Єлизавета Дрогойовська
Єлизавета Дрогойовська | |
---|---|
Народилася | невідомо |
Померла | після 1651 |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | українка |
Конфесія | кальвінізм |
Рід | Горностаї |
Батько | Самійло Горностай |
Мати | Теофілія Горайська |
Брати, сестри | Анна Лещинська і Михайло Горностай |
У шлюбі з | Анджей Дрогойовський Микола Абрамович |
Діти | 1 син |
Єлизавета Дрогойовська (*д/н — після 1651) — кальвіністська діячка Речі Посполитої. Остання представниця роду Горностаїв.
Походила з українського впливового шляхетського роду Горностаїв. Донька Самійла Горностая, підкоморія київського, та Теофілії Горайської. Про дату народження нічого невідомо, проте у 1618 року на час загибелі батька було дитиною. Отримала ім'я Гальшки, яку згодом змінила на Єлизавету. Залишалася під опікою матері та брата Михайла до середини 1620-х років. Вийшла заміж за представника українського роду Дрогойовських.
1637 році після смерті брата розділила володіння з сестрою Ганною, отримавши Козаровичі, Самуельпіль з навколишніми селами, двір у Києві і плац у Київському замку. У 1640 році чоловік Єлизавети викупив у Анни та Рафала Лещинських містечко Горностайпіль, села Старий і Новий Ліщин, Луку, Тулин. Того ж року після смерті чоловіка вийшла заміж за кальвініста Миколу Абрамовича, мстиславського воєводу.
Подружжя мешкало переважно у Тулині та Ворнянах (Литва). У 1640 році купили в Київському воєводстві Бородянку. Своїми маєтностями управляли або через урядників, або здавали в оренду. 1644 року зробила баніцію на старосту канівського Самійла Лаща про заволодіння добрами містечка Бородянка та Козаровичі з присілками — Загальці Великі і Малі, Довбня, Пенсійка, Олександрова Воля, Нова Гребля, які природним правом належали сину Єлизавети.
З 1647 року містечко Самуельпіль, села Козаровичі, Глібівка і Литвинівка перебували в заставному володінні у Костянтина Ободенського. Частина володінь постраждало під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Але Єлизавета зуміла зберегти значні статки й маєтності. 1650 року до Горностайполя, Козаровичів, Самуельполя і Бородянки було призначено урядником скарбника і поборцю Київського воєводства Данила Юрія Воронича.
У 1651 році склала заповіт, за яким усі маєтності переходили синові. Того ж року помер її другий чоловік. Єлизавета померла до середини 1650-х років.
1. Чоловік — Анджей Дрогойовський
діти:
- Самійло-Кшиштоф (д/н—1678)
2. Чоловік — Микола Абрамович, мстиславський воєвода
дітей не було
Гаврило | Єронім | Самійло | Михайло | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іван | Іван | Анна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роман Івашкович | Остафій Горностай | Єрмоген | Єлизавета | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Остафій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оникій | Фрідерик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / Pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego. — Warszawa, 1883. — T. III. — S. 129
- Boniecki A. Herbarz Polski. — T. VII. — Warszawa, 1904. — S. 341
- Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — Ф. І. — № 4104. —С.204
- Центральний державний історий архів України, м. Київ. — Ф. 11. — Оп. 1. — Спр. 13. — Арк. 368 зв., 430—430 зв.