Перейти до вмісту

Балясне (Полтавський район)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Балясне
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Диканський
Тер. громада Диканська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53080050050052380 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Балясне 
Основні дані
Засноване 1782
Населення 966
Площа 4,921 км²
Густота населення 196,3 осіб/км²
Поштовий індекс 38512
Телефонний код +380 5351
Географічні дані
Географічні координати 49°49′16″ пн. ш. 34°20′19″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
147 м
Водойми р. Гараганка
Місцева влада
Адреса ради 38500, Україна, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Диканька, вул. Незалежності, буд. 66
Карта
Балясне. Карта розташування: Україна
Балясне
Балясне
Балясне. Карта розташування: Полтавська область
Балясне
Балясне
Мапа
Мапа

Баля́сне — село в Україні, у Диканській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 966 осіб. Орган місцевого самоврядування — Балясненська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Балясне знаходиться між селами Дейнеківка та Попівка (0,5 км). По селу протікає пересихаюча річечка Гараганка з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1721.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Седаківка (Балясне) Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 1272 особи (595 чоловічої статі та 677 — жіночої), налічувалось 204 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Баляснівської волості, мешкало 1541 особа, налічувалось 262 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки й 4 лавки, відбувались ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2245 осіб (1107 чоловічої статі та 1138 — жіночої), з яких 2184 — православної віри[3].

Село належало до маєтку князя В. С. Кочубея, що звався Піщано-Балясним. Налічував маєток 9 000 десятин землі. Керуючим у 1883—1896 роках був вчений, агроном Олександр Ізмаїльський.

За адміністративним поділом 7 березня 1923 волость увійшла до складу новоутворенного Піщанського району Полтавської округи.

13 березня 1925 року центр Піщанського району перенесено з села Піщаного до села Балясне, а район перейменовано на Баляснівський.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Диканської селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Диканського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1037 осіб, з яких 460 чоловіків та 577 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 970 осіб.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 96,48 %
російська 2,48 %
вірменська 0,83 %
інші 0,21 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Молочно-товарна ферма № 1.
  • Молочно-товарна ферма № 2.
  • ТОВ «Балясне».
  • Пилорама.
  • Столярний цех.
  • Зерновий тік.
  • Цех ремонту сільськогосподарської техніки.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Лікарня.
  • Музей.
  • Дитячий садок
  • Будинок культури
  • Бібліотека

Релігія

[ред. | ред. код]
  • Миколаївський храм.
  • Іконописна майстерня по відновленню та виготовленню іконостасів, нагороджена орденом Ярослава Мудрого. (На фото іконостас м. Лубни — виготовлений в іконописній майстерні с. Балясне (все повністю: ікони написані, різьблення вирізане, позолота, монтаж)).

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 388)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]