Єронім (Химій)

Єронім (Химій)
Єпископ Нью-Вестмінстерський
5 вересня 1974 — 19 вересня 1992
Обрання:	27 червня 1974
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Наступник:	Северіян Якимишин
Альма-матер:	Папський Латеранський університет
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	12 березня 1919(1919-03-12) Радвей, Торгілд, Альберта, Канада
Смерть:	19 вересня 1992(1992-09-19) (73 роки) Ванкувер, Метро-Ванкувер, Британська Колумбія, Канада
Батько:	Євстахій
Мати:	Анна
Священство:	29 червня 1944
Єп. хіротонія:	5 вересня 1974

Єроні́м Іси́дор Химі́й (12 березня 1919, Радвей, Альберта, Канада — 19 вересня 1992, Ванкувер, Британська Колумбія, Канада, похований у Мондері) — єпископ, український греко-католицький церковний діяч, василіянин.

Життєпис

Батьки Євстахій і Анна (уроджена Ягній) Химії прибули до Канади з міста Борщів (тепер Тернопільська область). До Василіанського Чину вступив 19 березня 1934 року, ієрейські свячення отримав з рук єпископа Василя Ладики 29 червня 1944 року.

У 1944—1947 роках — сотрудник парафії св. Йосафата в Едмонтоні; 1947—1948 роки — сотрудник парафії Успіння Божої Матері та професор василіянських студентів у Ґрімзбі (Канада); 1949—1950 рр. — сотрудник у Мондері; 1950—1956 рр. — парох Пресвятої Трійці у Веґревілі (Альберта), де збудував першу муровану церкву; в 1956—1958 роках і 1961—1962 роках — вивчав канонічне право в Папському Латеранському університеті, здобувши в Римі у 1958 році — ліценціат, а у 1966 році — докторат з канонічного права; в 1958—1960 роках — парафіяльний сотрудник у Вінніпезі; 1960—1961 рр. — настоятель монастиря св. Йосафата в Оттаві й духівник новіціату Сестер Служебниць в Анкестері, Онтаріо.

1961—1963 рр. — генеральний секретар Василіянського Чину в Римі; 1963—1974 рр. — генеральний консультор, а в 1966—1974 роках — ректор Української Папської колегії св. Йосафата на Джаніколо в Римі.

27 червня 1974 року іменований папою Павлом VI Єпархом Нью-Вестмінстеру (Канада) для українців, а єпископські свячення отримав 5 вересня 1974 року з рук митрополита Максима Германюка, митрополита Амвросія Сенишина та єпископа Ніля Саварина. Від 1973 р. по 1983 р. — консультор Конгрегації для Східних Церков, а в 1978—1983 роках — консультор комісії для перегляду східного канонічного права, з 1985 р. — голова комісії синоду єпископів УГКЦ по підготовці партикулярного права. У 1968 році видав працю «Юридичний статус Верховного Архієпископа в сучасному східному канонічному праві» (лат. «De figura iuridica Archiepiscopi Maioris in Iure Canonico Orientali vigenti») Romae 1968, p. 222.

Джерела

• Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С.
• Василіянський Вісник. — ч. 20. — Рим 1992. — С. 58-59.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Посилання

• Bishop Jeronim Isidore Chimy, O.S.B.M.† [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)