Перейти до вмісту

Ільхам Алієв

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ільхам Гейдар огли Алієв)
Ільгам Гейдар оглу Алієв
İlham Heydər oğlu Əliyev

азерб. İlham Əliyev
Ільгам Гейдар оглу Алієв İlham Heydər oğlu Əliyev
Ільгам Гейдар оглу Алієв
İlham Heydər oğlu Əliyev
Прапор
Прапор
Президент Азербайджану
з 31 жовтня 2003
Віце-президент: Мехрібан Алієва
Попередник: Гейдар Алієв
Прапор
Прапор
Прем'єр-міністр Азербайджану
Президент: Гейдар Алієв
Попередник: Артур Расізаде
Наступник: Артур Расізаде
 
Народження: 24 грудня 1961(1961-12-24) (63 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Національність: Азербайджанець
Країна: Азербайджан Азербайджан
Релігія: іслам
Освіта: Бакінська с/ш № 6d і Московський державний інститут міжнародних відносин
Ступінь: доктор політичних наук і кандидат історичних наук
Партія: Новий Азербайджан (азерб. Yeni Azərbaycan Partiyası)
Рід: Алієвиd
Батько: Гейдар Алієв
Мати: Заріфа Алієва
Шлюб: Мехрібан Алієва
Діти: Лейла Алієва, Арзу Алієва і Гейдар Ільхамоглу Алієв
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Ільга́м Гейдар оглу́ Алі́єв (азерб. İlham Heydər oğlu Əliyev, нар. 24 грудня 1961, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — азербайджанський державний і політичний діяч, чинний президент Азербайджану з 31 жовтня 2003 року.

Багатьма дослідниками режим Алієва характеризується як диктаторський[1][2][3][4][5][6]. Успадкував владу від батька, Гейдара Алієва, високопоставленого чиновника КДБ Азербайджанської РСР, що згодом керував країною з невеликою перервою майже 30 років (як Перший секретар ЦК КП Азербайджанської РСР 1969—1982, як Президент Азербайджану 1993—2003). П'ять разів перемагав на президентських виборах (розкритикований опозицією та Венеційською комісією конституційний референдум 2009 року[en] скасував обмеження президентських термінів і дозволив Ільхаму Алієву балотуватись у третій, четвертий та п'ятий рази).

Життєпис

[ред. | ред. код]
  • Закінчив Московський інститут міжнародних відносин. З 1985 року викладав у цьому ВНЗ.
  • З 1991 року займався комерційною діяльністю.
  • 1994 року  — призначений першим віцепрезидентом Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки.
  • 2000 року — перший заступник голови керівної партії «Єні Азербайджан».
  • 2001 року — призначений головою парламентської делегації Азербайджану в Раді Європи.
  • 4 серпня — 4 листопада 2003 року — прем'єр-міністр Азербайджану.
  • 31 жовтня 2003 року — обраний президентом Азербайджану.
  • 15 жовтня 2008 року — обраний президентом на другий термін.
  • 9 жовтня 2013 року в Азербайджані відбулися чергові президентські вибори, за результатом яких Ільхам Алієв переобраний на третій термін[7]. Проте, опозиція не погоджувалася з результатами виборів, заявляючи, що в їхньому ході були допущені численні порушення[8].
  • 11 квітня 2018 року в Азербайджані відбулися дострокові вибори президента[9] За даними екзит-полу, явка на виборах склала 68,7 %. За чинного президента проголосували 82,71 %[10].
  • 8 лютого 2024 року Центральна виборча комісія Азербайджану оприлюднила результати дострокових виборів президента Азербайджану, про які було оголошено 7 грудня 2023 року. Тоді Алієв підписав розпорядження, яким доручив ЦВК Азербайджану призначити позачергові вибори на 7 лютого 2024 року. За даними ЦВК Азербайджану, що в день виборів станом на 17:00 (15:00 за Києвом) виборчі дільниці відвідали майже 4,6 млн осіб — це близько 71 % усіх виборців. Чинний президент країни Ільхам Алієв переміг вп'яте, отримавши 92,05 % голосів. За даними екзит-полу компанії «Oracle Advisory Group», які були опубліковані напередодні, Ільхам Алієв попередньо отримав 93,9 % голосів виборців. До цього Ільхам Алієв вже чотири рази перемагав на президентських виборах: у 2003, 2008, 2013 і 2018 роках[11].

Ільхам Алієв та Україна

[ред. | ред. код]

22 травня 2008 року здійснив офіційний візит до Києва, де разом з Віктором Ющенко підписав Декларацію про дружбу і стратегічне партнерство між Україною та Азербайджаном. Ющенко та Алієв також заснували Раду президентів України та Азербайджанської Республіки і підписали її статут[12].

У квітні 2009 року Віктор Ющенко під час офіційного візиту до Азербайджану, підписав з Алієвим угоду про співпрацю між Службою зовнішньої розвідки України та Міністерством національної безпеки Азербайджану, а також рамкову угоду між урядами України й Азербайджану щодо співробітництва у сфері освоєння космічного простору в мирних цілях[13].

14 липня 2016 року Петро Порошенко здійснив офіційний візит до Баку, де результатами переговорів з Алієвим сторони підписали низку документів, спрямованих на поглиблення двосторонньої співпраці, зокрема питання співпраці у паливно-енергетичній сфері[14].

12 квітня 2018 року Порошенко привітав Алієва з переобранням президентом Азербайджану на четверний термін[15].

12 червня 2018 року за участю президентів Азербайджану, Туреччини та України відбулася церемонія відкриття Трансанатолійського газопроводу у турецькому місті Ескішехір[16].

22 квітня 2019 року привітав Володимира Зеленського з обранням на пост Президента України[17].

26 березня 2020 в результаті телефонної розмови Зеленського та Алієва було досягнуто домовленості про надання гуманітарної допомоги для боротьби з коронавірусом. У травні 2020 року Азербайджан надав Україні 23 тонни гуманітарної допомоги, у тому числі медичні маски, захисні костюми, термометри, дезінфектори та інше обладнання[18].

У січні 2022 року здійснив офіційний візит до Києва, де підтвердив позицію Азербайджану щодо суверенітету та територіальної недоторканності обох країн[19].

8 лютого 2024 Володимир Зеленський привітав Ільхама Алієва з переобранням президентом Азербайджану[20].

17 лютого 2024 року Алієв та Зеленський провели зустріч на полях Мюнхенської безпекової конференції. На відкритті переговорів вони вкотре заявили про підтримку територіальної цілісності обох держав[21].

Родина

[ред. | ред. код]

Має двох дочок: Лейлу (* 1986) та Арзу (* 1989). Молодша донька 4 вересня 2011 р. одружилася з 23-річним Самедом Курбановим, який загинув 25 грудня 2024 року в авіакатастрофі літака "Баку - Грозний".

Арзу Алієва  — співвласниця Silk Way Holding, який надає послуги в міжнародному аеропорту Азербайджану і в авіаційній сфері, складається з 23 компаній з капіталом у кілька десятків мільйонів євро, має 3000 співробітників[22].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Turp-Balazs, Craig (17 березня 2021). Alexander Lukashenko is a dictator, but he is not Europe's last. Emerging Europe (амер.). Процитовано 19 січня 2022.
  2. Neukirch, Ralf (4 січня 2012). A Dictator's Dream: Azerbaijan Seeks to Burnish Image Ahead of Eurovision. Der Spiegel (англ.). ISSN 2195-1349. Процитовано 19 січня 2022.
  3. Rubin, Michael (22 жовтня 2021). Azerbaijan's Aliyev is a strategic liability, not an asset. The National Interest (англ.). Процитовано 19 січня 2022.
  4. French court backs media description of Aliyev as a "dictator". The Central Asia & South Caucasus Bulletin (брит.). Процитовано 19 січня 2022.
  5. Autocrats take advantage of coronavirus. Council on Foreign Relations (англ.). Процитовано 19 січня 2022.
  6. Hunder, Max. Azerbaijan's dissenting voices face imprisonment and worse. Kyiv Post. Архів оригіналу за 13 лютого 2024. Процитовано 10 квітня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  7. Президента Азербайджану Ільгама Алієва переобрано на третій термін. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
  8. На виборах у Азербайджані перемагає Ільгам Алієв. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  9. В Азербайджані стартували дострокові вибори президента. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  10. Ільхама Алієва вчетверте обрали президентом Азербайджану — екзит-пол. Архів оригіналу за 12 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2018.
  11. Ільхам Алієв вп'яте став президентом Азербайджану. nv.ua. Процитовано 8 лютого 2024.
  12. Ющенко і Алієв заручились дружбою і заснували раду. ЧЕТВЕР, 22 ТРАВНЯ 2008, 14:19
  13. Візит офіційної української делегації до Баку
  14. Порошенко та Алієв заявили про територіальну цілісність країн і обговорили економічну співпрацю // 14 липня 2016, 20:56 Тетяна Ярмощук
  15. Порошенко поздравил Алиева с победой на выборах президента Азербайджана (обновлено). 12 апреля 2018, 17:39
  16. Официальный сайт президента Азербайджанской Республики - ПРЕЗИДЕНТ » Рабочий график (рос.). ru.president.az. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2018.
  17. После избрания Зеленского отношения с Азербайджаном могут стать еще лучше (рос.). Пресс-клуб Содружество. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019. [Архівовано 2019-05-30 у Wayback Machine.]
  18. Азербайджан дал Украине 23 тонны гумпомощи для противодействия COVID-19 (рос.). www.ukrinform.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  19. Война в Украине. На чьей стороне Азербайджан?. JAMnews. Процитовано 24 февраля 2024.
  20. Президент України Володимир Зеленський привітав Ільхама Алієва з переобранням президентом Азербайджану.
  21. Зеленський і Алієв поговорили про мир англійською, а не російською
  22. Донька президента Азербайджану вийшла заміж. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
  23. Указ Президента України № 639/2013 від 18 листопада 2013 року «Про нагородження І.Алієва орденом Свободи». Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 18 листопада 2013.
  24. Президенти України та Азербайджану обмінялися державними нагородами // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 18.11.2013
  25. Указ Президента України № 458/2008 від 19 травня 2008 року «Про нагородження І. Алієва орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 листопада 2013.
  26. Указ Президента України № 982/2010 від 28 жовтня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов [Архівовано 10 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]