Іду на грозу (роман)
Перше видання: 1962 рік. Автор: Гранін Данило Олександрович. Про життя науковців. Двічі екранізований. Мова оригіналу російська. Видавався українською. Багато перевидань.Висока популярність.
Перипетії життя науковців і їх оточення. Більшість подій 1958— 1961 рр.
1 Приліт Туліна.
2 В лабораторії №2
3 Між посадою і роботою.
4 Розмова Крилова з Агатовим.
5 Візит Туліна в лабораторію №2
6 Тулін в Южина
7 Конфлікт з-за Туліна
8 Здобуття дозволу
9 В Домі вчених
10 Крилов в Романова
11 Коло бувшої роботи.Спогади, роздуми Крилова.
Студента Крилова виключать з навчання в інституті. На заводі. В лабораторії Аникєєва. Мотоциклістка. Призначення. В міліції. Данкевич.Крилов і Олена. Вчена рада. В 8-ми місячній експедиції. Смерть Дана. Вхід в 1959 рік.
1 Політ групи Туліна в хмари
2 Річард і Женя. Група відпочива.
3 Тертя: Річард, Агатов, Тулін, Женя
4 Відстоювання Річарда
5 Муки Річарда
6 Переговори Туліна з Богдановським
7 Літак в центрі грози
8 Тулін з Женею
9 Похорон Річарда. Зустріч комісії.
10 Розслідування комісії.
1 Спір Туліна і Крилова
2 Крилов з Наталею
3 Тулін з Женею. Катя вчить Женю. На роботі. Спір Туліна і Жені.
4 Крилов затримує Голіцина.
5 Прощання Жені з Криловим.
6 Мрії Агатова.Аникєєв переконує Ліхова.
Агатов Яків Іванович — зав лабораторією №2, відповідальний за безпеку польотів групи Туліна
Ада — інженер КБ Жовтневого заводу, доня професора
Алтинов
Аникєєв — завлаб в Дана
Бельська Олена Миколаївна — мотоциклістка, помічник оператора на кінофабриці
блондинка на пляжі
Богдановський — керівник величезного Управління
Бочкарьов — кращий спец по вимірювальній техніці, відповідальний за виховну роботу в групі Туліна
буфетниця коло метеостанції
Валерія — працівник метеостанції
Віра Матвіївна
Возніцин Павло Костянтинович — замдиректора тулінського інституту
Гатенян — головний конструктор Жовтневого заводу
Голіцин Аркадій Борисович — 65 років, один з основоположників науки про атмосферну електрику, член-кореспондент
Денисов — академік
Долинін
другий пілот
Дюра — професор з Франції
експедитор
Зіночка — старша лаборантка
Зоя — працівник ресторану
Катя — висока, чорноволоса подруга Жені
Коля — син Романових
Крилов Сергій Ілліч — кандидат
Ксюша — секретарка Голіцина
Кузьменко Женя — дипломантка, подруга Річарда; знайома Туліну з парку в 1 розд. 1 част.
Лагунов — доцент, зам Данкевича, в.о. директора інституту при відсутності Дана
Лісіцкій
Ліхов — академік
Мазін — аспірант вже 5 років
Матвєєв — старший лаборант, без диплома
Машенька — помзамнач Главку
Мікулін Олексій
міністр
Наталя Олексіївна Романова — подруга Крилова, дружина Романова
начальник відділу кадрів — демобілізований полковник
Остапич — працівник шашличної
Пархоменко — завлаб до Агатова, доктор, талантище
Пєсєцкій — математик, майстер логіки
Поздишев — штурман
Полтавський — молодий рахівник
радист
Річард Гольдін — аспірант
Романов Олексій — художник
Савушкін — завлаб
синоптик
Сирота — завлаб до Пархоменко, дурак дураком
Сімочка — дружина Возніцина
товстун на пляжі
Тулін Олег Миколайович — світлов'юнковолосий, секретар комсомольської організації факультету, шеф групи по вивченню хмар
Фоміних Петруша
Хоботнєв — пілот
чергова в готелі
Чиркаєв — представник авіаконструктора
Чистяков — професор
швейцар в готелі
Южин — генерал
Юрій Юрійович (ю²} — співробітник лабораторії Аникєєва
«Молодь», 1964 р.
«Дніпро», 1969 р., 366 с.
М. «Вища школа»,—1981,360 с., 500 тис.
Іду на грозу.— 2-во серійний фільм