Івашки (Полтавський район)
| село Івашки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Тер. громада | Полтавська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080370250011721 
|
| Облікова картка | Івашки |
| Основні дані | |
| Населення | 672 |
| Поштовий індекс | 38714 |
| Телефонний код | +380 532 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′23″ пн. ш. 34°24′41″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
156 м |
| Найближча залізнична станція | Івашки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 36 |
| Карта | |
  Івашки | |
 Івашки | |
| Мапа | |
| |
Іва́шки — село в Україні, у Полтавській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 672 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Супрунівська сільська рада.
Село Івашки знаходиться за 1,5 км від правого берега річки Полузір'я, примикає до села Супрунівка. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходять автошлях міжнародного значення М03 та залізниця, на якій розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Івашки.
- Молочно-товарна ферма.
Засноване у першій половини XVII століття[1]. За даними на 1859 рік у козацькому селі Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 1011 осіб (534 чоловічої статі та 577 — жіночої), налічувалось 162 дворових господарства, існувала православна церква[2].
За місцевою легендою, яку пам'ятають місцеві старожили, за давніх часів, очевидно козацьких, у селі жив козак, місцевий отаман Івашко, який опікувався обороною села, що ховалось у лісах, від нападів кочівників. Від нього село і одержало свою назву Івашки.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Полтавської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Полтавського району (1925—2020), село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 631 | 93.90% |
| російська | 37 | 5.50% |
| білоруська | 1 | 0.15% |
| румунська | 1 | 0.15% |
| болгарська | 1 | 0.15% |
| інші/не вказали | 1 | 0.15% |
| Усього | 672 | 100% |
- Белей Сергій Григорович (1977—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Погода в селі Івашки [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія утворення Супрунівської сільської ради. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 15 червня 2017. [Архівовано 2017-08-16 у Wayback Machine.]
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 396)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Байрацька • Баляснівська • Братешківська • Василівська • Васильцівська • Демидівська • Диканська • Єлизаветинська • Кам'янська • Мачухівська • Микільська • Первозванівська • Піщанська • Площанська • Полтавська • Решетилівська • Рунівщинська (Щербаківська) • Свинківська • Старосенжарівська • Супрунівська • Тахтаулівська • Чутівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Бакайський хутір • Балясне • Братешківські хутори • Демидівка • Диканька • Жуки • Івашки • Іскрівка • Ковалівка • Кочубеївка • Мильці • Піщане • Сторожове • Супрунівка • Рибці • Чутове | |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
