Ігнацій Мосцицький

	Ігнацій Мосцицький; пол. Ignacy Mościcki
	Ігнацій Мосцицький
Прапор	3-й Президент Польщі
4 червня 1926 — 30 вересня 1939
Попередник:	Станіслав Войцеховський
Наступник:	Владислав Рачкевич, як Президент Польщі у вигнанні; Болеслав Берут, як Президент ПНР
Народження:	1 грудня 1867; Межаново, Плоцька губернія, Царство Польське
Смерть:	2 жовтня 1946 (78 років); Версуа, кантон Женева,; Швейцарія
Поховання:	катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Національність:	поляк
Країна:	Польська Республіка
Релігія:	католицтво
Освіта:	Ризький технічний університет і Ризьке політехнічне училище
Партія:	Proletariat[d] і Національно-державний союзd
Рід:	Q63532181?
Шлюб:	Michalina Mościckad
Автограф:
	Медіафайли у Вікісховищі

Див. також: Генрик Станіслав Мосцицький^[pl]

Ігнацій Мосцицький (пол. Ignacy Mościcki Польська вимова: [iɡˈnatsɨ mɔɕˈtɕitskʲi], 1 грудня 1867, с. Межаново — 2 жовтня 1946, Версуа) — польський політик і державний діяч, хімік, президент Польщі у 1926—1939, ректор Львівської політехніки, видав розпорядження про створення концтабору в Березі-Картузькій.

Біографія

Народився в селі Межаново біля Цеханува у сім'ї учасника Січневого повстання 1863 року. Закінчив школу в Плоцьку, гімназію у Варшаві (1886) та розпочав навчання на хімічному відділі Ризької політехніки. Деякий час навчався в Технічному коледжі (Лондон), тут встановив контакти з польськими соціалістами. З 1897 року асистент на кафедрі фізики університету Фрайбурґу (Швейцарія). У 1901 році очолив фірму, яка почала продукувати азотну кислоту методами, опрацьованими ним. За розробленими ним принципами були вибудовані електричні печі для виробництва азотної кислоти. У 1915—1925 роках керував кафедрою технології великого неорганічного промислу та технічної електрохімії. Автор близько 70 публікацій, 40 патентів у різних країнах світу.

1916 року організував у Львові Інститут наукових і технічних досліджень «Метан». Запроєктував оригінальний метод переробки нафти. Від 1922 року — професор кафедри фізичної хімії і електротехніки Львівської політехніки. Був ректором у 1925—1926 навчальних роках.

Визнання

У 1926 роках став почесним професором Львівської політехніки. Почесні докторати надали Познанський, Паризький, Варшавський (двічі) університети, Гірнича академія у Кракові, Львівська політехніка. 24 лютого 1913 року прийнятий до Політехнічного товариства у Львові.^[2] 1930 року став його почесним членом.^[3] 2 травня 1924 року відзначений Командорським хрестом із зіркою Ордену Відродження Польщі.^[4]

Політична діяльність

З 1892 р. учасник Закордонного союзу польських соціалістів. Після травневого перевороту 1926 року за рекомендацією Юзефа Пілсудського був обраний президентом Польщі; виконував обов'язки з 4 червня 1926 року.

17 червня 1934 року видав розпорядження про створення концтабору в Березі-Картузькій. Показовим було те, що вплинути на рішення про пацифікацію не міг (злослива тогочасна приказка твердила: «тільки й значить, що Ігнацій»).

Після окупації Польщі радянськими та німецькими військами у вересні 1939 року втік через так званий «румунський плацдарм» у Румунію, де був інтернований, передав пост президента Владиславу Рачкевичу, як того вимагала Франція. В грудні 1939 році переїхав із сім'єю до Швейцарії, де провів роки Другої світової війни.

Урна із прахом була перенесена у 1993 році до катедральної базиліки святого Яна Варшави.

Примітки

↑ https://commons.wikimedia.org/wiki/File:FormerGraveIgancyMockicki-CimetiereDeVersoix_RomanDeckert03102024-01.jpg
↑ Sprawy towarzystw // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 12. — S. 139.(пол.)
↑ Wręczenie dyplomu Honorowego Członka Polskiego Towarzystwa Politechnicznego Panu Prezydentowi Rzeczypospolitej // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 4. — S. 71—72. (пол.)
↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 16. (пол.)

Посилання

Мосціцький — ректор політехніки [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
Список Президентів Польщі [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.]

[[https://commons.wikimedia.org/wiki/File:FormerGraveIgancyMockicki-CimetiereDeVersoix_RomanDeckert03102024-01.jpg_https://commons.wikimedia.org/wiki/File:FormerGraveIgancyMockicki-CimetiereDeVersoix_RomanDeckert03102024-01.jpg]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://commons.wikimedia.org/wiki/File:FormerGraveIgancyMockicki-CimetiereDeVersoix_RomanDeckert03102024-01.jpg

[2] Sprawy towarzystw // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 12. — S. 139.(пол.)

[3] Wręczenie dyplomu Honorowego Członka Polskiego Towarzystwa Politechnicznego Panu Prezydentowi Rzeczypospolitej // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 4. — S. 71—72. (пол.)

[4] Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 16. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Інститут Гердера
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · Родовід · Roglo · Sejm-Wielki.pl · WikiTree
Література та бібліографія	Open Library · Архів преси XX століття
Тематичні сайти	SNAC · Дипломатичні документи Швейцарії · Quora
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · Munzinger IBA · SNAC
Нормативний контроль	BNF: 12457451v · FAST: 340065 · Freebase: /m/02zry9 · GND: 119251736 · ISNI: 0000000110345975 · LCCN: n94050839 · LIH: LNB:cJx;=B1 · LNB: 000161641 · MAK: 9810592041605606 · NCF: ncf10686486 · NKC: js2014806978 · NLP: a0000001181301 · NUKAT: n94205014 · RERO: 02-A006438851 · SKMASNL: vtls010490025 · SNK: 156620 · SUDOC: 033958750 · VIAF: 107077

п о р Глави Польської держави (з 1918)
II Річ Посполита	Юзеф Пілсудський (1918—1922) • Габрієль Нарутович (1922) • Мацей Ратай (1922; в.о.) • Станіслав Войцеховський (1922—1926) • Мацей Ратай (1926; в.о.) • Ігнацій Мосцицький (1926—1939)
Уряд Польщі у вигнанні	Болеслав Венява-Длугошовський (1939) • Владислав Рачкевич (1939—1947) • Август Залеський (1947—1972) • Станіслав Островський (1972—1979) • Едвард Бернард Рачинський (1979—1986) • Казимєж Саббат (1986—1989) • Ришард Качоровський (1989—1990)
Польська Народна Республіка	Болеслав Берут (1944—1952) • Александр Завадський (1952—1964) • Едвард Охаб (1964—1968) • Мар'ян Спихальський (1968—1970) • Юзеф Циранкевич (1970—1972) • Генрик Яблонський (1972—1985) • Войцех Ярузельський (1985—1989)
III Річ Посполита	Войцех Ярузельський (1989—1990) • Лех Валенса (1990—1995) • Александр Квасневський (1995—2005) • Лех Качинський (2005—2010) • Броніслав Коморовський (2010; в.о.) • Богдан Борусевич (2010; в.о.) • Ґжеґож Схетина (2010; в.о.) • Броніслав Коморовський (2010—2015) • Анджей Дуда (2015-)