Ільницький Василь Степанович
| Ільницький Василь Степанович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 квітня 1823 Підпечери |
| Помер | 15 квітня 1895 (71 рік) Підпечери |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | католицький священник, історик, письменник, директор школи, греко-католицький священник |
| Галузь | література[1][1], історія[1][1] і викладання[1][1] |
| Знання мов | українська[1][1] |
| Конфесія | католицька церква[1][1] |
Васи́ль Степа́нович Ільницький (псевдоніми Стефанович В., Стефанович В. Д., Василько Мудрагель, Денис з-над Серету, Денис з Покуття; 22 квітня 1823, Підпечери Тисменицького повіту, тепер Тисменицький район, Івано-Франківська область — 15 квітня 1895, Підпечери Тлумацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) — український історик, культурний діяч, педагог, письменник, театральний критик, священник УГКЦ.
Народився 22 квітня 1823 року в с. Підпечери Тисменицького повіту (нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна). Походив з родини священика.
Навчався у гімназіях міст Станиславова (цісарсько-королівська), Тернополя (єзуїтська), Львова. 1840 року став студентом Львівського університету, 1841 року переїхав до Відня, навчався у «Цісарському конвікті».
У 1846 чи 1847[2] році висвячений на священника, служив у селі Воскресинцях під Коломиєю.
30 травня 1848 р. брав участь в «народному руському фестині» Руської Ради у м. Станиславів.[3] 1848 року в часі «Весни народів» входив до складу львівського «Собору руських учених».
1858 року очолив Другу українську гімназію у Львові, з 1861 — директор вищої гімназії в Тернополі, 1868 — перший директор Львівської академічної гімназії. Член краєвої шкільної ради.
Його науково-публіцистичні записки:
- «Собор учених русинів 19–26 жовтня 1848»,
- «Проект органу Матиці»,
- «Рік 1848»,
- «Зав'язане ради руської в Станіславові. Буча польська»,
- «Виклад про слов'янську філософію»,
- «З'їзд учених в Львові»,
- «Записки руського путешественника», 1864,
- «Способи, якими поляки галицькі намагаються розслабити організм народний русинів».
Друкувався у виданнях «Батьківщина», «Діло», «Газета шкільна», «Зоря», «Ластівка».
Обраний до першого виділу «Просвіти» у Львові.
Писав історичні розвідки та нариси-дослідження:
- «Олександр, князь Белзький»,
- «Стародавній Звенигород», 1861,
- «Стародавня Теребовля», 1862,
- «Перші напади татар на Русь»,
- «Князь Лев»,
- «Початок Русі»,
- «Нестор — перший літописець руський»,
- «Перегляд південно-руської історії від 1337 до 1450», 1875,
- «Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський» — 1886,
- «Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)»
- серія публікацій «Життя знаменитих князів, гетьманів, героїв і інших мужів руських».
Як літератор написав повість «Рогніда-Горислава» та драму «Настася».
Іван Франко повідомляв, що завершував роботу над триактовою політично-літературною комедією «Жаби», в якій мали бути висміяні В. Ільницький, І. Шараневич, О. Огоновський, О. Партицький, В. Площанський. Комедію не надрукували, її рукопис невідомий.[4]
- ↑ а б в г д е ж и к л Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович… — С. 682.
- ↑ Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631—632.
- ↑ Нахлік Є., Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвіньский) Володимир Григорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 80. — ISBN 978-966-914-034-0.
- Герасимова Г. Ільницький Василь Степанович [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 449. — ISBN 966-00-0610-1.
- Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 682. — ISBN 966-528-197-6.
- І. Г. Високопреподобний отець Василь Ільницький // Справозданє дирекциї ц.к. академичної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1894/5. — Львів 1895. — С. 48—51.
- Василь Ільницький (1823—1895)[недоступне посилання з червня 2019].
- Ільницький Василь Степанович [Архівовано 31 серпня 2013 у Wayback Machine.].
- Ільницький Василь Степанович.
- Інститут історії України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль | GKG: /g/12b02qqvw · ISNI: 0000000113427343 · MAK: 9810549320205606 · NKC: js2017957688, js2017957687 · NUKAT: n2007000975 · VIAF: 165663772 |
- Народились 22 квітня
- Народились 1823
- Померли 15 квітня
- Померли 1895
- Уродженці Тисменицького району
- Українські громадські діячі
- Українські педагоги
- Українські історики
- Діячі «Просвіти»
- Священники УГКЦ
- Учні Тернопільської гімназії єзуїтів
- Учні Станиславівської цісарсько-королівської гімназії
- Директори Львівської академічної гімназії
- Директори Першої тернопільської гімназії
- Студенти Львівського університету
- Учасники Львівського синоду 1891
- Померли в Тисменицькому районі
- Поховані в Тисменицькому районі