Перейти до вмісту

Дзвінкий губно-зубний апроксимант

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дзвінкий губно-зубний апроксимант
ʋ
Номер МФА150
Кодування
HTML (десяткове)ʋ
Юнікод (hex)U+028B
X-SAMPAP or v\
Кіршенбаумr<lbd>
Брайль[en]⠦ (braille pattern dots-236)⠧ (braille pattern dots-1236)
Звучання
noicon

Губно-зубний апроксимантприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʋ⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Губно-зубний апроксимант
  • Лабіо-дентальний апроксимант (англ. labiodental approximant)
  • Дзвінкий губно-зубний апроксимант
  • Дзвінкий лабіо-дентальний апроксимант

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості «губно-зубного апроксиманта»:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
  • Місце твореннягубно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
вірменська (східна[1]) ոսկի [ʋɔski] золото
гавайська wikiwiki [ʋikiʋiki] швидко Інша реалізація — [w] або [v]. Див. гавайська фонетика
гінді रुण [ʋəruɳ] Варуна Див. фонетика гінді
гуарані avañe'ẽ [ʔãʋ̃ãɲẽˈʔẽ] гуарані Опозиція /w/ і /ɰ/
данська[2] véd' [ʋe̝ːˀð̠˕ˠ] знає Див. данська фонетика
маратхі जन [ʋə(d)zən] вага Див. фонетика маратхі
німецька was [ʋas] що? Див. німецька фонетика
норвезька[3][4] venn [ʋɛ̝nː] друг Інша реалізація — [v][4][5]. Див. норвезька фонетика
пенджабська ਵਾਲ [ʋäːl] волосся
сербська цврчак [t͡sʋř̩ːt͡ʃak] цвіркун Інша реалізація — [v]. Див. сербська фонетика
словенська[6] veter [ˈʋéːtər] вітер Інший запис — [v][7][8]. Див. словенська фонетика
українська вітер [ˈʋi.t̪ɛ̝r] Див. українська фонетика
фінська vauva [ˈʋɑuʋːɑ] дитина Див. фінська фонетика
шведська vän [ʋɛn] друг Див. шведська фонетика

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
  • Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Foulkes, Paul; Docherty, Gerard J., ред. (1999), Urban Voices, Arnold
  • Greenberg, Mark L. (2006), A Short Reference Grammar of Standard Slovene, Kansas: University of Kansas, архів оригіналу за 11 березня 2021, процитовано 21 травня 2016
  • Kristoffersen, Gjert (2000), The Phonology of Norwegian, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-823765-5
  • Mesthrie, Rajend (2004), Indian South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 953—963, ISBN 3-11-017532-0
  • Priestley, T.M.S. (2002), Slovene, у Comrie, Bernard; Corbett, Greville. G. (ред.), The Slavonic Languages, London: Routledge, с. 388—451, ISBN 0-415-28078-8
  • Saborit Vilar, Josep (2009), Millorem la pronúncia, Acadèmia Valenciana de la Llengua
  • Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999), Slovene, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 135—139, doi:10.1017/S0025100300004874, ISBN 0-521-65236-7
  • Vanvik, Arne (1979), Norsk fonetikk, Oslo: Universitetet i Oslo, ISBN 82-990584-0-6