Перейти до вмісту

П'єра Дельї Еспості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П'єра Дельї Еспості
Piera Degli Esposti
Народилася12 березня 1938(1938-03-12)
Болонья, Емілія-Романья, Королівство Італія
Померла14 серпня 2021(2021-08-14) (83 роки)
Рим, Лаціо, Італія
Похованняцвинтар Чертозаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьіталійці
Громадянство Королівство Італія → Італія Італія
Діяльністьакторка, сценаристка
IMDbID 0214766
Нагороди та премії
CMNS: П'єра Дельї Еспості у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'єра Дельї Еспості (італ. Piera Degli Esposti; 12 березня 1938, Болонья — 14 серпня 2021, Рим) — італійська акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 12 березня 1938 року у Болоньї. Акторську кар'єру розпочала у складі трупи Teatro dei 101 під керівництвом Антоніо Календи, де виступала з такими акторами як Нандо Гаццало та Джіджі Проєтті. 1966 року дебютувала на телебаченні в епізодичній ролі у мінісеріалі «Граф Монте-Крісто». Наступного року дебютувала у кіно, — серед її перших кіноробіт невеликі ролі у фільмах «Привиди по-італійськи» (1967) Ренато Кастеллані, «Під знаком Скорпіона» (1969) братів Тавіані та «Медея» Пазоліні з Марією Каллас у головній ролі. Подальша фільмографія акторки налічує понад 40 другорядних та головних кіноролей у стрічках таких режисерів як Луїджі Дзампа, Нанні Моретті, Ліна Вертмюллер, Джузеппе Торнаторе, Лаура Моранте та багатьох інших.

1980 року акторка спільно зі своєю подругою  — письменницею Дачія Мараїні створила автобіографічну книгу-інтерв'ю «Історія П'єри» (італ. Storia di Piera). 1983 року на основі книги ними було написано кіносценарій, за яким режисер Марко Феррері відзняв однойменний кінофільм, де Ізабель Юппер виконала роль П'єри, а її батьків зіграли Марчелло Мастроянні і Ганна Шигулла. Стрічка брала участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 1983 року. 1984 року подруги створили сценарій фільму «Майбутнє — це жінка» (італ. Il futuro è donna), режисером якого знову виступив Феррері, а головні ролі виконали Ганна Шигулла, Орнелла Муті та Нільс Ареструп. Також Дельї Еспості успішно виступила режисером низки оперних постановок  — «Жайворонок» П'єтро Масканьї, «Ніч неврастеніка» Ніно Рота та «Людський голос» Франсіса Пуленка.

2003 року отримала премію Давид ді Донателло у категорії Найкраща акторка другого плану за роль у драмі «Посмішка моєї матері» (2002) Марко Беллокйо. 2009 року вдруге здобула цю премію у цій же категорії за роль Вінсенти Енеа, секретаря Джуліо Андреотті, у фільмі «Дивовижний» Паоло Соррентіно. Того ж року нагороджена спеціальною премією Срібна стрічка. 2011 року отримала премію Золотий глобус (Італія) у категорії Найкраща акторка за роль у фільмі «Діти його життя» (2010) Петера Марсіаса.

П'єра Дельї Еспості померла 14 серпня 2021 року в лікарні Святого Духа у Римі в 83-річному віці[2].

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1966 с Граф Монте-Крісто Il conte di Montecristo епізод
1967 ф Привиди по-італійськи Questi fantasmi епізод
1968 с Піквікський клуб Il circolo Pickwick Емілі Вардл
1969 ф Під знаком Скорпіона Sotto il segno dello scorpione епізод
1969 ф Медея Medea жінка
1973 ф Хірурги, мафія у білому Bisturi, la mafia bianca сеньйора Марчетті
1981 ф Солодких снів Sogni d'oro сеньйора Апіселла
1983 ф Жарт долі, що підстерігає в засідці як бандит з великої дороги Scherzo del destino in agguato dietro l’angolo come un brigante di strada Марія Тереза Де Андреїс
1988 ф Дон Боско Don Bosco мати Ліни
1988 ф Пристрасть L'appassionata Джильберта
1996 ф Робітник і перукарка у вирі сексу та політики Metalmeccanico e parrucchiera in un turbine di sesso e politica Пальміна Гавацці
2002 ф Посмішка моєї матері L'ora di religione тітка Марія
2006 ф Три моральних жінки Tre dinne morali —
2006 ф Незнайомка La sconoschiuta Джина
2006 ф Листи з Сицилії Lettere dalla Sicilia леді Августа Варвік
2008 ф Дивовижний Il divo Вінсента Енеа, секретар Джуліо Андреотті
2008 ф Людина, котра кохає L'uomo che ama Джулія
2009 ф День народження Девіда Il compleano Джуліана
2009 ф Джулія не виходить ввечері Giulia non esce la sera Аттілія
2010 ф Діти його життя Bambini della sua vita Розарія
2011 тф Ательє Фонтана Atelier Fontana — La sorelle della moda княгиня Каетані
2013 ф Ласкаво просимо, Президенте Benvenuto Presidente! мати Яніс
2015 ф Хлорка Cloro старший майстер
2016 ф Щастя бути одною Assolo доктор Грюневальд

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Давид ді Донателло

  • 1982 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Солодких снів).
  • 2003 — Найкраща акторка другого плану (Посмішка моєї матері).
  • 2009 — Найкраща акторка другого плану (Дивовижний).
  • 2016 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Щастя бути одною).

Срібна стрічка

  • 1989 — Номінація на найкращу акторку (Пристрасть).
  • 2002 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Посмішка моєї матері).
  • 2008 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Три моральні жінки).
  • 2009 — Спеціальна премія (Дивовижний, Людина, котра кохає, Джулія не виходить ввечері).
  • 2016 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Щастя бути одною).

Золотий глобус (Італія)

  • 2011 — Найкраща акторка (Діти його життя).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #122325656 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Morta Piera Degli Esposti, leggenda del cinema e del teatro. La Repubblica. 14 серпня 2021. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 12 вересня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (італ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єра_Дельї_Еспості&oldid=43628219