Харківський трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Харківський трамвай
Опис
Країна  Україна
Місто Харків
Дата відкриття 24 вересня 1882 — кінний трамвай
3 липня 1906 — електричний трамвай
Оператор КП «Салтівське трамвайне депо»
КП «Міськелектротранссервіс»
Вартість проїзду 0 ₴ (з 24.02.2022)
Річний пасажиропотік ▼ 103 818,3 тис. чол. (2016)[1]
Сайт gortransport.kharkov.ua
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 10
Довжина мережі ▬ 217,6 км (01.01.2017)[2]
Довжина маршрутів 469,1 км
Рухомий склад
Кількість вагонів ▲ 276 пасажирських, 42 службових (01.01.2017)[3]
Основні типи рухомого складу Tatra T3
Tatra T6B5
Tatra T6A5
71-619 (КТМ-19)
Tatra Т3ВПА
T3 ВПНП
«Х» (екскурсійний)
МТВ-82А (екскурсійний)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Електрифікація 600 В
Схема маршрутів

CMNS: Харківський трамвай у Вікісховищі

Харківський трамвай — трамвайна система міста Харкова, відкритий як електричний 3 липня 1906 року. До 15 серпня 2011 року експлуатувався комунальним підприємством «Міськелектротранс» (ХКП «Міськелектротранс», ХКП «МЕТ»). 15 серпня 2011 року відбувся поділ ХКП «Міськелектротранс», внаслідок чого вагони перейшли до КП «Жовтневе трамвайне депо», КП «Салтівське трамвайне депо», колії та контактна мережа — КП «Міськелектротранссервіс», а організацією руху опікується КП «Харківпасс».

Трамвайна мережа є другою за протяжністю в Україні (після Київської).

Через бойові дії було пошкоджено Салтівське трамвайне депо. З 27 лютого до 15 травня 2022 року трамвайний рух не здійснювався через військові дії. З 16 травня 2022 року трамвайний рух частково відновлений [4].

З 22 березня до 10 квітня 2024 року трамвайний рух не здійснювався через ракетний обстріл енергетичної інфраструктури.

Історія кінного трамвая[ред. | ред. код]

Івченко А. Ф. Історія Харківського кінного трамвая — Х., 2007

Починаючи з 1871 року в Харківську міську думу почали звертатися люди та компанії з проектами будівництва кінного трамвая в Харкові. 2 березня 1881 року французькі підприємці П.-К. Бонні й Е. Отлє звернулися в думу зі своїм обґрунтуванням побудови в Харкові кінної залізниці, що був прийнятий. 31 травня 1882 року було укладено контракт із ними на будівництво дороги для пасажирського та товарного руху довжиною 17,5 верст. Перша лінія кінної залізниці була побудована 12 вересня 1882 року та належала приватному Бельгійському товариству. Перший маршрут був від вокзалу Азовско-Курської залізниці (зараз — Південний вокзал) до біржі на Миколаївській площі. Згодом було відкрито лінії:

  • № 1 і 1А, відкрито 1882 року: Вокзал — Жандармська площа — Катеринославська — Торгова площа — Старомосковська — Кінна площа з відгалуженням по Кінній вулиці до Кінного базару, а також до Біржі на Миколаївській площі;
  • № 2, відкритий 1883 року: Основ'янський міст — Москалівська — Торгова площа — Миколаївська площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут);
  • № 3, відкритий у 1883 року: Заїківка — Торгова площа — Сумська — Університетський сад (Ветеринарний інститут).

Плата за проїзд була визначена в розмірі 5 копійок із пасажира за весь шлях із додатковою платою в 2 копійки у випадку пересадки на іншу лінію. Кінний трамвай працював у середньому 14—15 годин на добу: з 07:00 до 23:00 влітку (до 22:00 взимку).

Перше кінне депо було побудовано у 1885 році. 16 вересня 1917 року міська дума розглянула питання про припинення руху трамвая на кінській тязі. 23 березня 1919 року кінний трамвай припинив своє існування[5].

У липні 1920 р. рух кінного трамвая було тимчасово поновлено на ділянці від вокзалу до площі Рози Люксембург. Але вже у червні 1921 року ця лінія була електрифікована — по ній почав курсувати електричний трамвай. У листопаді 1922 року була електрифікована лінія на Москальовку, а в жовтні 1923 року — лінія по вулицях 1 Травня й Старо-Московської до Червонозаводского театру. Маршрути кінного трамвая по Сумський і Кінній вулицям були скасовані, а лінії розібрані. Вагони кінного трамвая експлуатувалися до кінця 20-х рр. XX ст — через нестачу недостачу рухомого складу вони використовувалися як причіпні вагони до електричного трамвая. Але в зв'язку з переходом наприкінці 20-х рр. усіх трамвайних ліній на широку колію вузькоколійні вагони колишнього кінного трамвая були списані остаточно.

Історія електричного трамвая[ред. | ред. код]

Рух електричного трамвая у Харкові було відкрито 3 липня 1906 року дванадцятьма моторними вагонами виробництва MAN по вузькоколійному (1000 мм) одноколійному маршруту з вісьмома роз'їздами протяжністю 3,8 км «Павлівський майдан — Балашовський вокзал» по вул. Петінській (зараз — вул. Георгія Тарасенка), вул. Зміївській (зараз — просп. Гагаріна), вул. Нетіченській, пров. Подільському, пров. Костюринський (зараз — частина пров. Подільського). У тому ж році побудований Петинський трамвайний парк, який знаходився у Ремісничого училища. Він з самого початку належав місту та експлуатувався міською владою, що виклика́ло конфлікти з приватною бельгійською конкою. Доходило до бійок між найнятими людьми і робітниками, які прокладали трамвайні лінії.

2 грудня 2017 року відновився рух за маршрутом № 1 (Південний вокзал —Іванівка) після завершення робіт з капітального ремонту трамвайних колій[6][7].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Харків (2022)

4 травня 2022 року директор департаменту інформації та зв'язків із громадськістю мера Юрій Сидоренко повідомив, що у Харкові обстрілами рашистських окупантів знищено всі підстанції, які забезпечували роботу трамваїв та пошкоджений весь рухомий склад, більшість з яких відновленню не підлягає[8].

Крім того, Салтівське трамвайне депо, одне з найбільших у Європі, на околиці Харкова стало мішенню російських військових з перших днів повномасштабного вторгнення. Станом на середину червня 2022 року внаслідок російських обстрілів повністю знищено близько 60 трамваїв — майже половина з усіх, що були на підприємстві. На деякі з них під час обстрілу впала покрівля — відновленню вони вже не підлягають. Ще 50 мають ушкодження різного ступеня[9].

Не вцілів і екскурсійний ретротрамвай, який зробив свій останній рейс 14 лютого. Тоді возив пасажирів до Дня усіх закоханих. Ретровагон МТВ-82 був відновлений 2006 року до 100-річчя трамвая[9].

Пошкоджено також адміністративну будівлю і цех з обслуговування та ремонту трамваїв[9].

Територія трамвайного депо ще зазнавала обстрілів, тут не було електроенергії, водопостачання[9].

31 грудня 2023 року відновився рух за маршрутом № 12

Депо[ред. | ред. код]

На сьогодні існують два трамвайних депо, які є окремими комунальними підприємствами:

  • Салтівське;
  • Жовтневе.

Піскунівське (вантажне) депо було закрите у 1999 році.

У 2002 році Ленінське трамвайне депо об'єднали із тролейбусним депо № 1 в депо № 1 (яке, своєю чергою, було ліквідоване у 2007 році).

У 2007 році було закрите Комінтернівське трамвайне депо, його перетворили в КП «Харківський вагоноремонтний завод».

  • Історичні трамваї
  • Трамвай на Сергієвській площі — вигляд через Лопанський міст на початок Катеринославської вулиці, 1910-ті рр.
    Трамвай на Сергієвській площі — вигляд через Лопанський міст на початок Катеринославської вулиці, 1910-ті рр.
  • Трамвай на Благовіщенській площі — вигляд через Купецький міст на Купецький узвіз (праворуч) і Покровський монастир (ліворуч), 1909 р.
    Трамвай на Благовіщенській площі — вигляд через Купецький міст на Купецький узвіз (праворуч) і Покровський монастир (ліворуч), 1909 р.
  • Кінний трамвай повертає з Московської вулиці на Миколаївську площу
    Кінний трамвай повертає з Московської вулиці на Миколаївську площу
  • Кінний трамвай на Миколаївській площі
    Кінний трамвай на Миколаївській площі
  • Трамвай на Сергієвській площі — попереду праворуч Бурсацький узвіз
    Трамвай на Сергієвській площі — попереду праворуч Бурсацький узвіз
  • Трамвай на початку Клочківської — вигляд із Купецького узвозу
    Трамвай на початку Клочківської — вигляд із Купецького узвозу
  • Два трамваї на Сергієвській площі — вигляд з Лопанського моста на східці Університетської гірки
    Два трамваї на Сергієвській площі — вигляд з Лопанського моста на східці Університетської гірки
  • Трамвай типу «Х-М» (№ 203-638), вул. Правди, (1950-ті)
    Трамвай типу «Х-М» (№ 203-638), вул. Правди, (1950-ті)

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2010 р. експлуатуються вагони таких типів:

Також є два екскурсійних вагони типу «Х» і МТВ-82А, значний парк службових вагонів (62 одиниці).

Раніше в експлуатації були вагони, зокрема:

  • КТМ-5 (1976—2002 рр.);
  • Tatra K2 (1969—1991 рр.);
  • РВЗ-6 (1961—1984 рр.);
  • КТМ-2/КТП-2 (1960—1980 рр.);
  • ВАРЗ (1957—1969 рр.);
  • МТВ-82 (1953—1977 рр.);
  • КТМ-1/КТП-1 (1949—1974 рр.);
  • КП (1931—1964 рр.).
  • Пасажирський рухомий склад
  • МТВ-82 (№ 055, екскурсійний маршрут «А»
    МТВ-82 (№ 055, екскурсійний маршрут «А»
  • Tatra T3SU на мосту через річку Харків
    Tatra T3SU на мосту через річку Харків
  • Tatra T3SU № 3042, маршрут № 7, вул. Григорія Сковороди (сьогодні цієї лінії вже не існує)
    Tatra T3SU № 3042, маршрут № 7, вул. Григорія Сковороди (сьогодні цієї лінії вже не існує)
  • КТМ-19КТ № 3104, маршрут № 6, проспект Героїв Харкова
    КТМ-19КТ № 3104, маршрут № 6, проспект Героїв Харкова
  • КТМ-19КТ № 3107, маршрут № 7, вул. Весніна
    КТМ-19КТ № 3107, маршрут № 7, вул. Весніна
  • Tatra T6B5 № 4551, маршрут № 5, вул. Весніна
    Tatra T6B5 № 4551, маршрут № 5, вул. Весніна
  • Tatra T6A5 № 4556, маршрут № 6, зупинка «Захисників України»
    Tatra T6A5 № 4556, маршрут № 6, зупинка «Захисників України»
  • Tatra-T3ВПА № 4107, маршрут № 8, проспект Героїв Харкова
    Tatra-T3ВПА № 4107, маршрут № 8, проспект Героїв Харкова
  • Tatra-T3SU № 695, маршрут № 26, вул. Шевченка
    Tatra-T3SU № 695, маршрут № 26, вул. Шевченка
  • Т3-ВПНП № 575, маршрут № 12
    Т3-ВПНП № 575, маршрут № 12
  • Cистема багатьох одиниць з трамваїв Tatra-T3SUCS №3011 та Tatra-T3SUCS №3012
    Cистема багатьох одиниць з трамваїв Tatra-T3SUCS №3011 та Tatra-T3SUCS №3012
  • Службовий рухомий склад
  • Моторна вантажна платформа МГП-152
    Моторна вантажна платформа МГП-152
  • Моторна вантажна платформа МГП-153
    Моторна вантажна платформа МГП-153
  • Моторна вантажна платформа МГП-1
    Моторна вантажна платформа МГП-1
  • Вагон-тягач ВТ-1 на базі КТВ-57 (вид спереду ліворуч)
    Вагон-тягач ВТ-1 на базі КТВ-57 (вид спереду ліворуч)
  • Вагон-спиртовоз ВТ-1 на базі КТВ-57 (вид ззаду праворуч)
    Вагон-спиртовоз ВТ-1 на базі КТВ-57 (вид ззаду праворуч)
  • ВТП-3, вул. Георгія Тарасенка
    ВТП-3,
    вул. Георгія Тарасенка

Маршрути[ред. | ред. код]

Станом на 31.12.2023 працюють 10 маршрутів:

Перелік діючих трамвайних маршрутів[10]
№ Маршрут руху Схема Примітки
1 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — Іванівка У вихідні працює до 14:00
3 Залютине — вул. Полтавський шлях — мкрн. Сергіївський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — Новожанове
6 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівська — м-н Конституції — пр-т Героїв Харкова — вул. Академіка Павлова — Салтівський пров. — Салтівське шосе — 602-й мікрорайон
7 Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — Гончарівський бульвар — вул. Москалівська — вул. Миколи Бажана — Новоселівка
8 602-й мікрорайон — Салтівське шосе — Салтівський пров. — вул. Академіка Павлова — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Георгія Тарасенка — вул. Морозова — пр-т Байрона — вул. Одеська
12 Лісопарк — Харківське шосе — вул. Сумська — м-н Іподрому — вул. Мироносицька — вул. Миколи Хвильового — вул. Трінклера — пр-т Незалежності — вул. Клочківська — Рогатинський проїзд — пров. Пискунівський — пров. Лосівський — вул. Велика Панасівська — вул. Євгена Котляра — Південний вокзал
16 Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Шевченка — вул. Віринська — Семиградський в'їзд — вул. Академіка Павлова — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — Салтівська Кільцевий
16а Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Академіка Павлова — Семиградський в'їзд — вул. Віринська — вул. Шевченка — вул. Героїв Праці — пр-т Тракторобудівників — Салтівська Кільцевий
20 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський — пров. Піскунівський — Рогатинський проїзд — вул. Клочківська — пр-т Перемоги
27 Салтівська — пр-т Тракторобудівників — вул. Героїв Праці — вул. Академіка Павлова — пр-т Героїв Харкова — м-н Захисників України — вул. Молочна — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — Новожанове
А Південний вокзал — вул. Полтавський Шлях — м-н Сергіївський — м-н Павлівський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Москалівська — Гончарівський бульвар — вул. Полтавський Шлях — Південний вокзал Екскурсійний, працює у вихідні влітку
Схема трамвайних маршрутів м. Харкова (2006), видана до 100-річчя Харківського електричного трамваю

Ліквідовані[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2010)
№ Маршрут руху Примітки
2 Проспект Перемоги — вул. Клочківська — Новий міст — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський — Центральний ринок — вул. Клочківська — м-н Сергіївський — вул. Університетська — вул. Греківська — пров. Рибасівський — вул. Гольдбергівська — вул. Молочна — м-н Захисників України — просп. Героїв Харкова — вул. Академіка Павлова — пров. Салтівський — Салтівське шосе — 602-й мікрорайон (назад через Піскунівський пров., Рогатинський проїзд). Закрито у 2009 році у період оптимізації маршрутів.
4 Новоселівка — вул. Миколи Бажана — вул. Москалівська — вул. Гольдбергівська — вул. Молочна — майдан Захисників України — пр. Героїв Харкова — Нові Будинки. Вперше з'явився ще 1910 року. Проходив вул. Григорія Сковороди, пізніше продовжено на Холодну Гору. Після революції з'явився в іншому районі міста, зв'язавши робочу околицю Новоселівку із заводами, розташованими вздовж нинішнього проспекту Героїв Харкова. Після війни ходив через центр до відновлення 1952 року Північно-Донецького шляхопроводу по Гольдбергівській вулиці. З початку 1960-х років постійною кінцевою на проспекті Героїв Харкова стало кільце «Нові будинки» в районі Лосівського шляхопроводу. Після відкриття 2-ї черги 1-ї лінії метрополітену 1978 року значення маршруту впало. Проте він залишався затребуваним і працював до кінця 90-х років. Закрито у 1999 році у зв'язку зі зняттям рейок на проспекті Героїв Харкова між ЮМТом (Балашівка) та метро Індустріальна.
5 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра, — вул. Полтавський Шлях, —Сергіївський майдан, — Павлівський майдан, — майдан Конституції, — пр. Героїв Харкова, — майдан Захисників України, — вул. Молочна, — вул. Георгія Тарасенка, — вул. Морозова, — пр. Байрона — Вул. Одеська Закрито через Російське вторгнення в Україну
9 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра, — вул. Полтавський Шлях, — Гончарівський бул., — Мороховецький пров., — вул. Москалівська, — вул. Миколи Бажана — Новоселівка З 9 квітня 2009 року працює тльки по вихідним дням. Закрито у 2012 році.
10 Салтівська — пр. Тракторобудівників, — вул. Героїв Праці, — вул. Академіка Павлова, — пр. Героїв Харкова, — майдан Захисників України, — вул. Молочна, —вул. Георгія Тарасенка, — вул. Морозова, — пр. Байрона — Вул. Одеська Закрито у 1984 році у зв'язку з відкриттям Салтівської лінії.
11 Південний вокзал — Привокзальний майдан — вул. Євгена Котляра — вул. Полтавський Шлях, — Сергіївський майдан, — Павлівський майдан, — майдан Конституції, — вул. Григорія Сковороди, — вул. Ярослава Мудрого, — вул. Мироносицька— Центральний парк (1997—2001 Південний вокзал — Лісопарк) Відкритий наприкінці 20-х років і з того часу практично не змінювався. Маршрут обслуговувався Ленінським депо і вважався зразково-показовим — на нього завжди випускали новітній рухомий склад у місті. З 1991 року поступово збільшуються інтервали аж до повного скасування у лютому 1994 року через брак водіїв. У серпні 1997 року відновлено та продовжено до Лісопарку. Остаточно скасовано з 26 квітня 2001 року.
13 Просп. Перемоги — пр. Перемоги, — вул. Клочківська, — проїзд Рогатинський, —пров. Пискунівський, — пров. Лосівський, — вул. Велика Панасівська — Іванівка — вул. Велика Панасівська, — вул. Євгена Котляра — Південний вокзал Маршрут виник на початку 30-х років і до початку 70-х пов'язував район Павлівки (вул. Клочківська) із селищем Артема, проходячи через Нетіченську та Георгія Тарасенка. На початку 70-х скасовано. 1978 року з'явилося у новому вигляді: Селище «Монтажник» — Іванівка. З відкриттям лінії на Олексіївку було продовжено до проспекту Перемоги. У 1994 році був замінений 24-м маршрутом. Відновлено у 2002 році як маршрут вихідного дня, у 2006 році знову скасовано.
14 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра, — вул. Полтавський Шлях, —Гончарівський бул. — Мороховецький пров. — вул. Москалівська, — вул. Гольдбергівська, — вул. Молочна, — вул. Георгія Тарасенка, — вул. Морозова, — пр. Байрона — Вул. Одеська Скасовано у 2009 році
15 Просп. Перемоги — пр. Перемоги, — вул. Клочківська, — вул. Пискунівська, Бурсацький міст, — вул. Клочківська, — Сергіївський майдан, — Павлівський майдан, — майдан Конституції, — пр. Героїв Харкова, — Харківська наб., — вул. Шевченка — Журавлівський гідропарк Унікальний — частково одноколійний.: Рейки на вул. Шевченка знято та маршрут закрито у травні 2005 року. Історичний: з 1940-х років.
17 Лісопарк — Харківське шосе, — вул. Сумська, — вул. Мироносицька, — вул. Миколи Хвильового, — вул. Трінклера, — пр. Незалежності, — узвіз Клочківський, вул. Клочківська, — проїзд Рогатинський, — пров. Пискунівський, — пров. Лосівський, — вул. Велика Панасівська — Іванівка Скасовано у 1996 році
18 Південний вокзал — вул. Євгена Котляра, — вул. Чоботарська, — пров. Пискунівський, — проїзд Рогатинський, — вул. Клочківська, — узвіз Клочківський, — пр. Незалежності, — вул. Трінклера, — вул. Миколи Хвильового, — вул. Мироносицька, — вул. Весніна, — узвіз Журавлівський, — вул. Матюшенка, — вул. Мойсеївська, — вул. Віринська, — вул. Ковалівська, — в'їзд Семиградський, — вул. Академіка Павлова, — вул. Героїв Праці, — пр. Тракторобудівників — Салтівська Скасовано у 1986 році
19 Іванівка — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський, — пров. Пискунівський, —вул. Євгена Котляра, — вул. Чоботарська, — вул. Полтавський Шлях, — вул. Залютинська — Залютине З 30-х років ходив від залізничного вокзалу до Залютіно одноколійною лінією. Після укладання другого шляху на Залютине на маршруті збільшили кількість вагонів та продовжили його до Нових Будинків через Гончарівку, Заїківку та Георгія Тарасенка. Закрито у 1978 році після пуску 2-ї черги 1-ї лінії метрополітену. 1984 року став ходити від Залютіно до Іванівки, при цьому було скасовано 1-й маршрут. У 1993 році скасований у зв'язку з нестачею водіїв в Ленінському депо, що обслуговував його, а 1-й маршрут відновлено знову.
21 Лісопарк — Харківське шосе, — вул. Сумська, — вул. Мироносицька — Ст. м. «Ярослава Мудрого» З'явився у 30-ті роки, зв'язавши залізничний вокзал із заводами через Заїківку. До війни був найвищим номером у нумерації харківських маршрутів. Після війни довгий час був відсутній і з'явився лише 50-ті роки, зв'язавши селище Герцена з Новими Будинками. Закрито у 1978 році після пуску 2-ї черги 1-ї лінії метрополітену. У 1984 та 1996-97 роках під цим номером працював кільцевий маршрут Лісопарк — вул. Весніна — метро «Ярослава Мудрого» — вул. Ярослава Мудрого — Лісопарк.
22 Лісопарк — Харківське шосе — вул. Сумська — вул. Мироносицька — вул. Весніна — узвіз Журавлівський — вул. Матюшенка — Мойсеївська — вул. Віринська — вул. Ковалівська — в'їзд Семиградський — вул. Академіка Павлова — пров. Салтівський, — Салтівське шосе — 602-й мікрорайон Закрито у 2009 році під час оптимізації маршрутів. В даний час (2011) здійснюються спецподачі цим маршрутом вагонів 26 маршруту — по два рейси вранці і ввечері.
23 Салтівська — пр. Тракторобудівників — пр. Героїв Харкова — Південно-Східна Закрито через Російське вторгнення в Україну
24 Іванівка — вул. Велика Панасівська, — пров. Лосівський, — вул. Пискунівська, Бурсацький міст, — вул. Клочківська, — Сергіївський майдан, — Павлівський майдан, — майдан Конституції, — пр. Героїв Харкова — вул. Академіка Павлова — пров. Салтівський — Салтівське шосе — 602-й мікрорайон Один із небагатьох харківських маршрутів, що потрапили до світової літератури. Про нього розповідав Е. Лимонов у романі «Підліток Савенко».
25 Іванівка — вул. Велика Панасівська — пров. Лосівський — пров. Пискунівський —проїзд Рогатинський — вул. Клочківська — Мала Данилівка (Сел. Монтажник) Скасовано у 1996 році
26 Центральний парк — вул. Мироносицька — вул. Весніна, — узвіз Журавлівський, вул. Матюшенка, — вул. Шевченка, — вул. Героїв Праці, — пр. Тракторобудівників, — пр. Героїв Харкова — Південно-Східна По буднях: Лісопарк - Південно-Східна; Закрито у 2022 році через Російське вторгнення в Україну та у зв'язку зі зняттям рейок на вулиці Весніна.
28 Новожанове — вул. Москалівська, — вул. Гольдбергівська,— вул. Молочна, — майдан Захисників України, — пр. Героїв Харкова, — вул. Академіка Павлова, — в'їзд Семиградський, — вул. Ковалівська, — вул. Віринська, — вул. Мойсеївська, — вул. Шевченка, — вул. Максима Рильського, — вул. Героїв Праці, — вул. Академіка Павлова, — пр. Героїв Харкова, — вул. Кошкіна, — вул. Георгія Тарасенка, — вул. Молочна, — вул. Гольдбергівська, — вул. Москалівська — Новожанове Закрито у 2018 році у зв'язку із запуском правильного 27-го маршруту.
29 602-й мікрорайон — Салтівське шосе, — пр. Тракторобудівників, — пр. Героїв Харкова — Південно-Східна Працював у такому вигляді з кінця 70-х до середини 90-х років. Раніше (з 1971 по 1978 рік) пов'язував 602-й мікрорайон із центром міста, був кільцевим та обертався через проспект Героїв Харкова, Греківську та Гольдбергівську. А з 90-х років пов'язував ХТЗ та 602-й мікрорайон. Тимчасово відновлено у 2019 який замінював 6-й маршрут на ділянці Південний вокзал – пл. Захисників України та 27-й маршрут на ділянці пл. Захисників України – Новожанове на період ремонту трамвайних колій на перетин Проспекту Героїв Харкова та вул. Академіка Павлова.
30 Салтівська — пр. Тракторобудівників, — вул. Героїв Праці, — вул. Академіка Павлова, — пр. Героїв Харкова, — майдан Захисників України, — вул. Молочна, — вул. Георгія Тарасенка, — вул. Морозова — Вул. Мухачова Працював у вихідні. Скасовано 2009 році під час оптимізації маршрутів.
31 Салтівська — пр. Тракторобудівників, — вул. Героїв Праці, — вул. Академіка Павлова, — в'їзд Семиградський, — вул. Ковалівська, — вул. Віринська, — вул. Мойсеївська, — вул. Шевченка — Журавлівський гідропарк Відкритий 1974 року, після будівництва другого шляху вулицею Шевченка від вул. Матюшенко до Гідропарку. Закрито 1 лютого 1983 року, рухомий склад передано на 27-й маршрут. 1984 року маршрут відновлено під номером 16.
32 Салтівська — пр. Тракторобудівників, — Салтівське шосе, — пров. Салтівський, — вул. Академіка Павлова, — пр. Героїв Харкова, — майдан Захисників України, — вул. Молочна, — вул. Гольдбергівська, — вул. Москалівська — Новожанове Маршрут відкритий у 1975 році на настійні прохання керівництва заводу ім. Шевченка. Від 27-го маршруту відрізнявся тим, що проходив через Салтівське шосе та проспект Тракторобудівників. Закрито з 1 лютого 1983 року, одночасно з 31-м, рухомий склад передано на 27-й маршрут.
33 Салтівська — пр. Тракторобудівників, — вул. Героїв Праці, — вул. Шевченка, — вул. Матюшенка, — узвіз Журавлівський, — вул. Весніна, — вул. Мироносицька — Центральний парк Маршрут проіснував лише два роки — з грудня 1982-го по грудень 1984-го.
А Держпром — пр. Незалежності, — узвіз Клочківський, — вул. Клочківська, — Сергіївський майдан, — Павлівський майдан, — майдан Конституції, — вул. Григорія Сковороди, — вул. Ярослава Мудрого, — вул. Мироносицька, — вул. Миколи Хвильового, — вул. Трінклера, — пр. Незалежності — Держпром Історичний. Відкрито у 1935. Закрито у серпні 1978 року, за офіційним формулюванням «у зв'язку з відкриттям другої черги першої лінії метро», хоча маршрут ніяк не був з нею пов'язаний.
Р 603-й мікрорайон — пр. Тракторобудівників, — Салтівське шосе, — пров. Салтівський, — вул. Академіка Павлова, — пр. Героїв Харкова, — майдан Конституції, — Павлівський майдан, — вул. Університетська, — Нетіченський міст, — майдан Бугримової, — вул. Греківська, — пров. Рибасівський, — вул. Гольдбергівська, — вул. Молочна, — майдан Захисників України, — пр. Героїв Харкова, — вул. Академіка Павлова, — пров. Салтівський, — Салтівське шосе, — пр. Тракторобудівників — 603-й мікрорайон 1971-го року маршрут був перенумерований у 27-му.

Ліквідовані трамвайні лінії[ред. | ред. код]

  • 1917 - знято лінії конки по вул. Сумській та по вул. Кінної (до Кінного ринку зараз — площ. Захисників України), а також відгалуження від вул. Клочківській на вул. Іванівську до річки Лопань.
  • 1929 - зняті лінії по Подільському пров. та Нетеченському мосту.
  • 1932 — знято прокладені в 1928 році трамвайні колії з площі Дзержинського (проходили від нині існуючої лінії Клочківського узвозу лівою, якщо дивитися від Сумської, сторони площі, потім на Іванова, повертали по вул. Дзержинського до Петровського). Шляхи перенесені за Держпром на проспект Правди та вулицю Трінклера.
  • 1939 - зняті лінії по вул. Енгельса (перенесені на Бурсацький узвіз).
  • Серпень 1967 - Данилівська лінія (Харківське шосе та вул. Проскури). Одна з найнезвичайніших трамвайних ліній Харкова, яка існувала у 1947—1967 роках. Починалася на північ від сучасного трамвайного кола «Лісопарк» і проходила далі вздовж нинішньої вул. Академіка Проскури до району Литвинівка. Кінцева розташовувалася на захід від сучасного кола 2-го тролейбуса. Називалася «Данілівській», незважаючи на те, що до самої Данилівки лінія не доходила. Лінія була одноколійною з одним роз'їздом і без розворотних кілець. Працювали два двосторонні вагони «Х» (маршрут № 8). У 1967 році була замінена існуючою нині тролейбусною лінією. У зв'язку з практично повною перебудовою району жодного сліду від цієї лінії не залишилося.
  • Серпень 1969 — перенесено трамвайне коло з Привокзальної площі, яке там існувало з 1921 року, на його нинішнє місце, південніше будівлі Управління Південної залізниці.
  • Серпень 1971 - кінцева трамвая і розворотний глухий кут на вулиці Лермонтовській. Кінцеву було ліквідовано у зв'язку з продовженням лінії по вул. Григорія Сковороди до вул. Весніна.
  • Серпень 1976 - вул. Нетеченська та частина вул. Георгія Тарасенка між проспектом Гагаріна та вул. Молочна. По цій лінії частково проходив перший харківський трамвай у 1906 році. Закрита у зв'язку з відкриттям її лінії метро, що дублює. Змінено маршрут № 16. Рейки, однак, знімалися поступово та нерегулярно і на деяких ділянках лежали до середини 90-х років.
  • Червень 1989 - проспект Героїв Харкова від кінцевої «Нові Будинки» до Лосєвського шляхопроводу у зв'язку з відкриттям другої черги метро, ліквідацією 9, 16, 19 та 20 маршрутів та припиненням регулярного руху трамваїв цією лінією з 1981 року.
  • Жовтень 1991 - вул. Клочківська, від Бурсацького узвозу до Рогатинського в'їзду. Змінено шлях проходження маршрутів № 2,13,15,17,25.
  • Жовтень 1999 - вул. Петровського та вул. Мироносицька (від вул. Петровського до вул. Маяковського). Змінено шлях проходження маршрутів № 5,11 — на вулиці Григорія Сковороди та Весніна.
  • 1999 - проспект Героїв Харкова (від вул. Морозова до кінцевої "Нові Будинки"). Закрито трамвайний маршрут № 4. Ця магістральна лінія була прокладена бульваром, що знаходиться в центрі Проспекту Героїв Харкова, і з'єднувала центр з ХТЗ. Після відкриття лінії метро вздовж Проспекту Героїв Харкова лінія втратила своє значення.
  • Травень 2005 - Харківська набережна та вул. Шевченка (від Проспекту Героїв Харкова до ст. метро «Київська»), включаючи останню на той час одноколійну лінію у Харкові. Змінено шлях проходження маршруту № 15, згодом маршрут було закрито.
  • Квітень-червень 2009 - вул. Григорія Сковороди. Рейки знято від вул. Весніна до площі Конституції під приводом реконструкції вул. Григорія Сковороди. П'ятий маршрут став ходити до вокзалу, сьомий до проспекту Перемоги.
  • Липень 2010 - службова лінія по вул. Польовий від Проспекту Героїв Харкова до вул. Георгія Тарасенка. Використовувалась до 2007 р. для заходу вагонів до Комінтернівського депо.
  • Листопад-грудень 2010, травень 2011 - тепер - вул. Клочківська (частково), Центральний ринок. Рейки знято від вул. Полтавський шлях до Бурсацького узвозу, демонтаж відрізаної ділянки мережі від Бурсацького узвозу до Центрального ринку здійснюється з травня 2011 року під приводом реконструкції дорожньо-транспортної мережі міста до Євро 2012. Сьомий маршрут слідує через вулицю Полтавський шлях та Південний залізничний вокзал до проспекту Перемоги.
  • 25 квітня 2012 року — демонтовано основне кільце кінцевої «Центральний парк».
  • Також на даний момент не здійснюється регулярний пасажирський рух вагонів вулицею Клочківською від просп. Перемоги до сел. Монтажник (рейки не зняті) та по вул. Чоботарській від Центрального ринку до вул. Євгена Котляра (рейки не зняті для руху вантажних залізничних вагонів, але поворот від Чоботарської на трамвайну лінію в будь-який бік вже неможливий; раніше можна було тільки проїхати прямо залізничними коліями на територію станції Харків-Пасажирський, де розташований трамвайно-залізничний гейт) , Але зараз перетин з Євгена Котляра знято. Регулярний рух не здійснюється на лінії Новим мостом (2-й Панасівський провулок).
  • 2014 - повністю демонтовано лінію по вул. Чоботарській від вул. Євгена Котляра до Центрального ринку.
  • 2022 - демонтовано лінію від вул. Весніна до Журавлівського узвозу під приводом реконструкції вул. Весніна.

Вартість проїзду[ред. | ред. код]

Вартість проїзду в Харкові встановлюється рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

Динаміка зростання вартості проїзду
Термін дії тарифу Вартість, ₴
1996—2001 0,30
2001—2008 0,40
26 липня 2008 — 18 квітня 2009 0,75
18 квітня 2009 — 11 березня 2011 1,00
12 березня 2011 — 23 травня 2013 1,50
23 травня 2013 — 31 травня 2015 2,00
1 червня 2015 — 21 березня 2017 2,50
22 березня 2017 — 28 березня 2017 3,00[11]
29 березня 2018 — 6 лютого 2019 4,00[12]
7 лютого 2019 — 24 лютого 2022 6,00[13]
з 16 травня 2022 0,00[14]
Зразки разових квитків
Вигляд Опис Рік використання
Абонементний квиток на проїзд в трамваї та тролейбусі. Вартість 3000 карбованців. 1995 рік
Квиток на проїзд в трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2002 рік
Квиток на проїзд в міському тролейбусі і трамваї. Вартість 40 копійок. 2002-2006
Разовий квиток на проїзд в міському трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2006 рік
Разовий квиток на проїзд в міському трамваї та тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї тролейбусі. Вартість 40 копійок. 2007 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2008 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 75 копійок. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 1 гривня. 2009 рік
Абонементний талон на проїзд у міському трамваї, тролейбусі. Вартість 1 гривня. 2009 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 2,50 гривень. КП «Салтівське трамвайне депо» 2016 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 3 гривні. КП «Жовтневе трамвайне депо» 2017 рік
Разовий квиток на проїзд у міському трамваї. Вартість 6 гривень. КП «Салтівське трамвайне депо» 2019 рік

З 1 грудня 2017 року введена в дію система оплати проїзда в трамваях і тролейбусах за допомогою єдиного електронного квитка «Eticket»[15], а також запроваджені єдині разові квитки на трамваї і тролейбуси без поділу на депо[16].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Трамвайний маршрут № 1 — найкоротший міський маршрут, із довжиною оборотного кола 5 км 200 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки всього за 27 хв;
  • Трамвайний маршрут № 2  (ліквідований узимку 2009—2010 рр.[17]) — найдовший міський трамвайний маршрут, із довжиною оборотного кола 47 км 700 м і розрахунковим часом проїзду в обидві боки 3 год 10 хв, у 1970-ті рр. він був найдовшим трамвайним маршрутом в УРСР;
  • Нині найдовший трамвайний маршрут в Харкові — № 26, розрахунковий оборотний рейс 47,56 км
  • Салтівське трамвайне депо — найбільше трамвайне депо в колишньому СРСР та України, його площа становить 20,8 га, а місткість — понад 200 вагонів (включаючи технічні);
  • Раритетний трамвай 1920-х рр. типу «Х» (маршрут «А»), відновлений у Харкові в 2005 р., знімався у фільмах «Ліквідація» (2005 року в Одесі) та «Дау» (2008 року в Харкові разом із ще чотирма снігозбиральними трамваями 1930-х рр.).
  • Раритетні трамваї на зйомках фільму «Дау», (2008)
  • Трамвай типу «Х»
    Трамвай типу «Х»
  • Снігозбиральний трамвай 1930-х рр.
    Снігозбиральний трамвай 1930-х рр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (1995—2016) // Головне управління статистики у Харківській області.
  2. ↑ Об'єкти міського електротранспорту України станом на 01.01.2017 // Корпорація «Укрелектротранс».
  3. ↑ Інвентарний парк трамвайних вагонів по містах України на 01.01.2017 з аналізом його змін за 2016 рік // Корпорація «Укрелектротранс».
  4. ↑ У Харкові повертають маршрути громадського транспорту. Офіційний сайт Харківської міської ради. 06 грудня 2022.
  5. ↑ Трамвай. Конка [Архівовано 2009-04-16 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Трамвай № 1 возобновляет привычный маршрут движения // 057.ua. 02.12.2017. (рос.)
  7. ↑ Завершен ремонт трамвайных путей на Ивановку // Status Quo. 02.12.2017. (рос.)
  8. ↑ У мерії Харкова заявили, що у місті більше немає трамваїв. Опозиція вважає, що влада позбулася їх, прикриваючись війною // Гордон, 2022-05-04
  9. ↑ а б в г Кладовище трамваїв: на що росіяни перетворили Салтівське депо. Укрінформ. 20 червня 2022.
  10. ↑ Перелік міських трамвайних маршрутів станом на 31.12.2023 року // Офіційний сайт Харківської міської ради
  11. ↑ Затверджено нові тарифи на проїзд у міському електротранспорті
  12. ↑ Нові тарифи на проїзд встановлені в Харкові
  13. ↑ З 7 лютого 2019 року у Харкові встановили нові тарифи на проїзд у метро, ​​трамваях і тролейбусах
  14. ↑ Проїзд у громадському транспорті Харкова залишиться безкоштовним. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
  15. ↑ З 1 грудня 2017 року Харків переходить на єдиний електронний квиток (рос.)
  16. ↑ Загальні разові квитки на трамваї і тролейбуси (фото)
  17. ↑ Зимова відлига або частина стратегії?[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Харківський трамвай

Джерела[ред. | ред. код]

  • Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Ивченко А. Ф. История Харьковского конного трамвая — Х., 2007 (рос.)
Діючі
1000 мм
Вінниця (1913) • Євпаторія¹ (1914) • Житомир (1897) • Львів (1894)
1524 мм
Горлівка¹ (1932) • Дніпро (1897) • Донецьк¹ (1928) • Дружківка (1945) • Єнакієве¹ (1932) • Запоріжжя (1932) • Кам'янське (1935) • Київ (1892, швидкісний з 1975) • Конотоп (1949) • Кривий Ріг (1935, швидкісний з 1986) • Маріуполь¹ (1933) • Миколаїв (1915) • Одеса (1907) • Харків (1906)
Закриті
1000 мм
Бердичів[К] (1892—1921) • Білгород-Дністровський[К] (1904—1930) • Кропивницький (1897—1944) • Львів[К] (1880—1908) • Миколаїв[К] (1897—1951) • Молочне¹ (1989—2014) • Одеса[К][П] (1880—1934) (в тому числі дитячий (1956—1960) • Севастополь¹ (1898—1941) • Сімферополь¹ (1914—1970) • Чернівці (1897—1967) • Харків[К] (1882—1932)
1435 мм
Коломия (приміська залізниця) (1886—1967)
1524 мм
Авдіївка (1965-2017) • Бровари (1934—1941) • Вуглегірськ¹ (1958—1980) • Кадіївка (Стаханов)¹ (1937—2007) • Керч¹ (1935—1944) • Київ[К] (1891—1896) • Київ[Б] (1911—1941) • Костянтинівка (1931—2016) • Краматорськ (1937—2017) • Кременчук (1899—1922) • Луганськ¹ (1934—2014) • Макіївка¹ (1924—2006) • Ніжин[К] (1915—1927) • Святогірськ (1930—1941)
Актуальні проєкти
Проєкти минулого

Перераховані трамвайні системи є або були електричними, якщо не вказано інше.
Тяга: ^ [К] — конка; ^ [П] — парова; ^ [Б] — бензомоторна

¹ — розташування на території, окупованій внаслідок російсько-української війни
Пасажирські термінали
Міський громадський транспорт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харківський_трамвай&oldid=42642450