Перейти до вмісту

Ігровець

Координати: 48°35′53″ пн. ш. 24°6′7.7″ сх. д. / 48.59806° пн. ш. 24.102139° сх. д. / 48.59806; 24.102139
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ігровець
Ігровець (вигляд зі схилів гори Висока)
Ігровець (вигляд зі схилів гори Висока)
Ігровець (вигляд зі схилів гори Висока)

48°35′53″ пн. ш. 24°6′7.7″ сх. д. / 48.59806° пн. ш. 24.102139° сх. д. / 48.59806; 24.102139
Країна  Україна
Регіон Івано-Франківська область
Розташування на межі Калуського та Івано-Франківського районів Івано-Франківської області
Система Матахів, Ґорґани, Карпати
Тип гора
Висота 1804 м
Маршрут із сіл Стара Гута (Івано-Франківський район) або Осмолода (Калуський район)
Ігровець. Карта розташування: Україна
Ігровець
Ігровець
Ігровець (Україна)
Мапа
CMNS: Ігровець у Вікісховищі
Вигляд на г. Ігровець з вершини г. Сивуля

Ігрове́ць — гора в Українських Карпатах, у гірському хребті Матахів в масиві Ґорґани. Висота 1804,3 м.[1] Третя за висотою вершина в Ґорґанах. Найцікавішим на цій горі є те, що її вершина, на відміну від інших гір Ґорґан, практично плоска. Класичний маршрут пролягає з села Стара Гута, також можна піднятися зі села Осмолоди.[2]

Географія

[ред. | ред. код]

Вершина лежить на хребті за назвою Ігровище, який вигнутий півмісяцем зі сходу на північний схід. Ігровець розташований посередині цього півмісяця і є найвищою точкою хребта. Західні та північно-східні схили гори дуже круті, важкопрохідні, вкриті кам'яними осипищами. На північ розташована сусідня вершина Висока (1803 м) на схід — нечітко виражена вершина за назвою Ріг (1475 м). Трохи далі, на південному сході, лежить хребет Сивуля з вершинами Сивуля Велика (1836 м) і Сивуля Мала (1818 м).

На північно-східних схилах гори на висоті 1608 м над рівнем моря бере початок потік Кузьменець-Великий.

Панорама

[ред. | ред. код]
Панорама з гори Ігровець в північно-східному нампрямку (на село Гута).

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Мої Карпати. Архів оригіналу за 24 серпня 2012. Процитовано 17 лютого 2011.
  2. Дримба. Маршрути Карпат. Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 17 лютого 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]