Дзвінкий губно-губний дрижачий
(Перенаправлено з ʙ)
| Дзвінкий губно-губний дрижачий | |||
|---|---|---|---|
| ʙ | |||
| Номер МФА | 121 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʙ | ||
| Юнікод (hex) | U+0299 | ||
| X-SAMPA | B\ | ||
| Кіршенбаум | b<trl> | ||
| Брайль[en] |   | ||
| |||
.svg)
Губно-губний дрижачий — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʙ⟩, а еквівалентний символ X-SAMPA — B\. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або диграфом бр.
- Білабіальний дрижачий (англ. bilabial trill)
- Губно-губний дрижачий
Особливості дзвінкого губно-губного дрижачого:
- Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення. Здебільшого є дрижачою реалізацією преназалізованого проривного.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Оскільки звук не створюється потоком повітря над язиком, він не є ані центральним, ані боковим.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
| МФА | Опис |
|---|---|
| ʙ | Дзвінкий губно-губний дрижачий |
| ᵐʙ | Преназалізований дзвінкий губно-губний дрижачий |
| Сім'я | Мова | Слово | МФА | Значення | Примітка | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Бантоїдні | Медумба | mʙʉ | [mʙʉ́][джерело?] | 'собака' | ||
| Нґве | діалект Лебанґ | [àʙɨ́ ́] | 'попіл' | |||
| Мура | Піраха | kaoáíbogi | [kàò̯áí̯ʙòˈɡì] | 'злий дух' | Алофон фонеми /b/ перед /o/ | |
| ʔíbogi | [ʔíʙoi] | 'молоко' | ||||
| Уральські | Комі-перм'яцька[1] | Бунгаг | [ʙuŋɡaɡ] | 'навозний жук' | Зазвичай паралінгвістичний звук. Це єдине слово, де цей звук зустрічається. | |
| Сім'я | Мова | Слово | МФА | Значення | Примітка | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Океанійські | Келе[2][3] | [ᵐʙulim] | 'обличчя' | Та інші мови островів Адміралтейства | ||
| Тітан[2][3] | [ᵐʙutukei] | 'дерев'яна табличка' | ||||
| Унуа[4] | [ᵐʙue] | 'свиня' | ||||
| Ахамб[5] | [nãᵐʙwas] | 'свиня' | Фонемічний звук; є розрізнення між /ᵐʙ/ та /ʙ̥/. | |||
| Сім'я | Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| Наґа | Санґтам | [t͡ʙàŋ][6] | 'голка' | Є складовою фонеми /t͡ʙ/, окрема від /t͡ʙ̥ʰ/.[6] | |
| Цянські | Лізу[7][8] | TU, | [tʙ̩˥˩] | 'біб' | Утворює склад. Алофон /u/ після /pʰ, p, b, tʰ, t, d/ на початку слова[7]. |
| Намуї[9] | tbĭh | [t͡ʙ̩˨][9] | 'забивати' | Фонемічний звук, згідно Pavlík (2017), виникає перед /u/ або як складовий приголосний. [ʙ] класифікується як алофон /u/ після /p/, /b/, /t/ або /d/ у фонемічних аналізах Huáng (1992) та Yǐn (2016).[10] У фонемічному аналізі Nishida (2013) взагалі не згадано про губно-губні дрижачі. | |
| dbù | [d͡ʙu˥˨][9] | 'дикий' | |||
| pbĭh | [p͡ʙ̩][9] | 'поставляти' | |||
| [b͡ʙuda][9] | прізвище | ||||
| Пумі[8] | biiv | [pʙ̩˥] | 'копати' | Утворює склад. Алофон /ə/ після /pʰ, p, b, tʰ, t, d/. | |
- ↑ Wichmann, Yrjö; Uotila, T. E. (1942). Syrjänischer Wortschatz nebst Hauptzügen der Formenlehre. Helsinki: Suomalais-Ugrilainen Seura.
- ↑ а б Ladefoged (2005:165)
- ↑ а б Bowern, Claire (2012). Sivisa Titan. University of Hawai'i Press.
- ↑ Dimock (2005:19)
- ↑ Rangelov, Tihomir (2019), The bilabial trills of Ahamb (Vanuatu): acoustic and articulatory properties, University of Waikato
- ↑ а б Coupe, Alexander (2016), Prestopped bilabial trills in Sangtam, Proceedings of the 18th International Congress of Phonetic Sciences, Glasgow, 10-14 August 2015.
- ↑ а б Chirkova & Chen (2013:78)
- ↑ а б Chirkova, Katia (2012). "The Qiangic Subgroup from an Areal Perspective: A Case Study of Languages of Muli" (Archive). In Languages and Linguistics 13(1):133-170. Taipei: Academia Sinica.
- ↑ а б в г д Pavlík (2017)
- ↑ Pavlík (2017)
- Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Lizu (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 75—86, doi:10.1017/S0025100312000242[недоступне посилання з 01.07.2017]
- Dimock, Laura (2005). The Bilabial Trill in Unua (PDF). Wellington Working Papers in Linguistics. 17: 17—33. ISSN 1170-1978.
- Huáng, Bùfán, ред. (1992), 藏緬語族語言詞彙 [Tibeto-Burman language vocabulary] (кит.), Beijing: Minzu University Press
- Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
- Nishida, Fuminobu (2013). Phonetics and Phonology of Dzolo Dialect of Namuyi. Arutesu Riberaresu / Artes Liberales. 92: 21—54. doi:10.15113/00013130.
- Pavlík, Štěpán (2017). The Description of Namuzi Language (Дипломна робота). Charles University.
- Yǐn, Wèibīn (2016), 納木茲語語法標註文本 [Grammar of Namuzi with Annotated Texts] (кит.), Beijing: Social Science Literature Press
