Єзерище (озеро, Білорусь)
| Єзерище біл. Езярышча | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°50′57″ пн. ш. 30°1′14″ сх. д. / 55.84917° пн. ш. 30.02056° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон |
Вітебська область Псковська область | |||
| Розташування |
 Білорусь, Вітебська область,Городоцький район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | евтрофне | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 15,39 км² | |||
| Висота | 165,3 м | |||
| Глибина середня | 4,4 м | |||
| Глибина макс. | 11,5 м | |||
| Довжина | 8,87 км | |||
| Ширина | 3,20 км | |||
| Берегова лінія | 32,8 км | |||
| Об'єм | 0,06695 км³ | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 0,160 г/л | |||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Дубівка, Агнеш, Тризубка та 8 струмків | |||
| Витікають | Оболь | |||
| Площа басейну | 264 км² | |||
| Країни басейну |
Білорусь, Росія | |||
| Інше | ||||
| Острови | 20 островів (0,67 км²) | |||
| Geonames | 619557 | |||
  Єзерище (озеро, Білорусь) (Білорусь) | ||||
 Єзерище (озеро, Білорусь) (Вітебська область) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Єзерище у Вікісховищі | ||||
Єзерище (біл. Езяры́шча) — озеро у Городоцькому районі Вітебської області на півночі Білорусі. Тринадцяте за площею водного дзеркала[1] озеро країни.
Водойма знаходиться в басейні річки Оболь (басейн Західної Двіни), розташоване на півночі Городоцького району, на кордоні із Росією, за 42 км на північ від міста Городок, біля селища Єзерище.
Приплив води в озеро йде по невеликих річках Дубівка, Агнеш, Тризубка та 8-ми струмках. Стік іде по річці Оболь, яка з лівого берега впадає у річку Західну Двіну.
Площа озера становить 15,4 км². Це сьоме за площею озер у Вітебській області та найбільше озеро у Городоцькому районі.[1] Довжина становить 8,87 км, максимальна ширина 3,2 км. Максимальна глибина — 11,5 м. Об'єм води в озері становить 66,95 млн м³. Площа водозбору доволі велика, як для озер Білорусі і становить 264 км².[2]
Улоговина озера витягнута з північного заходу на південний схід і має доволі складний тип. Її схили асиметричні: північні і північно-західні підносяться над озером до 25 м, складені моренними суглинками, обривисті, абразійні і служать як би природною загатою для водойми; решта схилів знижуються до 5 м і набувають пологого характеру. У східній частині покриті невеликим масивом лісу; решта — розорані або зайняті під пасовищами та сіножатями. Береги в основному повторюють контури схилів: північні і північно-західні — високі, обривисті, збігаються зі схилами. Пологі невисокі південні схили поступово переходять у низькі берега чи заплаву шириною від 5 до 50 м. Берегова лінія довжиною 32,8 км сильно порізана і утворює безліч заток, мисів, кіс. Рельєф підводної частини водойми ускладнений численними островами, має коритоподібну форму. У центрі вузька літораль, складена повсюдно піщано-гальковим матеріалом, змінюється крутим схилом субліторалі, який поступово переходить у ложе озера. На глибини від 0 до 2 м припадає 19 % площі водойми, від 4 до 6 м — 30 %. Площа максимальних глибин — 8-11 м займає невелику ділянку в центральній частині. Середня глибина озера — 4,4 м. На озері налічується 20 островів, загальною площею — 0,67 км². На одному із островів, за три км на схід від селища Єзерище, навпроти села Містечко, знаходився Єзерищенський замок.
Більше половини площі ложа зайнято кремнеземистим сапропелем; різновиди піщаних відкладень та піщаних мулів поширюються до глибини 4-6 м. Вони вистилають літоральну та субліторальній зону на західній стороні озера і майже повністю займають ложе у мілководній східній частині. Потужність відкладень — 6-8 м, максимальне значення — 9 м; об'єм відкладень сягає 86 млн м³, правда із порівняно низьким вмістом органічних речовин.[2]
Відкрита і порівняно неглибока улоговина розташована за напрямком, який збігається з напрямком переважаючих північно-західних вітрів. У безлідний період водна поверхня рідко залишається спокійною, а при посиленні вітру — утворюються великі хвилі, особливо біля східного берега. Значне перемішування води сприяє збагаченню її киснем, в тому числі і придонних шарів (до 50-70 % насичення), ліквідує температурне розшарування водної маси. У штильову погоду на найбільших глибинах і в придонному шарі відчувається деякий дефіцит кисню, а на глибині 6-7 м встановлюється зона значного температурного перепаду. Мінералізація води характеризується злегка зниженими показниками — 160 мг/л; активна реакція води коливається від лужної (рН 8,3) на поверхні до нейтральної (рН 7,6) біля дна. Високі окислення (26 мг/л) та «кольоровість» води (40°),[3] а також невелика прозорість (1,4 м) свідчать про значний розвиток органічного життя. Зимовий період характеризується відносно добрим газовим режимом водної маси: вміст кисню досягає 15 мг/л під льодом і до 7,4 на дні. Проте в районі максимальних глибин відчувається деякий його дефіцит. Таким чином, гідрохімічні показники дозволяють віднести озеро Єзерище до водойм евтрофного типу.[2]
Круті абразійні береги, штучний підйом рівня води в озері[4] наклали певний відбиток на вищу водну рослинність: вона дещо пригнічена. Вузька піщана літораль служить основним місцем розповсюдження напівзанурених макрофітів, серед яких домінують очерет та гліцерія. Ширина поясу надводних рослин — 10-15 м, зрідка до 50-60 м. Підводні види представлені ширше. Наприклад, повністю заросла водними рослинами родини рдесникових затока із якої витікає річка Оболь. В цілому площа заростання становить 10-12 % від усього ложа. На противагу макрофітам в озері широко представлені нижчі водорості, їх тут порядком 104 види. Масовий розвиток отримали синьо-зелені, зелені та діатомові водорості. За вагою у загальній біомасі домінують синьо-зелені водорості — 14,4 г/м³. Загальна біомаса фітопланктону становить 28,9 г/м³, що свідчить про високу продуктивності озера і значний вплив господарської діяльності.[2]
Водойма багата рибою. Тут водяться понад 25 видів риб, у тому числі судак, лящ, щука, окунь, плотва, вугор, верховодка, язь, плоскирка, краснопірка, минь, карась та ін. Здійснюється промисловий вилов риби. На островах і берегах озера гніздяться багато різноманітних водоплавних птахів, тут їх налічується більше 60-ти видів. Над озером проходить шлях міграцій перелітних птахів, які зупиняються тут для відпочинку та годування. Для охорони птахів в 1979 році був утворений орнітологічний заказник «Єзерищенський».[2]
- ↑ а б Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
- ↑ а б в г д Бєлорусский Посєйдон. Езярышча возера [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Кольоровість і каламутність води [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на Mediclab.com.ua.
- ↑ У 1959 році на річці Оболь, що витікає із озера, була побудована гідроелектростанція. Це призвело до підняття рівня води, а озеро стало функціонувати як водосховище.
- Белорусская ССР: Краткая энциклопедия в 5 т. / Ред. колл.: П. У. Бровка и др. — Мн.: Гл. ред. Белорус. Сов. Энциклопедии, 1979. — Т. 2. Природа. Экономика. Народное благосостояние. — 768 с. — 50 000 экз. (рос.)
- Республика Беларусь. Атлас охотника и рыболова: Витебская область / Редактор Г. Г. Науменко. — Мн. : РУП «Белкартография», 2010. — С. 14,15. — 10 000 прим. — ISBN 978-985-508-136-5. (рос.)
- Бєлорусский Посєйдон. Озеро Езярышча (біл.), (рос.)
- Озеро Езерище [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] на FishTour.by. Процитовано: 2013-08-14 (рос.)
- Наш край. Езерище [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Аркуш карти N-35-12 Езерище. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
- Аркуш карти N-36-1 Межа. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1983 р. Видання 1985 р. (рос.)
,%20Литва%20(ВИЛЬНЮС),%20Латви/N35-012%20%20%20ЕЗЕРИЩЕ%20%2084-87.jpg){kind=link}
,%20Украина,%20Белорусь)/N36-001%20%20%20МЕЖА%20%2083-85.jpg){kind=link}