Іларія Оккіні
Іларія Оккіні | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Ilaria Occhini | ||||
Народилася | 28 березня 1934[2][3] Флоренція, Італія | |||
Померла | 20 липня 2019[4][5] (85 років) Рим, Італія | |||
Громадянство | Італія | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, farmer | |||
Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd | |||
Роки діяльності | з 1954 року | |||
У шлюбі з | Raffaele La Capriad | |||
Діти | Alexandra La Capriad | |||
Батьки | Barna Occhinid | |||
IMDb | ID 0643642 | |||
| ||||
Іларія Оккіні у Вікісховищі | ||||
Іларія Оккіні (італ. Ilaria Occhini; 28 березня 1934, Флоренція — 20 липня 2019, Рим) — італійська кіноакторка.
Уродженка Флоренції, дочка письменника Барні Оккіні і внучка по материнській лінії поета Джованні Папіні.
Розпочала свою кар'єру в кіно в 1954 році у віці 19 років під псевдонімом Ізабелла Реді. Незабаром після того вона вступила до Національної академії драматичного мистецтва в Римі, яку закінчила в 1957 році. У тому ж році Оккіні повернулася в кіно з ролями у фільмах «Лікар і знахар» і «Зігфрід».
Крім ролей на великому екрані в кінці 1950-х акторка почала з'являтися на театральній сцені і на телебаченні. У театрі вона неодноразово з'являлася в постановках Лукіно Вісконті, здобувши за роки своєї театральної кар'єри похвалу багатьох критиків.
У 1992 році Оккіні була удостоєна премії «Nastro d'Argento» за найкращу жіночу роль другого плану у комедійній драмі «Ласкаво просимо в будинок Горі». У 2008 році акторка перемогла в номінації найкраща акторка на Кінофестивалі в Локарно за роль в драмі «Чорне море». У 2010 році вона стала лауреатом премії «Давид ді Донателло» в номінації найкраща акторка другого плану в комедії Ферзана Озпетека «Холості постріли», і в тому ж роки їй була присуджена почесна премія «Срібна стрічка» за її багаторічну плідну кар'єру.
З 1966 року Іларія Оккіна перебуває у шлюбі зі сценаристом Раффаеле Ла Капріо, від якого народила дочку Олександру. Разом з нею акторка відновила сімейні виноградники поблизу міста Ареццо, і з 2001 року займається виробництвом вина власної марки.
Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2023) |
- 1957: Лікар і чаклун / (Il medico e lo stregone) — Розіна
- 1965: «Комплекси» / (I complessi) — Габріела, епізод «Вирішальний день»
- 1973: «Двоє в місті» / (Deux hommes dans la ville) — Софія Страбліджі
- 2010: «Холості постріли» / (Mine vaganti) — бабуся
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ https://www.corriere.it/spettacoli/19_luglio_21/ilaria-occhini-morta-85-anni-lavoro-come-attrice-teatro-tv-cinema-0a59e1a6-ab41-11e9-bf93-c0bc2a3f4cac.shtml?refresh_ce-cp
- ↑ https://www.repubblica.it/spettacoli/teatro-danza/2019/07/21/news/addio_all_attrice_ilaria_occhini_aveva_85_anni-231669877/
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (Серпень 2023) |
- Народились 28 березня
- Народились 1934
- Померли 20 липня
- Померли 2019
- Померли в Римі
- Лауреати премії «Давид ді Донателло»
- Лауреати премії «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану
- Лауреати премії «Срібна стрічка» за досягнення в кар'єрі
- Уродженці Флоренції
- Кіноактори Італії XX століття
- Кіноактори Італії XXI століття
- Акторки, відомі під псевдонімами
- Театральні актори Італії XX століття
- Винороби Італії XXI століття