Андрій Футей (2016–2024)

Крайова Рада УККА

В часі між Конґресами Українців Америки, крайова рада є найвищим керівним органом УККА. Крайова рада складається з членів крайової екзекутиви УККА, та головного редактора журналу «The Ukrainian Quarterly», а також:

• делегатів від головних українських віровизнань, призначених найвищими зверхниками цих віровизнань на терені США:
  • Української Православної Церкви у США
  • Філадельфійської митрополії УГКЦ

• делегатів від кожної крайової чи центральної членської організації (деякі з яких мають місцеві відділи/осередки/пости, розподілені по Сполучених Штатах, які є важливі компоненти у складі місцевих відділів УККА):
  • Асоціації Українських Правників Америки
  • Асоціації Українців-Католиків в Америці «Провидіння»
  • Всеамериканської Громадської Організації «Нова Українська Хвиля»
  • Об'єднання Жінок Оборони Чотирьох Свобід України (ОЖ-ОЧСУ)
  • Об'єднання Українців в Америці «Самопоміч»
  • Організації Державного Відродження України (ОДВУ)
  • Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ)
  • Організації Оборони Лемківщини (ООЛ)
  • Організації Українсько-Американських Ветеранів
  • Спілки Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА)
  • Спілки Української Молоді в США (CУМ-А)
  • Товариства Української Повстанської Армії в США (Т-УПА)
  • Централя Українських Кооператив Америки (ЦУКА)
  • Українське Лікарське Товариства Північної Америки (УЛТПА)
  • Українського Народного Союзу (УНС)
• делегатів українсько-американських інституцій які не мають фізичних членів:
  • Благодійної Організації «Український Дар Життя»
  • Злученого Українсько-Американський Допомогового Комітету (ЗУАДК /ЗУДАК)
  • Менор Коледж
  • Фундації «Спадщина» Банку Певність
  • Фундації Українського Вільного Університету (Ф-УВУ)
  • Центру Відносин США-Україна
  • Украı̈нсько-Американськоı̈ Фундаціı̈ «Воля»
  • Українського Комітету Людських Прав
• представників місцевих відділів УККА та штатових координаційних рад як і окружних комітетів місцевих відділів УККА.

Для плянування діяльности і оцінки звітів діяльности з поодиноких ділянок праці УККА, крайова рада творить комітети й комісії, постійні, так і спеціальні. Ці Комісії працюють під проводом вибраних зпоміж себе голів, а їхні наради відбуватимуться тоді, коли заходить потреба. При крайової раді діють постійні комітети/комісії:

• Рада оборони й допомоги українцям (РОДУ)
• Статутова комісія
• Комітет зовнішніх зв'язків
• Комісія для Членських Справ
• Комітет у справах молоді та студентів
• Фінансовий комітет
• Комітет з питань нерухомості
• Комітет з питань управління

Попередні спеціальні комітети:

• Комітет пам'ятника Шевченка (1960-1963)
• Комітет 200-ліття ЗСА і 100-ліття українського поселення в Америці (1972-1976)
• Комітет пам'ятника жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932—1933 років (2010-2015)
• Крайові комітети до великих річниць Акції «Вісла», заснування УПА, великого рейду УПА на захід, та Великого Голодомору 1932-33 років

Діяльність УККА

Фінансова база

Фінансову базу УККА складають членські внески організацій та вплати окремих громадян в Український Народний Фонд. Річні збірки у 1950—1980 рр. становили пересічно 150 000 дол.; 1970 року було 12 000 платників.

Видавнича діяльність

З 1944 р. УККА видає The Ukrainian Quarterly за ред. Миколи Чубатого, 1957 — В. Душника (останній редагував також двотижневик The Ukrainian Bulletin 1948–1970).

Марка УККА до річниці голодомору, 1953 рік

Видавництво УККА видало низку книжок українською і англійською мовами та інших інформативних матеріалів про Україну. На сторінках двох українських щоденників і двох тижневиків з'являються неперіодично «Конгресові Вісті» (з 1975). У Вашингтоні існує Інформаційне бюро УККА (працювало під керівництвом Л.Добрянського).

Суботні школи

При УККА діє як автономна установа Шкільна Рада, якій підлягають суботні школи українознавства (у 1970 р. — 75 шкіл, 1980 р. — 40, 2005 р. — 36). Вона видає підручники (близько 30 назв), затверджує і розробляє програми навчання, видає випускні свідоцтва та дбає за підготовку вчителів (педагогічні курси).

Громадсько-політичні та культурологічні акції

Діальність УККА спрямована на захист права українського народу на самостійне життя, на захист релігійної свободи, культури й інших форм національного вияву не лише в Україні, але й українських меншин поза нею; зокрема, провадилися акції у справі політв'язнів в Україні й захисту людських прав та різні заходи за визнання і належне місце української етнічної групи у США. Головною акцією УККА були, серед інших, заходи проти репатріації українських переміщених осіб та переселення їх до Америки. З цією метою УККА сприяв створенню Злученого Українського Американського Допомогового Комітету, клопотався за надання права азилю воякам УПА й Дивізії «Галичина», домагався встановлення урядом дипломатичних зв'язків між США й Києвом, виступав проти політики «непередрішення» Американського Комітету визволення народів Росії, за проголошення урядом США Тижня поневолених націй (пізніше УККА ініціював щорічні відзначення цього Тижня у липні), на захист новітніх дисидентів та правозахисників в Україні, підтримував зв'язки й інформував державні органи у Вашингтоні та міжнародні організації, зокрема ООН.

Досягненнями УККА було спорудження та відкриття у Вашингтоні 1964 року пам'ятника Т.Шевченкові, відзначення 100-ліття української еміграції у США (1976–1977), щорічні відзначення Дня української державности в Конгресі США, в конґресах штатів та у деяких міських урядах.

УККА ініціював Пан-Американську Українську Конференцію (1947-1967), а згодом взяв активну участь в організації Світового Конґресу Вільних Українців у 1967 (УККА був господарем 1-го і 3-го конґресів).

Як позапартійна громадська організація, УККА намагається чинно співпрацювати з різними українськими політичними центрами, але тільки укладає договори лише з тими, котрі підтримують діяльність УККА і дотримуються до постанов, визначених керівними органами УККА.

Опозиційні течії та розколи

Через концентрацію уваги на політичних цілях і зовнішній діяльності, УККА менше уваги звертав на внутрішню організаційну працю серед української спільноти (утримання при організаційному житті 3-ї та 4-ї ґенерацій еміґрантів, розвиток культури у крайовому масштабі та справи молоді). В УККА часом виникали кризи й опозиція, зокрема через тенденцію до опанування керівних органів окремими політичними групами. 1966 року виник опозиційний Комітет Громадської Єдности, частина прихильників якого оформила поза УККА Асоціацію Українців Америки. 1978 конфлікт Асоціації з УККА було полагоджено, але на XIII-му конґресі УККА у Філадельфії у жовтні 1980 дійшло до нової широкої опозиції. Як наслідок, два братські союзи та 25 центральних крайових організацій залишили конґрес і створили власні структури: на початку 1981 Комітет правопорядку УККА, потім Українсько-Американська Координаційна Рада (УАКРада).

Відповідно до пропозиції митрополита Германюка під час III-му Конгресі Світового конґресу українців, УККА не реагував на публічні осуди, а продовжував заходи для відновлення співдії всіх крайових організацій перед XIV-му конґресі УККА в місті Нью-Йорку. Коли стало очевидно, що ті, хто вийшли у 1980 не повернуться всі разом, Організаційний комітет УККА збирався до роботи по об'єднанні організованого українського життя в Америці. До нинішнього дня, крайові організації такі як Український Народний Союз, Організація Українсько-Американських Ветеранів, Українське Лікарське Товариство Північної Америки та Організація Державного Відродження України, які у 1980 відійшли, знову грають активну роллю як членські організації Крайової Ради УККА. Ще інші, як Українська Братська Асоціація, злилися з іншими членськими організаціями УККА. З тих крайових організацій, які вирішили залишитися неприєднаними, такі як окремі станиці Пласту та відділи Союзу Українок Америки (СУА) сьогодні стоять членами місцевих відділів УККА.

Не існує жодної іншої центральної організації у США яка об'єднує організоване українське життя своїми щочотирирічними конвенціями, десятками активних місцевих відділів, і черговими виборами керівництва.

Визначні діячі

Крім згаданих, визначними діячами УККА були: А.Батюк, Б.Гнатюк, О.Лотоцька, Р.Смаль-Стоцький, І.Флис, Й.Лисогір, Т.Миник, М.Пізнак, І.Робертс, С.Ярема й ін.

УККА своїх заслужених членів, а також відомих неукраїнців за їх сприяння українській справі нагороджує Шевченківською грамотою Волі Shevchenko Freedom Award (до 1980 р. нагородили понад 80 осіб).

Див. також

• Світовий Конґрес Українців

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Український конґресовий комітет // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1957. — 1000 екз.
• Три декади УККА 1940—1970 [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк : Український Конґресовий Комітет Америки, 1970. — 24 с.
• Офіційний сайт УККА [Архівовано 10 вересня 2015 у Wayback Machine.]