Координати: 48°09′37″ пн. ш. 24°30′00″ сх. д. / 48.160277777778° пн. ш. 24.5° сх. д. / 48.160277777778; 24.5

Говерла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Говерла» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Говерла
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)
Говерла (вересень 2015)
48°09′37″ пн. ш. 24°30′00″ сх. д. / 48.160277777778° пн. ш. 24.5° сх. д. / 48.160277777778; 24.5
Країна Україна Україна
Регіон Івано-Франківська область
Закарпатська область
Система Чорногора, Українські Карпати, Карпати
Тип гора
Висота 2061 м[1]
Висота відносна 721 м ↓ (1340 м)[1]
Ізоляція 62,84 км → П'єтрос (2303 м)[1]
Список
Маршрут із смт Ворохти, Лазещина
Говерла. Карта розташування: Україна
Говерла
Говерла
Говерла (Україна)
Мапа
CMNS: Говерла у Вікісховищі

Гове́рла (пол. Howerla, рум. Hovârla, угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, її висота становить 2 061 м над рівнем моря. Розташована в гірському масиві Чорногора на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області, за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Походження назви гори суперечливе[2]. Українські мовознавці переважно стверджують, що топонім «Говерла» походить із рум. howârla, що означає «важкопрохідне підняття»[2][3][4]. Деякі джерела виводять назву гори від угор. hóvár — «сніговий замок»[5], але набагато ймовірнішою є думка, що угорське найменування — це модифікація української назви[6]. Угорські джерела на межі XIX–XX ст. згадують гору під іменем Hoverla[7], водночас в «Етимологічному словнику географічних назв» не наведено назви Hóvár[6]. Угорське походження малоймовірне й через те, що, за сучасними даними, на горі ніколи не було замку, а модифікація Hoverla — Hóvár не має задовільного лінгвістичного пояснення[6]. Найімовірніше, назва Hóvár з'явилася близько 1940 року одночасно з мадяризацією деяких інших топонімів Закарпаття та Мармарощини[6].

Географія

[ред. | ред. код]

Гора має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника (Закарпаття) і Карпатського національного природного парку (Івано-Франківська область).

Схили гори вкриті буковими та смерековими лісами. На висоті 1 500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Через популярність серед туристів має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[8]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[9]. На переконання фахівців Карпатського національного природного парку, без шкоди для екології на Говерлу може сходити не більше 300 осіб на день[9][10].

Краєвиди з Говерли
Вид з Говерли на улоговину між Говерлою та горою Брескул (передній план) та Чорногріський масив (задній план)

Туризм

[ред. | ред. код]

Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий 1880 року. Взимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

У кінці березня щорічно, починаючи з 1964 року, відбувається «Говерляна» — традиційний масовий похід-сходження на г. Говерлу, який присвячується відкриттю спортивного літнього сезону на Львівщині й пам'яті загиблих товаришів-альпіністів і туристів. Сходження здійснюється за маршрутом: зі сторони селища Ворохта Івано-Франківської області ущелиною річки Прут — через Карпатський національний природний парк та урочище «Заросляк». Організатори походу — Управління фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації, Федерація спортивного туризму України, Львівська обласна федерація спортивного туризму за активної участі Львівського туристично-альпіністського центру «Скеля»[11].

Туристичні стежки

[ред. | ред. код]
  •  — по червоному маркеру з гори Брескул. Приблизний час ходьби по маршруту: 1 год, ↓ 1 год.
  •  — по синьому маркеру з бази «Заросляк», до якої добираються з села Ворохта. Приблизний час ходьби по маршруту: 3 год, ↓ 2 год.
  •  — по зеленому маркеру з бази «Заросляк» через полонину Козьмеска та гору Мала Говерла. Приблизний час ходьби по маршруту: 3 год, ↓ 2 год.
  •  — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі  — по зеленому маркеру, далі  — по жовтому маркеру до полонини Козьмеска, далі  — по зеленому маркеру через гору Мала Говерла. Приблизний час ходьби по маршруту: 7 год, ↓ 6 год.
  •  — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі  — по жовтому маркеру через полонину Ґропа. Приблизний час ходьби по маршруту: 6,45 год, ↓ 5,45 год.
  •  — по червоному маркеру з гори Петрос через полонину Головчеська, полонину Скопеска та притулок «Високогір'я Карпат». Приблизний час ходьби по маршруту: 4 год, ↓ 4 год.

Інформаційно-туристичний центр «Високогір'я Карпат» — перший об'єкт інфраструктури у високогірній частині Чорногірського хребта[12], відкритий у Карпатському біосферному заповіднику 7 липня 2011 року[13]. Тематичне спрямування експозиції — екосистеми високогір'я та традиційне господарювання Закарпатської Гуцульщини[12]. На базі центру облаштований рекреаційний притулок на 29 місць[12].

Інциденти

[ред. | ред. код]

У 1958 році групу з 12 туристів засипала лавина у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст[14].

У 1960 році трапився нещасний випадок, пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку[15].

Зафіксовані неодноразові випадки, коли під час сходження на Говерлу, туристи гинуть в результаті влучання в них блискавки, а саме:

  • 16 липня 2005 року, під час традиційного сходження на Говерлу з нагоди 15 річниці прийняття декларації про державний суверенітет України, смертельне ураження блискавкою отримала одна особа[16];
  • 11 серпня 2013 року, близько 16:00, під час спуску, біля підніжжя Говерли (зі сторони села Богдан) блискавка вдарила у 12-річного хлопчика, який входив до складу туристичної групи, в результаті удару блискавки хлопець загинув[17];
  • 6 липня 2023 року, близько 15:00, при сходженні на гору Говерла по синьому маркеру, двоє людей загинули від влучання блискавки, з-поміж них — дівчинка віком 11 років[18][19].

Військова історія

[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни територію Говерли контролював підрозділ УПА-Захід Воєнна округа ВО-4 «Говерла» (Івано-Франківська область, Північна Буковина), до складу якої входило 8 тис. повстанців влітку 1944 року та 5 тис. повстанців влітку 1945 р.

Політичні акції

[ред. | ред. код]

1989 року на день народження Тараса Шевченка ентузіасти піднялися на Говерлу. Випущений бронзовий знак із засніженими вершинами Говерли і портретом молодого національного героя[джерело?].

Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 збірною командою українських альпіністів і гірських туристів (Київ, Донбас, Закарпаття та Прикарпаття, Поділля, Буковина, Таврія)

З 1990 року 16 липня, у день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно піднімають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З 16 липня 1990 року на честь прийняття Декларації про незалежність України група ентузіастів Народного Руху України щороку в цей день піднімається на Говерлу зі сторони Заросляка з долини річки Лазещина і встановлює прапор України на геодезичному знаку[джерело?].

Щороку до Дня Незалежності й Дня Конституції України відбуваються масові сходження на вершину народних депутатів.

Щороку польські націоналісти організовують походи на Говерлу і відновлюють прикордонні знаки із зображенням польського герба[джерело?].

Пам'ятний знак на вершині Говерли

З нагоди 5-ї річниці Дня Незалежності України на Говерлі встановили плиту з вмонтованими капсулами з землею з усіх областей України.

До 18-ї річниці проголошення Акту про державний суверенітет України на вершині гори встановили великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму 2007 року)[20] і бетонний стовп.

У день 21-ї річниці Конституції України на найвищій горі України учасники акції у рамках Всеукраїнського проекту «Пліч–о–пліч» під назвою «Величаю Вас, Карпати!» розгорнули найдовший Державний прапор (110-метровий стяг вагою кількадесят кілограмів), встановивши національний рекорд[21].

Культура

[ред. | ред. код]

У липні 2022 року художній проєкт Дмитра Купріяна «36 видів гори Говерли» («36 view of mount Hoverla») брав участь на виставках у Швейцарії та Литві.

Галерея

[ред. | ред. код]
Вид на гору
Зимова Говерла з вершини Петроса
Говерла зі сторони Брескула
Вид на вершину Говерли з Малої Говерли
Говерла з села Лазещина
Вид з Козьмескої
Говерла з полонини Озірноїi
Вид на Говерлу з урочища Модрини
Вид на Говерлу з перемички між Говерлою і Петросом
Січнева Говерла з полонини Плеханівка, яка знаходиться на Кукульському хребті
Говерла та Чорногірський масив
Краєвиди з гори
Вид з Говерли на східні простори
Хрест на вершині Говерли зимою
Засніжений схил Говерли
Вид з Говерли на Чорногірський масив
Рододендрон на схилі Говерли
Немісцевий вид (Сибірська хаскі) милується місцевими видами з Говерли
Сходження
Маршрутка Ворохта — Говерла (листопад 1957)
Нартовий похід на Говерлу (січень 1958)
Втрачена пильність (січень 1958)
Говерла вже поруч (січень 1958)
Перепочинок перед штурмом (січень 1958)
На Говерлу! (16 липня 1993)
На вершині (серпень 2006)
Підйом на вершину (серпень 2012)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Gora Goverla, Ukraine. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 24-10-2018.
  2. ↑ а б Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] / Sebestyén Zsolt. — Nyíregyháza : Bessenyei, 2012. — 59 o. — ISBN 978-615-5097-53-9.(угор.)
  3. ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К. : Знання, 1998. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7., який у свою чергу посилається на Лящук Б. Ф. До походження географічних назв на території Покутсько-Буковинських Карпат і прилеглих районів // Вісн. Львів. ун-ту: Сер. геогр. — Львів, 1962. — Вип.1.
  4. ↑ Râul Prut: de la geografie la istorie [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Vlad Mischevca // Plural. — 2015. — Vol. 3, nr. 2. — P. 39. — ISSN 2345-1262.(рум.)
  5. ↑ Лабінська Г. Топоніміка : навч. посібник [Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Галина Лабінська. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – С. 38. — ISBN 978-617-10-0273-9.
  6. ↑ а б в г Hóvár vagy légvár? / Fejes László[hu]. — Nyelv és Tudomány[hu], 2016. — 4 július. — Дата звернення: 05.07.2016.(угор.)
  7. ↑ Hoverla [Архівовано 8 вересня 2018 у Wayback Machine.] // A Pallas nagy lexikona[hu] [elektronikus dok.] / Bokor József[hu] (szerk.). — Budapest : Arcanum ; FolioNET Kft., 1998. — ISBN 963 85923 2 X.(угор.) — Переглянуто: 5 липня 2016.
  8. ↑ Презентація на тему «Говерла». Слайд #8
  9. ↑ а б За даними організаторів акції «Почесна варта Говерли» з Департаменту освіти, науки, сім᾿ї, молоді та спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації: «Почесна варта Говерли» назбирала 5 150 літрових пакетів сміття (укр.) . Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.
  10. ↑ 500 гривень за підйом на Говерлу? У Карпатському національному природному парку думають, як зупинити масовий потік туристів (ВІДЕО). 02.09.2021, 18:55
  11. ↑ Успішно завершилася 52-а "Говерляна". loda.gov.ua. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  12. ↑ а б в Туристично-інформаційні центри [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // rakhiv-rda.gov.ua. — Рахівська районна державна адміністрація, 2019. — 16 січня. — Переглянуто: 21 лютого 2021.
  13. ↑ Під Говерлою — й хатина почесного екотуриста, й новий інформаційний центр [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.] / Федір Гамор // golos.com.ua. — Газета «Голос України», 2011. — 22 липня. — Переглянуто: 21 лютого 2021.
  14. ↑ Говерла - гора, що просякнута неповторною історією та легендами. 11.04.2014
  15. ↑ Говерла TR/17752
  16. ↑ Під час підкорення Говерли померло троє людей. Ющенко зупинявся кожні 10 метрів. 16.07.2005, 21:40
  17. ↑ Під час спуску з Говерли загинув 12-річний хлопчик. 12.08.2013, 23:54
  18. ↑ На Говерлі через влучання блискавки загинули чоловік та 11-річна дівчинка. // Автор: Маркіян Климковецький. 06.07.2023, 20:10
  19. ↑ На Говерлі блискавка вбила туристів: момент удару потрапив на відео. 07.07.2023, 22:13
  20. ↑ Korrespondent.net. Невідомі зламали Тризуб на Говерлі (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  21. ↑ Рекорд до Дня Конституції. Архів оригіналу за 27 серпня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Говерла
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Говерла

Література

[ред. | ред. код]
  • Габорак, Мирослав Михайлович. Назви гір Івано-Франківщини. Словник-довідник / М. М. Габорак ; відп. ред.: В. В. Грещук ; Прикарпатський нац. ун-т ім. В. Стефаника . — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005 . — 351 с. : 8 л. іл. — Бібліогр.: с. 340—350.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Говерла&oldid=43726733