Ізмірська годинникова вежа
| Ізмірська годинникова вежа тур. İzmir Saat Kulesi  | |
|---|---|
 | |
| 38°25′08″ пн. ш. 27°07′43″ сх. д. / 38.418861111111° пн. ш. 27.128666666667° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина  |
| Розташування | Ізмір |
| Архітектор | Raymond Charles Péréd |
| Стиль | eclecticism in artd |
| Висота | 25 м |
  Ізмірська годинникова вежа Ізмірська годинникова вежа (Туреччина)  | |
 Ізмірська годинникова вежа у Вікісховищі | |
Ізмірська годинникова вежа (тур. İzmir Saat Kulesi) — історична годинникова вежа, розташована на площі Конак у районі Конак Ізміру, Туреччина.
Башта годинника була спроєктована левантинським французьким архітектором Раймоном Чарльзом Пере і побудована в 1901 році для вшанування 25-річчя вступу на трон Абдул-Гаміда II (царював 1876—1909 рр.)[1]. Сам годинник був подарунком від німецького імператора Вільгельма II (царював 1888—1918)[2]. Він оформлений у стилі османської архітектури. Башта, що має кістяк з заліза і свинцю, заввишки 25 м і має чотири фонтани тур. şadırvan, які розміщені навколо підстави круговим візерунком. Колони натхнені мавританськими темами.
Башта годинника була зображена на реверсі турецьких банкнот 500 [турецьких лір] 1983—1989 рр.[3]
У колишніх балканських провінціях Османської імперії, особливо в сучасних Сербії, Боснії та Герцеговині і Чорногорії, таких містах, як Белград, Прієполє, Сараєво, Баня-Лука, Градачац і Стара Варош у Подгориці, подібні башти турецької епохи все ще існують і називаються Сахат Кула (походить від тур. Saat Kulesi, що означає годинникова вежа).
- ↑ Osmanlı saat kuleleri. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 28 квітня 2019. [Архівовано 2016-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ İzmir'den Bir Köşe. Saat Kulesi. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2019.
- ↑ E 7 - FIVE HUNDRED TURKISH LIRA I. SERIES. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- Turkey's Ministry of Culture and Tourism [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- İZMİR SAAT KULESİ — İZMİR CLOCK TOWER [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.]