Ігнасіо Пр'єто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігнасіо Пр'єто
Особисті дані
Народження 23 вересня 1943(1943-09-23) (81 рік)
  Сантьяго, Чилі
Громадянство  Чилі
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1967 Чилі «Універсідад Католіка»  ? (?)
1968–1971 Уругвай «Насьйональ»  ? (?)
1971–1976 Франція «Лілль» 149 (20)
1976–1977 Франція «Лаваль» 15 (1)
1977–1979 Чилі «Універсідад Католіка» 88 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1965–1977 Чилі Чилі 29 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1989 Чилі «Універсідад Католіка»
1991–1992 Мексика «Крус Асуль»
1992–1993 Чилі «Універсідад Католіка»
1994 Чилі «Коло-Коло»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігнасіо Пр'єто (ісп. Ignacio Prieto, нар. 23 вересня 1943, Сантьяго) — чилійський футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за «Насьйональ» та «Лілль», а також національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1962 року виступами за команду «Універсідад Католіка», в якій провів шість сезонів і виграв чемпіонат Чилі в 1966 році.

Протягом 1968—1971 років захищав кольори уругвайського клубу «Насьйональ», з яким він тричі поспіль вигравав чемпіонат Уругваю в 1969, 1970 і 1971 роках, а також здобув Кубок Лібертадорес 1971 (Пр'єто грав у перших двох фінальних матчах проти «Естудьянтеса» (Ла-Плата).

Того ж року чилієць перейшов до французького клубу «Лілль» і відіграв за команду з Лілля наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лілля», був основним гравцем захисту команди, вилетівши з нею 1972 року з вищого дивізіону, але 1974 року повернувшись назад.

Протягом сезону 1976/77 років захищав кольори іншого місцевого клубу «Лаваль», після чого повернувся до рідного клубу «Універсідад Католіка», відігравши за команду із Сантьяго ще 88 матчів в національному чемпіонаті і по завершенні сезону 1979 закінчив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

15 квітня 1965 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в матчі Кубка Пасіфіко зі збірною Перу (4:1), відігравши увесь матч.

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у всіх трьох матчах — проти Італії, КНДР та СРСР, але команда не подолала груповий етап. Також Ігнасіо був основним воротарем збірної і на чемпіонаті Південної Америки 1967 року в Уругваї, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Пр'єто відіграв у всіх семи матчах — проти Колумбії (двічі, забив один гол), Венесуели, Парагваю, Уругваю, Аргентини та Болівії.

Останній раз у складі національної збірної з'явився 6 березня 1977 року в матчі у кваліфікації до чемпіонату світу проти Перу (1:1) і загалом з 1965 по 1977 рік провів у національній збірній 29 матчів, забивши 3 голи[1].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1983 року, очоливши тренерський штаб клубу «Універсідад Католіка», де провів 6 років. Протягом цього періоду він виграв чемпіонат двічі в 1984 і 1987 роках і один раз Кубок Чилі в 1983 році.

1991 року став головним тренером мексиканської команди «Крус Асуль» і тренував команду з Мехіко один рік.

Згодом протягом 1992—1993 років очолював тренерський штаб клубу «Універсідад Католіка», з яким став фіналістом Кубка Лібертадорес 1993 року, а останнім місцем тренерської роботи став клуб «Коло-Коло», головним тренером команди якого Ігнасіо Пр'єто був протягом 1994 року. У складі «Коло-Коло» він виграв Кубок Чилі.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його старший брат, Андрес Прієто, також був футболістом і грав на чемпіонаті світу 1950 року[2].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Універсідад Католіка»: 1966
«Насьйональ»: 1969, 1970, 1971
«Насьйональ»: 1971

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Універсідад Католіка»: 1984, 1987
«Універсідад Католіка»: 1983
«Коло-Коло»: 1994

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IGNACIO PRIETO. www.solofutbol.cl. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 12 листопада 2020.
  2. Soccerama 01, pp3-32

Посилання

[ред. | ред. код]