Усов Костянтин Глібович
 | Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. |
 | Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. |
| Усов Костянтин Глібович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Костянтин Глібович Усов |
| Народився |
9 липня 1988 (35 років) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Alma mater | КНУ ім Т. Шевченка |
| Знання мов | російська і українська |
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання |
| Посада | заступник голови Київської міської державної адміністрації |
| Партія | Європейська Солідарність |
 Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 8-го скликання | |||
| Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
| |||
Костянтин Глібович Усов (9 липня 1988, Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український політик, народний депутат Верховної ради України VIII скл., депутат Київської міськради.[1] З 11 лютого 2021 року заступник голови Київської міської адміністрації[2] з питань здійснення самоврядних повноважень. До повномасштабного вторгнення РФ 2022 року координував діяльність Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), Департаменту реєстрації КМДА та Департаменту транспорту КМДА.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 9 липня 1988 року у Кривому Розі в родині інженерів, у віці 13 років отримав чорний пояс із карате[3].
У 2005 році закінчив Центрально-Міську гімназію зі срібною медаллю (Кривий Ріг).
У 2007 став кореспондентом «Комерсант-Україна».
У 2009 році отримав диплом журналіста Київського національного університету імені Шевченка.
У 2012 році завершив навчання за програмою IVLP Державного департаменту США Fight Against Corruption[4].
У 2013 році отримав диплом юриста КНУ ім. Шевченка.
У тому ж році стає головою Наглядової ради телекомпанії «Перший міський телеканал. Одеса»[5].
У квітні 2014 року став радником голови Одеської обласної державної адміністрації.
З листопада 2014 по серпень 2019 року — народний депутат України VIII скликання, заступник голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв'язку.
З 2015 року — секретар Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.
З 2016 року — заступник члена постійної делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи[6]. Член комітету рівності та недискримінації ПАРЄ[7].
З 2018 року — член комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань обрання суддів Європейського суду з прав людини.
З вересня 2019 року по лютий 2021 року працював директором з розвитку бізнесу та правових питань в Адвокатському об'єднанні «EVERLEGAL»[8].
З лютого 2021 року - заступник голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень.
Одружений, має двох синів[7].
Освіта[ред. | ред. код]
2009 рік — Київський національний університет імені Шевченка, факультет журналістики.
2012 рік — програма IVLP Державного департаменту США Fight Against Corruption.
2013 рік — Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченко, юридичний факультет.
Журналістика[ред. | ред. код]
У 2006 році стажувався в українській редакції BBC World Service у Лондоні. Працював у «Телекритиці», на «Новому каналі», СТБ, «Фокусі» та «Дзеркалі тижня».
З 2007 року працював у газеті «Коммерсантъ Украина».
З 2009 року працював журналістом-розслідувачем на телеканалі ТВі.
Найвідоміші розслідування Усова: «Лук'янівка. Тюрма № 1»[9], «Спецрозслідування. Політичні репресії»[10], «Орендувати натовп»[11], «Друзі президента»[12], «Банда Дікаєва»[13].
Політика[ред. | ред. код]
У 2014 році став депутатам Верховної Ради від Кривого Рогу по 33 мажоритарному виборчому округу в м. Кривий Ріг і водночас наймолодшим мажоритарником парламенту восьмого скликання[14]. У Верховній Раді працював на посадах заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку та секретаря Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.
Був заступником члена Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи. У січні 2018 Костянтин Усов увійшов до складу комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ, який займається формуванням складу Європейського суду. Загалом до комітету обирають 40 фахівців-юристів з-поміж майже тисячі делегатів ПАРЄ.
З 25 грудня 2018 року знаходиться під санкціями РФ[15].
На місцевих виборах 2020 року був обраний депутатом Київської міської ради 9-го скликання[16].
9 лютого 2021 року мер Києва Віталій Кличко призначив Усова заступником голови КМДА[2].
Законотворча діяльність[ред. | ред. код]
1 квітня 2016 року зареєстрував проєкт закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства, згідно з яким штрафи за несанкціоновані викиди промислових підприємств збільшаться до 400 разів[17].
Співавтор Закону «Про освіту», що передбачає початкову, середню та вищу освіту в Україні державною мовою[18].
Скандали[ред. | ред. код]
Під час війни у липні 2022 року виїхав з України до США на навчання у Гарварді. За повідомленнями ЗМІ, в той же час правоохоронці розслідували діяльність Усова, пов’язану із систематичними поборами з маршрутників Києва, які незадовго до повномасштабного вторгнення скликали кілька прес-конференцій з цього приводу[19]. За час перебування закордоном політик також продовжив займати свою посаду заступника Кличка у КМДА, хоча за понад рік Усов жодного разу не зʼявився на робочому місці. Він повідомив, що профільний підрозділ Міноборони України підписав спеціальний дозвіл на перетин ним українського кордону[20].
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2012 - спецприз у конкурсі «Честь професії»[21].
- 2012 - премія ім. Кривенка «За поступ у журналістиці»[22].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стало відомо, хто проходить до Київради: список. Слово і Діло (укр.). Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ а б https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_priznachennya_usova_kg/ftxlemjhxh_mg__50/
- ↑ Константин УСОВ зарегистрирован мажоритарщиком
- ↑ Усов Костянтин Глібович
- ↑ УСОВ Костянтин Глібович
- ↑ Через відсутність нардепа-радикала не вдалося заблокувати все російське лобі в ПАРЄ, — Усов
- ↑ а б Досье: Усов Константин Игоревич
- ↑ Усов Костянтин Глібович
- ↑ Фильм «Лук'янівка. Тюрма № 1»
- ↑ Борис Бахтєєв. «Політичні репресії» на ТВі: про мед і дьоготь
- ↑ Сюжет «Орендувати натовп» («Знак оклику!»)
- ↑ «Друзям президента можна все»
- ↑ «Одеса. Чеченці. Крах МВС»
- ↑ Звідки у Верховній Раді беруться молоді депутати?
- ↑ Что известно о людях, которые попали в новый список санкций РФ
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ від 01.04.2016 р. N 4367
- ↑ «Російські школи, ви йдете в минуле»: якою мовою навчатимуться діти в Україні?
- ↑ Константин Парфенов (30 травня 2023). Заступник Кличка під час війни виїхав на навчання до США й досі не повернувся. 368.media (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Анастасія Фещенко (11 серпня 2023). Зник у Гарварді? Що відомо про заступника Кличка, який не повернувся з відпустки. Главком (укр.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ «Честь професії»-2012: у трьох номінаціях переміг журналіст «1+1», а Костянтин Усов отримав спеціальний приз
- ↑ Костянтин Усов здобув премію імені Олександра Кривенка
Посилання[ред. | ред. код]
Соціальні мережі[ред. | ред. код]
- Блог Костянтина Усова на «Українській правді»
- Колонка Костянтина Усова на НВ
Тематичні сайти Довідкові видання Нормативний контроль
- Народились 9 липня
- Народились 1988
- Уродженці Кривого Рогу
- Члени партії «Європейська Солідарність»
- Народні депутати України 8-го скликання
- Українські журналісти
- Випускники Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
- Фракція Блоку Петра Порошенка у ВР України 8-го скликання
- Виборчий округ 33
- Депутати Київської міської ради