Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона)
Ізабелла Валуа | |
---|---|
фр. Isabelle de Valois | |
Народилася | 1313 |
Померла | 26 липня 1383 Париж |
Країна | Франція |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | французька |
Титул | герцогиня[d] і принцеса |
Рід | Валуа |
Батько | Карл Валуа |
Мати | Матильда де Шатільйон |
Брати, сестри | Бланка Валуа, Катерина II, Marie of Valois, Duchess of Calabriad, Isabelle of Valois, Duchess of Brittanyd, Жанна Валуа (графиня Ено), Маргарита Валуа, Joan of Valois, Countess of Beaumontd, Charles II, Count of Alençond, Філіп VI і Людовик II (граф Шартру) |
У шлюбі з | П'єр I Бурбонський |
Діти | Bonne of Bourbond, Бланка Бурбонська, Людовик II де Бурбон, Жанна де Бурбон, Margaret of Bourbon, Lady of Albretd, Marie de Bourbond і Catherine de Bourbond[1] |
Ізабелла Французька (фр. Isabelle de France) або Ізабелла де Валуа (фр. Isabelle de Valois; 1313 — 26 липня 1383) — донька Карла Валуа і його третьої дружини Матільди де Шатільон[2] . Дружина П'єра де Бурбона .
25 січня 1336 року Ізабелла вийшла заміж за П'єра де Бурбона[2], сина Людовика де Бурбона та Марії д'Авен .
У шлюбі народився один син, Людовик II та сім доньок:
- Людовик II (1337—1410), 3-й герцог де Бурбон з 1356 року;
- Жанна (1339—1379); чоловік: з 8 квітня 1350 року Карл V (1338—1380), король Франції[2];
- Бланка (1338—1361); чоловік: з 3 червня 1353 року; Педро I Жорстокий (1334—1369), король Кастилії
- Бонна (1340/1342-1402); чоловік: з 1355 року Амадей VI (1334—1383), граф Савойський[2];
- Катерина (1342—1427); чоловік: з 14 жовтня 1359 року Жан VI (1342—1388), граф д'Аркур та д'Омаль[2];
- Маргарита (1344—1416); чоловік: з 20 травня 1368 року Арно Аманіє IX д'Альбре (пом. 1401), сеньйор д'Альбре, віконт де Тарта, граф де Дре;
- Марія (1347—1401), пріореса в Пуассі з 1364 році, абатиса в Пуассі з 1380 року[2].
Чоловік Ізабелли Валуа загинув у битві при Пуатьє в 1356 році[3], а Ізабелла більше не виходила заміж. Її дворецьким був Жан Соньє, лицар, лорд Турі-он-Аброн, радник і камергер короля, бейлі Сен-П'єр-ле-Мутьє[4]. Після смерті чоловіка син Ізабелли Людовик став герцогом Бурбона. У тому року 1356 року Ізабелла влаштувала шлюб дочки Жанни з Карлом V Мудрим; тоді він був ще дофіном Франції, а Жанна стала дофіною Франції.
Після смерті чоловіка Ізабелла де Валуа пішла до монастиря. Вона померла у 1383 році у віці близько сімдесяти років, переживши чоловіка на 27 років.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е Joni M. Hand, Women, Manuscripts and Identity in Northern Europe, 1350—1550, (Ashgate Publishing, 2013), 217.
- ↑ David Nicolle, Poitiers 1356: The Capture of a King, (Osprey, 2004), 24.
- ↑ Abbé Jacques-François Baudiau, Le Morvand, Nevers, 1865, 3e éd. Guénégaud, Paris, 1965, 3 vol., t.II, P..