Попович Євген Оксентович

Попович Євген Оксентович
Народився	25 червня 1930(1930-06-25)  Межиріч, Канівський район, Шевченківська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	6 липня 2007(2007-07-06) (77 років)  Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	філолог, журналіст, редактор, перекладач
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов	українська

Євге́н Оксентович Попо́вич (25 червня 1930, Межиріч, Канівський район, Шевченківська округа, нині — Черкаська область — 6 липня 2007, Київ) — український перекладач, філолог-германіст.

Біографія

Народився 25 червня 1930 року в селі Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педагогічне училище (1951), Київський університет (1956). За фахом — філолог-германіст.

Працював журналістом (1956—1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957—1967). З 1967 року — на перекладацькій роботі. Перекладав українською прозові твори німецькомовних письменників, німецькомовні твори Ольги Кобилянської.

Член Спілки письменників України з 1968 року. Лауреат літературної премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша.

Могила Євгена Поповича на Байковому кладовищі у Києві

Дев'ять видатних романів ХХ століття Г. Белля, М. Вальзера, Г. Гессе, М. фон дер Грюна, Ф. Кафки, Е. М. Ремарка, Й. Рота, М. Фріша, Е. Юнгера, перекладені Євгеном Поповичем з німецької мови, було опубліковано у 1960—1977 роках на сторінках журналу «Всесвіт»

2006 року Попович передав свою бібліотеку до фондів НаУКМА.

В останні роки життя страждав на захворювання нирок, переніс декілька операцій. Помер на 78-му році життя 6 липня 2007 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 49а).

Дружина Євгена Поповича — Ольга Сенюк, також перекладачка, — переклала зі шведської Сельму Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен.

Нагороди

• 1992 — Премія імені Максима Рильського.
• 1997 — Премія імені Миколи Лукаша.

Переклади

• Мейєр Рей
  • Украдений ніс
• Генріх Белль
  • Дім без господаря
  • Біля мосту
  • Більярд о пів на дванадцяту
  • Груповий портрет з дамою (перша частина)
• Еріх Марія Ремарк
  • Чорний обеліск
  • Тріумфальна арка
• Франц Кафка
  • Кочегар
  • Новели
  • Америка
  • Перевтілення
  • Верхи на кадовбі
  • Вирок
  • Перед брамою закону
  • Імперське мислення
  • Процес
• Ернст Теодор Амадей Гофман
  • Музичні новели
  • Життєва філософія кота Мура
  • Володар бліх
  • Панна Скюдері
  • Лускунчик і Мишачий король
  • Чужа дитина
• Фрідріх Герштекер
  • На дикому Заході
• Стефан Цвейг
  • Коли вечоріє
• Готгольд Ефраїм Лессінг
  • Лаокоон
  • Мінна фон Барнгельм
  • Емілія Галотті
• Томас Манн
  • Будденброки
  • Трістан
  • Доктор Фаустус
• Герман Гессе
  • Гра в бісер
  • Степовий вовк
• Гюнтер Вайсенборн
  • Голос пана Гезенцера
• Макс фон дер Грюн
  • Маски
  • Місцями ожеледь
• Макс Фріш
  • Штіллер
  • Санта-Крус
• Йоганна Мосдорф
  • Поряд
• Йозеф Рот
  • Ціппер і його батько.
• Ольга Кобилянська
  • Слово зворушеного серця (Щоденники, автобіографії, листи, спогади)
• Йоганн Вольфганг фон Гете
  • Гец фон Берліхінген
  • Вибрані твори, чотири рядки вірша в передмові та редакція (Інститут Гете, 1999)
• Німецькі народні казки
• Бертольд Брехт
  • Поранений Сократ
• Мартін Вальзер
  • Філіпсбурзькі подружжя
• Брати Грімм
  • Шипшинка
• Кристин Нестлінгер
  • Конрад, або дитина з бляшанки
  • Летіть, хрущі
• Гайміто фон Додерер
  • Подвійна брехня
• Бенно Фелькнер
  • Долина гнівного потоку
• Людвіг Вітгенштайн
  • Tractatus Logico-Philosophicus
  • Філософські дослідження
• Ернст Юнгер
  • На Мармурових скелях
• Йоган Фіхте
  • Що таке народ у вищому розумінні цього слова
• Йоганн-Готфрід Гердер
  • Мова і національна індивідуальність^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Фрідріх Дюрренматт
  • Гостина старої дами
• Маріус фон Маєнбург
  • Позначений вогнем
• Норберт Німанн
  • Хто як на це дивиться
• Генріх Гейне
  • Про французький театр
  • Із мемуарів пана фон Шнабелевопського

Окремі публікації

• Це ім'я мене зачарувало — поліглот, та ще й блискучий перекладач // Всесвіт. — 2009. — № 3/4. — С. 198—203 (передруковано у кн. : Наш Лукаш : Спогади у 2-х книгах / Упоряд. Л. Череватенко. — Книга 1. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 526—532).
• Казкова мандрівка від Заходу до Сходу (передмова до казок Вільгельма Гауфа)

Джерела

• Універсальна енциклопедія «Черкащина» / Упоряд. Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 717.
• Відійшов у вічність Євген Попович
• Всесвіт: Некролог
• Помер перекладач Євген Попович

Див. також

• «Ціле життя вчуся мови…» [інтерв'ю Людмили Таран з Євгеном Поповичем, 1996 р.] / Л. Таран // Дивослово. — 2010. — № 6. — С. 51—55.
• Кирпа Г. «Для нас слово було чарівним мечем…» // Слово Просвіти. — 2013. — 27 червня—3 липня. — С. 12.