Івуарійсько-китайські відносини
Івуарійсько-китайські відносини | |
---|---|
Кот-д'Івуар |
Китай |
Івуарійсько-китайські відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Республікою Кот-д'Івуар та Китайською Народною Республікою. Дипломатичні відносини було встановлено 2 березня 1983 року[1]. Кот-д'Івуар має посольство в Пекіні[2], а КНР в Абіджані[3].
З 2000 по 2011 рік у різних ЗМІ було зазначено, що у Кот-д'Івуарі представлено близько 34 китайських проєктів офіційного фінансування розвитку[4]. Bank of China видав позику в 114 мільйонів доларів США під 2% річних на 20 років для фінансування проекту будівництва автомагістралі, що пов'язує Абіджан з Гран-Басам[5], крім того Китай списав борг на 18 мільйонів євро в 2007[6].
За словами Ксав'є Орегана, доктора філософії Французького інституту геополітики[7], з 1983 по 2013 рік в Кот-д'Івуарі було реалізовано близько 174 китайських проєктів офіційного фінансування розвитку[8]. Із них 112 проектів становлять суму приблизно 12 мільярдів євро. З цих 174 проєктів фінансування 112 проєктів коштують приблизно 12 мільярдів євро. Найдорожчий проект – міський центр Абіджану (8,9 млрд євро). Крім того, на інфраструктуру Кот-д'Івуару припадало 86% китайської державної допомоги. Більша частина китайської допомоги була надана під час політичної кризи в Кот-д'Івуарі між 2002 і 2010 роками. На період президентства Лорана Гбагбо припадає 69% допомоги[9].
В Абіджані налічується приблизно 2500 громадян Китаю, здебільшого вони займаються торгівлею, в комунні Абіджану Аджаме[en] та реставрацією, в комунні Кокоді[en]. Зокерма вони створили близько 100 компаній[10][11].
- ↑ Cote d'Ivoire. Китайський центр інформації в Інтернеті[en] (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Embassy of Ivory Coast in Chine [Посольство Кот-д'Івуару в Китаї] (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Chinese Embassy in Coted'lvoire [Китайське посольство в Кот-д'Івуарі]. Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки[en] (англ.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Austin Strange, Bradley C. Parks, Michael J. Tierney, Andreas Fuchs, Axel Dreher, and Vijaya Ramachandran. 2013. China’s Development Finance to Africa: A Media-Based Approach to Data Collection. CGD Working Paper 323. Washington DC: Center for Global Development. [1]
- ↑ Strange, Parks, Tierney, Fuchs, Dreher, and Ramachandran, China’s Development Finance to Africa: A Media-Based Approach to Data Collection. [2] [Архівовано 2013-07-08 у Archive.is]
- ↑ Strange, Parks, Tierney, Fuchs, Dreher, and Ramachandran, China’s Development Finance to Africa: A Media-Based Approach to Data Collection. [3] [Архівовано 2013-07-08 у Archive.is]
- ↑ La Chine en Afrique de l'Ouest [Китай у Західній Африці]. Chinafrique (фр.). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ Ореган, Ксав'є (2013). La Chine, d’un État honni à incontournable en Côte d’Ivoire [Китай: від ненависної держави до незамінної у Кот-д'Івуарі] (PDF) (фр.). Архів оригіналу (PDF) за 25 квітня 2019.
- ↑ Ореган, Ксав'є. Le double jeu géopolitique de la Chine en Côte d'Ivoire [Геополітична подвійна гра Китаю в Кот-д'Івуарі]. diploweb.com (фр.). Процитовано 23 квітня 2023.
- ↑ Ореган, Ксав'є (10 січня 2013). Représentations, «intégrations» et organisations : les enjeux des dynamiques migratoires chinoises à Abidjan (Côte d'Ivoire) [Представництва, "інтеграції" та організації: виклики динаміки китайської міграції в Абіджані (Кот-д'Івуар)]. Cairn.info[fr] (фр.).
- ↑ Ореган, Ксав'є (19 лютого 2012). Les « communautés » chinoises en Côte d’Ivoire : analyse comparative de l’hétérogénéité des acteurs, de leur intégration et des territoires en Afrique de l’Ouest [Китайські "громади" в Кот-д'Івуарі: порівняльний аналіз гетерогенності акторів, їхньої інтеграції та територій у Західній Африці] (фр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2013.