Ідеалізм

Ідеалізм
Протилежне	Матеріалізм
Ідеалізм у Вікісховищі

Ідеалізм — один з основних напрямків філософії, вихідним принципом якого є твердження, що в основі речей і явищ реальності лежить не матеріальне, а ідеальне, духовна першооснова: світовий розум, ідея, відчуття тощо. При розв'язанні так званого основного питання філософії — про відношення мислення до буття — ідеалізм виходить з визнання первинності свідомості, духу і вторинності природи, матерії.

Форми ідеалізму

Виділяють два основні напрями ідеалізму: об'єктивний та суб'єктивний ідеалізм.

Об'єктивний ідеалізм в основу всього існуючого кладе свідомість як таку, світовий дух, абсолютну ідею. Найбільш цілісну систему об'єктивного ідеалізму в стародавні часи дав Платон. Свого вищого розвитку об'єктивний ідеалізм досяг у філософії Геґеля, який розробив систему ідеалістичної діалектики. В Україні філософські принципи об'єктивного ідеалізму обстоювали С. Гогоцький, О. Новицький, Г. Челпанов. Сучасні поширені школи об'єктивного ідеалізму неотомізм і персоналізм.

Суб'єктивний ідеалізм виходить з визнання, що первинним і реально існуючим є лише наші відчуття, наше «я», а все те, що оточує нас, є лише продуктом, комплексом наших відчуттів. Суб'єктивно-ідеалістичні погляди можуть привести до соліпсизму, тобто визнання існування тільки свого «я». Система суб'єктивного ідеалізму найбільш повно була викладена у XVIII ст. у філософії ірландського єпископа Джорджа Берклі. У формі скептицизму та агноцистизму суб'єктивний ідеалізм розробляли англійський філософ Девід Г'юм та німецький філософ Іммануїл Кант. Відомим представником суб'єктивного ідеалізму був Йоганн Фіхте. В Україні суб'єктивний ідеалізм пропагували Памфіл Юркевич та інші.

Сучасний суб'єктивний ідеалізм розпадається на численні школи: емпіріокритицизм, прагматизм, семантичний ідеалізм, логічний позитивізм, емпіричний реалізм, екзистенціалізм та інші. Для більшості течій сучасного ідеалізму характерний ірраціоналізм — заперечення об'єктивного змісту логічного мислення та заміна його інтуїцією.

Література

• С. Катусенко. Ідеалізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Ідеалізм [Архівовано 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 655. — ISBN 966-7492-00-8.

• Філософія. Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби. — К.: МАУП, 2004. — 216 с.— Бібліогр.: 208—213 с. [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Пунченко О. П., Стокяло В. А. Основи філософії: Курс лекцій. — Ч. 1. — Одеса: УДАЗ ім. О. С. Попова, 2000. — 176 с.
• http://www.britannica.com/EBchecked/topic/281802/idealism [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Guyer, Paul; Horstmann, Rolf-Peter.Idealism. Стенфордська філософська енциклопедія, вперше опубліковано сб, 30 серпня 2011 р., суттєвий перегляд пт, 5 лютого 2021 р.(англ.)