Перейти до вмісту

Ізраїльсько-івуарійські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізраїльсько-івуарійські відносини

Кот-д'Івуар
Кот-д'Івуар 		Ізраїль
Ізраїль

Ізраїльсько-івуарійські відносини — двосторонні відносини між Кот-д'Івуаром та Ізраїлем. Наразі обидві країни підтримують повноцінні дипломатичні відносини, Кот-д'Івуар має посольство в Рамат-Гані, а Ізраїль має посольство в Абіджані.

Історія

[ред. | ред. код]

Перші роки

[ред. | ред. код]

З 1960 року перший президент незалежного Кот-д'Івуару Фелікс Уфуе-Буаньї відкрито захоплювався Ізраїлем, його технологічним та економічним розвитком. Тому в 1962 році обидві країни підписали угоду про співпрацю та встановили дипломатичні відносини, а згодом обмінялися послами.

Розрив і відновлення відносин

[ред. | ред. код]

У 1973 році після Війни Судного дня під тиском арабських країн Кот-д'Івуар розірвав відносини з Ізраїлем, проте країни продовжили співпрацю в різних галузях таємно. У 1986 році відносини були відновлені з ініціативи Кот-д'Івуару, оскільки країна була зацікавлена у допомозі Ізраїлю[1][2]. Посольство було відкрито в Єрусалимі всупереч резолюції Радбезу ООН від 1980 року, проте пізніше перенесено до Тель-Авіва[3].

XXI століття

[ред. | ред. код]

Закриття посольства Ізраїлю в 2011 році

[ред. | ред. код]

У квітні 2011 року, після початку Другої Івуарійської громадянської війни, Ізраїль попросив Францію та Сполучені Штати про допомогу в захисті та евакуації ізраїльських дипломатів з посольства в Кот-д’Івуарі та 18 ізраїльських громадян, що перебували в Абіджані, у разі необхідності. Спочатку було вирішено не евакуювати посольство[4]. Однак після двох тижнів, протягом яких ізраїльські дипломати були зачинені в будівлі посольства, коли будівля японського посольства була захоплена місцевими солдатами, було вирішено евакуювати дипломатів. Бронетранспортери миротворчих сил ООН під сильним вогнем евакуювали представників із будівлі[5].

Подалі відносини

[ред. | ред. код]

У червні 2012 року президент Кот-д'Івуару Алассан Уаттара відвідав Ізраїль з офіційним візитом. Це був перший за останні 50 років візит івуарійського лідера до єврейської держави після того, як у 1962 році, перший президент країни Фелікс Уфуе-Буаньї відвідав Ізраїль. Уаттара зустрівся з головою ізраїльського уряду Біньяміна Нетаньяху, главою міністерства оборони Ехудом Бараком, а також з президентом Шимоном Пересом. Обговорювалися питання допомоги Ізраїлю африканській державі, питання івуарійських нелегальних іммігрантів в Ізраїлі та зміцнення зв'язків між двома країнами[6].

У липні 2015 року президент національної асамблеї Кот-д'Івуару Гійом Кіґбафорі Соро відвідав Ізраїль. Африканська делегація зміцнювала двосторонні зв'язки, а також домовлялася про допомогу у боротьбі з тероризмом, який на її території досі був досить рідкісним явищем[7].

У травні 2016 року Ізраїль відвідав міністр закордонних справ Кот-д'Івуару Альберт Тойкеуссе Мабрі. Він зустрівся з президентом Реувеном Рівліном та обговорив питання боротьби з тероризмом, а також голосування щодо надання Ізраїлю статусу держави-спостерігача в Африканському союзі. Міністр Мабрі також зустрівся з головою уряду Беньяміном Нетаньяху[8].

Економічні відносини

[ред. | ред. код]

Оборонний експорт

[ред. | ред. код]

Кот-д'Івуар є важливим цільовим ринком для ізраїльського оборонного експорту в Африці.

Під час першої громадянської війни в Кот-д'Івуарі ізраїльський торговець зброєю Моше Ротшильд постачав значну кількість зброї урядовим військам[9], коли Aeronautics надавала дрони[10]. У листопаді 2004 року французький телеканал «TF1» повідомив, що «ізраїльські найманці, що допомагали армії Кот-д'Івуару, активовували безпілотники, за допомогою яких була пошкоджена база французької армії в Кот-д'Івуарі». Газета «Le Monde» також повідомила, що група з 46 ізраїльських консультантів керувала центром прослуховування та розвідки армії Кот-д’Івуару[11].

У липні 2005 року спеціальна делегація ООН прибула до Ізраїлю для розслідування того, чи не порушують компанії та бізнесмени з Ізраїлю резолюцію Ради Безпеки ООН щодо ембарго на продаж зброї Кот-д'Івуару[12][13]. У квітні 2016 року в експертному звіті Ради Безпеки ООН стверджується, що ізраїльська компанія передала прилади нічного бачення в Кот-д'Івуар, порушуючи міжнародні санкції проти країни[14].

Іммігранти з Кот-д'Івуару в Ізраїлі

[ред. | ред. код]

На початку 2000-х років, внаслідок Першої громадянської війни в Кот-д'Івуарі, приблизно 1500 – 2000 біженців з Кот-д'Івуару прибули до Ізраїлю. Багато з них подали заяви на надання притулку, але до 2012 року було прийнято лише дві заяви з 1500[15]. Однак вони отримали груповий захист від депортації через громадянську війну. У травні 2011 року імміграційне управління оголосило, що після поліпшення політичної ситуації в Кот-д'Івуарі його громадяни повинні готуватися покинути Ізраїль. Перевірка Міністерства закордонних справ Ізраїлю з'ясувала, що небезпеки для громадян Кот-д'Івуару, які повертаються до країни, немає, а громадяни, які повертаються до неї з іноземних держав, живуть там безпечно, тому було прийнято рішення про зняття групового захисту[16]. У червні 2012 року окружний суд в Єрусалимі відхилив клопотання 132 іммігрантів з Кот-д'Івуару, які просили залишити без змін рішення про недепортацію назад в Кот-д'Івуар. Суддя Девід Мінц постановив, що позивачі не довели, що їхнім життям буде становити небезпека, якщо вони повернуться до своєї країни[17].

У лютому 2020 року Верховний суд Ізраїлю як прецедент вирішив, що Держава Ізраїль повинна надати статус біженців батькові та матері, які іммігрували з Кот-д’Івуару, та їхнім двом дочкам, які народилися в країні. На тлі страху батьків перед каліченням геніталій (процес, відомий як «Жіноче обрізання») двох дівчаток їхньою мусульманською родиною в Кот-д'Івуарі[18].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Фрідман, Томас Лорен (19 грудня 1985). Israel and Ivory Coast plan ties [Ізраїль та Кот-д'Івуар планують налагодити зв'язки]. The New York Times (Стаття) (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  2. ↑ Ivory Coast to Re-establish Diplomatic Relations with Israel [Кот-д'Івуар відновить дипломатичні відносини з Ізраїлем]. Єврейська телеграфна агенція[en] (англ.). 19 грудня 1985. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 11 березня 2022.
  3. ↑ Ivory Coast Relations with Israel [Відносини Кот-д'Івуару з Ізраїлем]. Country Data (англ.). листопад 1988. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 11 березня 2022.
  4. ↑ Равід, Барак (6 квітня 2011). חוף השנהב: עובדי שגרירות ישראל לא מצליחים לצאת מאזור הסכנה [Кот-д'Івуар: співробітники посольства Ізраїлю не можуть вибратися з небезпечної зони]. Га-Арец (івр.). Процитовано 15 квітня 2023.
  5. ↑ Равід, Барак (9 квітня 2011). דרמה בעת פינוי השגרירותa בחוף השנהב: אחד הנציגים נפצע [Трагедія під час евакуації посольства в Кот-д'Івуарі: постраждав один із дипломатів]. Га-Арец (івр.). Процитовано 15 квітня 2023.
  6. ↑ Рутенберг, Рое (17 червня 2012). Cote d’Ivoire leader visits Israel in shadow of deportations [Лідер Кот-д'Івуару відвідав Ізраїль на тлі депортацій]. +972 Magazine (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 11 березня 2022.
  7. ↑ Кешман, Ґрір Фей (29 липня 2015). Ivory Coast delegation visits Israel to discuss 'universal surge of terrorism' [Делегація Кот-д'Івуару відвідала Ізраїль, щоб обговорити 'всесвітній сплеск тероризму']. The Jerusalem Post (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
  8. ↑ Israeli president, Ivory Coast FM meet in J'lem, discuss fight against terror [Президент Ізраїлю і міністр закордонних справ Кот-д'Івуару зустрілися в Єрусалимі, обговорили боротьбу з тероризмом]. i24NEWS (англ.). 16 травня 2016. Процитовано 14 квітня 2023.
  9. ↑ Мелман, Йоссі (6 червня 2007). מלחמות הקקאו [Какао-війни]. Га-Арец (івр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  10. ↑ Мелман, Йоссі (30 квітня 2006). מזל"טים ישראליים בשמי אפריקה [Ізраїльські безпілотники в повітрі Африки]. Га-Арец (івр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  11. ↑ ישראלים סייעו בהפצצת [У бомбардуванні допомагали ізраїльтяни]. Га-Арец (івр.). 17 листопада 2004. Процитовано 21 квітня 2023.
  12. ↑ Мелман, Йоссі (28 липня 2005). חשד: ישראלים הפרו אמברגו הנשק על חוף השנהב [Підозра: ізраїльтяни порушили ембарго на поставки зброї в Кот-д'Івуар]. Га-Арец (івр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  13. ↑ Мелман, Йоссі (29 липня 2005). האם ישראל הפרה איסור מכירת נשק לחוף השנהב? [Чи порушив Ізраїль заборону на продаж зброї Кот-д’Івуару?]. Га-Арец (івр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  14. ↑ Коен, Ґілі (24 квітня 2016). חברה ישראלית העבירה אמצעי ראיית לילה לחוף השנהב, למרות הסנקציות הבינלאומיות [Ізраїльська компанія передала обладнання нічного бачення в Кот-д'Івуар, незважаючи на міжнародні санкції]. Га-Арец (івр.). Процитовано 21 квітня 2023.
  15. ↑ Лейкер, Майя; Вейлер-Полк, Дана (20 січня 2012). ישראל תגרש אלפיים אזרחי חוף השנהב בתוך עשרה ימים [Протягом десяти днів Ізраїль депортує дві тисячі громадян Кот-д'Івуару]. Га-Арец (івр.). Процитовано 15 квітня 2023.
  16. ↑ Вейлер-Полк, Дана (28 грудня 2011). המדינה שינתה עמדתה, אלפי נתיני חוף השנהב יאלצו לחזור למולדתם [Уряд змінив свою позицію, тисячі громадян Кот-д'Івуару будуть змушені повернутися на Батьківщину]. Га-Арец (івр.). Процитовано 15 квітня 2023.
  17. ↑ Гассон, Нір; Вейлер-Полк, Дана (24 червня 2012). נדחתה עתירת 132 מהגרים מחוף השנהב נגד גירושם [Петиція 132 іммігрантів з Кот-д'Івуару проти депортації була відхилена]. Га-Арец (івр.). Процитовано 14 квітня 2023.
  18. ↑ Нідм, Наомі (11 лютого 2020). "השחיתו את איבר מיני, לא רציתי שזה יקרה לבנותיי" [«Вони б завдали шкоди статтєвим органам, я не хочу, щоб це сталося з моїми доньками»]. Mekomit (івр.). Процитовано 14 квітня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ізраїльсько-івуарійські_відносини