Єврейський комітет громадської безпеки
Єврейський комітет громадської безпеки — установа, створена під час польсько-українських боїв у 1918 році у Львові, з метою захисту єврейського населення міста.
Комітет було створено 1 листопада 1918 року, а його розпуск відбувся 22 листопада після перемоги поляків над українцями[1].
До складу Комітету увійшли: Юліуш Ейслер, Александер Хаусманн, Еміль Парнас, Авігдор Гріц і Леон Райх[2].
Під час своєї діяльності Комітет проголосив нейтралітет щодо польсько-українського конфлікту та відхилив пропозицію українців приєднатися до Української Національної Ради[1]. Для забезпечення порядку в місцях проживання євреїв у Львові (передмістя Яновське, Клепарів, Жолківське та вулиці: Боїмова, Валова, Сербська) Комітет створив власну міліцію чисельністю близько 300 осіб. Командантом ополчення став Юліуш Ейслер. Це формування зустріло опір деяких євреїв, які заявили про співпрацю з поляками у Львові. У початковий період свого існування деякі старшини міліції прихильно ставилися до українців і навіть відкрито співпрацювали з ними, що суперечило декларації Комітету. Наприкінці боїв, коли поляки почали досягати успіхів, ця співпраця припинилася. Значною мірою це було пов'язано з тим, що євреї Львова були значно полонізовані[2].