Перейти до вмісту

Ігнатьєв Владислав В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Владислав Ігнатьєв
Особисті дані
Повне ім'я Владислав В'ячеславович Ігнатьєв
Народження 20 січня 1987(1987-01-20) (37 років)
  Брежнєв, СРСР
Зріст 181 см
Вага 73 кг
Громадянство  Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Рубін»
Номер 20
Юнацькі клуби
Росія «Нафтохімік» (Нижньокамськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2006 Росія «Нафтохімік» 39 (6)
2006–2009 Росія «КАМАЗ» 78 (9)
2009–2010 Росія «Крила Рад» (Самара) 25 (1)
2010–2012 Росія «Локомотив» (Москва) 36 (4)
2010–2011 →  Росія «Кубань» 13 (1)
2012–2013 Росія «Краснодар» 27 (1)
2013–2016 Росія «Кубань» 58 (13)
2016–2021 Росія «Локомотив» (Москва) 104 (6)
2021– Росія «Рубін» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2015–2019 Росія Росія 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 жовтня 2020.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ігнатьєв.

Владисла́в В'ячесла́вович Ігна́тьєв (рос. Владислав Вячеславович Игнатьев, нар. 20 січня 1987, Брежнєв) — російський футболіст, півзахисник клубу «Рубін».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]
У складі «Крил Рад»

Народився 20 січня 1987 року в місті Брежнєв, нині — Набережні Човни, Республіка Татарстан. Футболом почав займатися в 7 років за пропозицією друга, якого в підсумку з команди відрахували. На дитячому рівні грав практично на всіх позиціях, в тому числі і центрального захисника, проте найбільше Владиславу подобалася позиція нападника[1].

Вихованець футбольної школи клубу «Нафтохімік» (Нижньокамськ). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2004 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 39 матчах чемпіонату, вилетівши з командою з другого до третього за рівнем дивізіону Росії.

У 2006—2008 роках грав у другому за рівнем дивізіоні в «КАМАЗі» з рідного міста Набережні Челни, а на початку 2009 року перейшов у самарські «Крила Рад». 10 квітня в 4-му турі Прем'єр-ліги Росії провів перший матч у вищому російському дивізіоні, вийшовши на заміну у другому таймі в матчі проти «Хімок»[2]. У цій грі Ігнатьєв зробив гольову передачу на Тимофія Калачова, з якою був забитий третій гол. Гра, що проходила на домашньому стадіоні, закінчилася перемогою «Крил» — 3:0.

Провівши рік в Самарі, Ігнатьєв відмовився залишатися в «Крилах Рад», незважаючи на пропозицію продовжити співробітництво на покращених умовах, оскільки довго не отримував зарплату і хотів грати у більш стабільній команді[3]. У грудні Ігнатьєв вирішив домогтися розірвання контракту з «Крилами Рад». 14 грудня Палата з вирішення суперечок РФС задовольнила його заяву і дозволила перехід футболіста в будь-який інший клуб[4].

«Локомотив»

[ред. | ред. код]

25 грудня того ж року Ігнатьєв підписав п'ятирічний контракт з московським «Локомотивом», керівництво якого вже протягом року придивлялося до нього[5]. До цього, крім «залізничників», на гравця претендували «Зеніт», «Рубін» та «Москва». Півзахисник був дуже радий опинитися в «Локомотиві», сказавши в інтерв'ю, що мріяв грати за цю команду з дитинства і навіть відхилив більш економічно вигідну пропозицію «Зеніту», не виключивши, однак, що міг би перейти в ЦСКА до Леоніда Слуцького, якщо б був запрошений армійцями[3]. У новій команді взяв ігровий номер «18», пояснивши вибір наступним чином: «Коли ми обговорювали це питання з друзями, то вирішили так: 1 — це означає перший, а вісімка — символ нескінченності. Виходить завжди перший».

Ігнатьєв у складі «Кубані»

Ігнатьєв вважав, що виступатиме за «Локомотив» як фланговий півзахисник, і розраховував потрапити в збірну Росії, визнаючи, втім, що йому необхідно прогресувати[3].

Оренда до «Кубані»

[ред. | ред. код]

Втім пропустивши початок сезону через травму, Ігнатьєв так і не зміг пробитися до основного складу «Локомотива», виступаючи за молодіжний. Така ситуація, за словами гравця, «пригнічувала» його, і 28 серпня 2010 року офіційний сайт «Локомотива» повідомив, що Владислав на правах оренди з правом викупу до кінця сезону перейшов в «Кубань»[6]. В інтерв'ю «Спорт-Експресу» Владислав підкреслив, що ставлення головного тренера «Локомотива» Юрія Сьоміна йому «лестило», але він вдячний президенту «Локомотива» Ользі Смородській, яка «зуміла зрозуміти» і вирішила відпустити його в Краснодар. Гравець сказав, що більше не міг сидіти в запасі «Локомотива» і в результаті пішов на значне зниження зарплати заради можливості знову виходити на поле. На Кубані ж йому «подобається все — клімат, команда, головний тренер, ставлення до футболу жителів краю». Зі свого боку, Сьомін публічно висловив невдоволення відходом Владислава, сказавши, що розраховував на нього і дізнався про його уход вже 29 серпня[7][8].

Отримавши номер 87, дебютував у складі «Кубані» 3 вересня в виїзному матчі 28-го туру другого за рівнем дивізіону країни проти одного зі своїх колишніх клубів — «КАМАЗу». «Кубань» виграла — 2:1. Зустріч примітна тим, що переможний гол у ній забив воротар «Кубані» Олександр Будаков[9]. У третьому матчі за «Кубань», коли вона приймала на своєму полі «Урал», Ігнатьєв вийшов на заміну на 80-й хвилині і за час, що залишився, встиг віддати свою першу гольову передачу у складі краснодарського клубу — на нападника Сергія Давидова, який забив другий і третій голи «Кубані» в цьому матчі. У підсумку «Кубань» перемогла — 3:0[10].

14 жовтня на першій доданій хвилині першого тайму матчу 35-го туру першості проти клубу «Краснодар» Ігнатьєв забив свій перший гол за «Кубань»[11]. Цей м'яч у підсумку став єдиним у грі і, тим самим, приніс «Кубані» перемогу в дербі. Сам Ігнатьєв присвятив цей гол рідним і близьким, а також людям, які допомогли відбутися його переходу в клуб[1]. Після гри він зізнався, що в його житті до цієї зустрічі не було матчів такого напруження, і він докладе всі зусилля, щоб грати ще краще, оскільки йому є кому і що доводити[12]. За результатами опитування уболівальників «Кубані» Ігнатьєв був визнаний найкращим гравцем команди в жовтні[13]. Всього в тому сезоні провів за клуб 13 матчів, забив один гол і став разом з командою переможцем Першого дивізіону. 6 грудня з'явилося повідомлення про те, що Ігнатьєв покинув клуб через завершення терміну оренди, однак керівництво команди веде непрості переговори про продовження трудових відносин[14]. При цьому 9 грудня в заяві прес-служби «Локомотива» було оголошено, що керівництвом клубу прийнято рішення відмовити «Кубані» викуп трансферу Владислава Ігнатьєва[15].

Повернення в «Локомотив»

[ред. | ред. код]

Після повернення з оренди Ігнатьєв почав підготовку до нового сезону у складі «Локомотива»[15]. Після старту першості забив три м'ячі, по одному у ворота «Ростова», «Краснодара» і «Томі». Ще один м'яч забив у Кубку Росії, вразивши ворота «Єнісея». Після матчу проти ЦСКА, що відбувся 6 листопада, змушений був протягом кількох днів відновлюватися через отриманий струс головного мозку та гематому вушної раковини[16]. Після відновлення знову став стабільним гравцем основи. Загалом провів за сезон 36 матчів у чемпіонаті, забивши 4 голи.

Владислав Ігнатьєв у «Локомотиві». 2018 рік.

«Краснодар» та «Кубань»

[ред. | ред. код]

29 травня 2012 року перейшов у футбольний клуб «Краснодар», де теж провів лише один сезон і 28 травня 2013 року було повідомлено, що досягнута домовленість про перехід Ігнатьєва в «Кубань», за яку він вже виступав раніше на правах оренди[17]. У новій команді теж був основним гравцем, але у грудні 2015 року розірвав контракт через борги по зарплаті[18].

Третій прихід у «Локомотив»

[ред. | ред. код]

10 лютого 2016 року знову став гравцем «Локомотива»[19]. З командою у 2017 році виграв Кубок Росії, а у наступному сезоні став чемпіоном країни.

«Рубін»

[ред. | ред. код]

30 червня 2021 року перейшов до казанського «Рубіна», підписавши контракт на один рік[20].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

14 листопада 2015 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Росії в товариському матчі проти збірної Португалії, замінивши на 77 хвилині Павла Мамаєва[21].

11 травня 2018 року він був включений до розширеного складу збірної на домашній чемпіонат світу 2018 року[22], втім не був включений у фінальну заявку на турнір[23].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2004 Росія «Нафтохімік» (Нижньокамськ) 1Д (ІІ) 4 0 КР 0 0 - - - - 4 0
2005 2Д (ІІІ) 35 6 КР 1 0 - - - - 36 6
Усього за «Нафтохімік» (Нижньокамськ) 39 6 1 0 - - - - 40 6
2006 Росія «КАМАЗ» 1Д (ІІ) 15 3 КР 0 0 - - - - 15 3
2007 1Д (ІІ) 30 1 КР 2 0 - - - - 32 1
2008 1Д (ІІ) 33 5 КР 2 1 - - - - 35 6
Усього за «КАМАЗ» 78 9 4 1 - - - - 82 10
2009 Росія «Крила Рад» (Самара) ПЛ 25 1 КР 1 0 ЛЄ 2 0 - - 28 1
2010 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 0 0 КР 0 0 - - - - 0 0
2010 Росія «Кубань» 1Д (ІІ) 13 1 КР 0 0 - - - - 13 1
2011–12 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 36 4 КР 3 1 ЛЄ 8 2 - - 47 7
2012–13 Росія «Краснодар» ПЛ 27 1 КР 1 0 - - - - 28 1
2013–14 Росія «Кубань» ПЛ 14 2 КР 0 0 ЛЄ 4 1 - - 18 3
2014–15 ПЛ 27 4 КР 5 1 - - - - 32 5
2015–16 ПЛ 17 7 КР 0 0 - - - - 17 7
Усього за «Кубань» 71 14 5 1 - - - - 76 15
2015–16 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 7 1 КР 0 0 - - - - 7 1
2016–17 ПЛ 17 2 КР 3 0 - - - - 20 2
2017–18 ПЛ 16 0 КР 0 0 ЛЄ 7 0 СР 1 0 24 0
Усього за кар'єру 316 38 18 3 21 3 1 0 356 45

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Росія Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-11-2015 Краснодар Росія Росія 1 – 0 Португалія Португалія товариський матч - Вийшов на заміну на 77-ій хвилині 77'
16-11-2015 Ростов-на-Дону Росія Росія 1 – 3 Хорватія Хорватія товариський матч - Вийшов на заміну на 65-ій хвилині 65'
14-11-2017 Санкт-Петербург Росія Росія 3 – 3 Іспанія Іспанія товариський матч - Вийшов на заміну на 87-ій хвилині 87'
20-11-2018 Стокгольм Швеція Швеція 2 – 0 Росія Росія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -
Усього Матчів 4 Голів 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Локомотив» (Москва): 2017-18
«Локомотив» (Москва): 2016-17, 2018-19, 2020-21
«Локомотив» (Москва): 2019

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У сім'ї Владислава Ігнатьєва займався спортом батько, який брав участь в лижних перегонах на аматорському рівні. Владислав з дитинства вболіває за «Манчестер Юнайтед» і за рідний «КАМАЗ», крім того, цікавиться хокеєм, переживаючи за «Ак Барс» та «Вашингтон Кепіталз». Вільний час воліє проводити за переглядом кіно, грою в боулінг. З музики слухає R'n'b. Своїм кумиром у футболі вважає Андрія Тихонова[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Владислав Ігнатьєв: «Хочу побачити аншлаг на стадіоні „Кубань“». Офіційний сайт ФК «Кубань» (8 листопада 2010). Перевірено 9 листопада 2010. Архівовано з першоджерела 29 березня 2012.
  2. ↑ Game report on RFPL. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 10 грудня 2018.
  3. ↑ а б в Григорій Телингатор. (26 грудня 2009). Владислав Ігнатьєв: «...І тут ми перезирнулися з Торбинским». Спорт-Експрес. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011.
  4. ↑ «Крильям Совєтов» заборонено реєструвати нових футболістів. Чемпіонат.ру. 14 грудня 2009. Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 28 грудня 2009. [Архівовано 2009-12-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Владислав Ігнатьєв став гравцем «Локомотива». Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 10 грудня 2018.
  6. ↑ Павло Новіков. (28 серпня 2010). Владислав Ігнатьєв відданий в оренду «Кубані». Офіційний сайт московського«Локомотива». Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 2010-8-28.
  7. ↑ Андрій Анфіногентов. (15 вересня 2010). Владислав Ігнатьєв: «Моя відрядження в Краснодар — рішення Смородської». Спорт-Експрес. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011.
  8. ↑ Дмитро Симонов. (30 серпня 2010). Лучано Спаллетті: «Стартовий склад вибираю не я, а гравці». Спорт-Експрес. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011.
  9. ↑ Статистика матчу «КАМАЗ» — «Кубань». championat.ru. 3 вересня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 2010-9-3.
  10. ↑ Артур Каратай. (15 вересня 2010). Кубанці покінчили з недоброю традицією. Спорт-Експрес. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011.
  11. ↑ Статистика матчу «Краснодар» — «Кубань». championat.ru. 14 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 15 жовтня 2010.
  12. ↑ Владислав Ігнатьєв: «Мені є що доводити». Офіційний сайт ФК«Кубань». 15 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 15 жовтня 2010. [Архівовано 2010-10-16 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Кращим у жовтні став Ігнатьєв. Офіційний сайт ФК «Кубань». 1 листопада 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 2010-11-2.
  14. ↑ У складі «Кубані» відбулися зміни. Офіційний сайт ФК«Кубань». 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 2010-12-7. [Архівовано 2012-11-25 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б Заяву прес-служби ФК «Локомотив». Офіційний сайт ФК«Локомотив». 9 грудня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 10 грудня 2010.
  16. ↑ Андрій Лялин. (7 листопада 2011). Лазарет команди поповнився трьома гравцями. прес-служба ФК «Локомотив». Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2011. [Архівовано 2011-11-10 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Ігнатьєв поповнить «Кубань». Офіційний сайт ФК «Кубань». 28 травня 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 2013-5-28.
  18. ↑ Профсоюз: футболист Владислав Игнатьев расторг контракт с "Кубанью" (рос.). tass.ru. 14 січня 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  19. ↑ Ігнатьєв повернувся в «Локомотив». Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  20. ↑ Игнатьев, Кверквелия, Эдер и Коченков покидают «Локомотив» | ФК Локомотив. www.fclm.ru. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  21. ↑ rПолузащитник Игнатьев дебютировал за сборную РФ по футболу в матче с португальцами (Russian) . R-Sport. 14 листопада 2015. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  22. ↑ Расширенный состав для подготовки к Чемпионату мира (Russian) . Russian Football Union. 11 травня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  23. ↑ Заявка сборной России на Чемпионат мира FIFA 2018 (Russian) . Russian Football Union. 3 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнатьєв_Владислав_В%27ячеславович&oldid=44047077