Матильда де Шатільйон
Зовнішній вигляд
Матильда де Шатільйон | |
---|---|
фр. Mahaut de Châtillon | |
Дружина графа Карла Валуа | |
1308 — 1325 | |
Народився | 1293 |
Помер | 3 жовтня 1358 |
Країна | Франція |
Батько | Guy IV, Count of Saint-Pold |
Мати | Marie of Brittany, Countess of Saint-Pold |
У шлюбі з | Карл Валуа[1] |
Діти | Marie of Valois, Duchess of Calabriad, Ізабелла Валуа (герцогиня Бурбона), Бланка Валуа[1] і Людовик II (граф Шартру) |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Матильда де Шатільон (Маго ; 1293 — 3 жовтня 1358) — донька Гі III де Шатільон-Сен-Поля та Марії Бретонської.
В 1308 році Матильда вийшла заміж за Карла Валуа (1270—1325)[2], сина короля Франції Філіппа III та Ізабелли Арагонської. Карл вже був одружений двічі, в 1308 році померла його друга дружина Катерина де Куртене. У Матильди та Карла народилися син та три доньки. Одна з дочок зробила їх пращурами французьких королів, а друга стала королевою Німеччини.
- Людовик II (1309—1328), граф Шартрський та Алансонський.
- Марія (1311—1331), в 1324 році вийшла заміж за Карла Калабрійського (1298—1328), народила майбутню королеву Джованну I Неаполітанську
- Ізабелла (1313—1383), в 1336 році вийшла заміж за П'єра I, герцога де Бурбона (1311—1356).
- Бланка (1317—1348), в 1329 році вийшла заміж за Карла IV (1316—1378), імператора Священної Римської імперії і короля Чехії.
У 1325 році Матильда овдовіла. Вона пережила чоловіка на 33 роки і померла в 1358 році на 66-му році життя. На той час лише одна її дитина залишалася живою — донька Ізабелла .
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ The Cultural Context of the French Prose «remaniement» of the Life of Edward the Confessor by a nun of Barking Abbey, Delbert W. Russell, Language and Culture in Medieval Britain: The French of England, C.1100-c.1500, ed. Jocelyn Wogan-Browne, (Boydell & Brewer, 2013), 299.
- Henneman, John Bell (1971). Royal Taxation in Fourteenth-Century France: The Development of War Financing, 1322—1359. Princeton University Press. ISBN 0-691-05188-7.
- Russell, Delbert W. (2013). «The Cultural Context of the French Prose „remaniement“ of the Life of Edward the Confessor by a nun of Barking Abbey». In Wogan-Browne, Jocelyn (ed.). Language and Culture in Medieval Britain: The French of England, C.1100-c.1500. Boydell & Brewer.